Рішення

від 23.01.2020 по справі 179/2601/18

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/2601/18

2/179/43/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про скасування розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації частково та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про скасування розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації частково та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивач з урахуванням уточнень в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_6 . Після її смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,743 га, кадастровий номер 1222387200:01:002:0448, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Чернетчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що належала їй відповідно до державного акта на право власності на землю серія ДП № 023670 від 19 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010412300233. Вказаний державний акт був виданий на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року за позивачем визнано право власності на вказану земельну ділянку по праву спадкування за заповітом.

На даний час позивач не може здійснити державну реєстрацію права власності, у зв`язку із тим, що на вказану земельну ділянку (поле № 7, пай № 24) видано ще один державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року, кадастровий номер 1222387200:01:002:0723 на ім`я ОСОБА_5 . Державний акт виданий на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року.

Позивач вважає, що розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року в частині передання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки підлягає скасуванню, а державний акт серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року прохає визнати недійсним, оскільки державний акт на ім`я ОСОБА_6 був виданий раніше, земельній ділянці вже було присвоєно кадастровий номер.

Згідно інформації наданої Чернеччинською сільською радою, відповідач - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалами суду від 26 липня 2019 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 належним відповідачем - ОСОБА_3 та залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи - приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник Вікторію Володимирівну.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову зазначивши, що відповідач на даний час не отримувала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_5 . Крім того, представник відповідача зазначив, що вважає державний акт який виданий ОСОБА_5 законним, оскільки виданий на підставі відповідного розпорядження голови райдержадміністрації.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Магдалинівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій прохала розглянути справу без їхньої участі.

Представник відповідача - Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій прохала розглянути справу без їхньої участі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій прохала розглянути справу без її участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 3,743 га, кадастровий номер 1222387200:01:002:0448, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Чернетчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право власності на землю серія ДП № 023670 від 19 лютого 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010412300233, який виданий на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року (а. с. 10).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 3,743 га, кадастровий номер 1222387200:01:002:0448, яка належала ОСОБА_6 по праву спадкування за заповітом (а. с. 6).

На підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року на ім`я ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 3,7432 га, кадастровий номер 1222387200:01:002:0723 (а. с. 11).

Згідно листа Магдалинівської районної державної адміністрації від 30.11.2008 року, в додаткові Список громадян, яким відводяться земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) та видаються державні акти на право приватної власності на землю на території Чернетчинської сільської ради до розпорядження голови райдержадміністрації № 885-р від 01.12.2003 року ОСОБА_5 не значиться (а. с. 17).

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 60/2013 р., після смерті ОСОБА_5 , 18.12.2018 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку 3,7432 га звернулася ОСОБА_3 , яка постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, згідно довідки Чернеччинської сільської ради (а. с. 126-130).

У відповідності до статті 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до частини 1 статті 126 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час видачі спірного державного акта) право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач успадкувала земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_6 згідно розпорядження голови Магдалинівської райдержадміністрації № 885-р від 01.12.2003 року на підставі якого було видано 19 лютого 2004 року відповідний державний акт серії ДП № 023670, що зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 010412300233.Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 22 липня 2008 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року, який посвідчував її право власності на земельну ділянку, що раніше була передана у власність ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи з обставин справи, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року, відмовивши у задоволенні вимоги щодо скасування розпорядження голови райдержадміністрації, оскільки у ньому відсутні відомості про надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача із відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 130359 від 22.07.2008 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010812300396, що виданий на підставі розпорядження голови Магдалинівської районної державної адміністрації № 885-р від 01.12.2003 року, яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 3,7432 га, кадастровий номер 1222387200:01:002:0723, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 січня 2020 року.

Суддя Т.А.Ковальчук