Рішення

від 29.01.2020 по справі 339/327/19

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/327/19

61

2/339/31/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

з участю позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрічанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

02 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просить визнати право власності на спадкове майно - домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову мотивує тим, що у вказаному будинку, яке збудоване за час подружнього життя батьків, були зареєстровані та проживали її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 і після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_3 , яка проживала сама та фактично прийняла спадщину, вступивши в управління майном.

З жовтня 2017 року і до смерті матері ОСОБА_3 позивач стверджує, що вона проживала у с.Міжріччя Болехівської міської ради та здійснювала догляд за матір`ю, яка хворіла. За день до смерті матері, щоб її врятувати, відвезла в Стрийську лікарню, де вона померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина і вона, як єдиний спадкоємець за законом, звернулася до нотаріуса щодо прийняття спадщини, однак 29 листопада 2019 року отримала відмову у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає, що строк не пропустила, оскільки на час смерті матері проживала разом з нею.

Згідно рішення виконавчого комітету Міжрічанської сільської ради від 14 вересня 2010 року №31 її мати ОСОБА_3 оформила свідоцтво про право власності, яке зареєстровано в Івано-Франківському ОБТІ, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 27 жовтня 2010 року. На даний час в неї немає оригіналів вказаних документів, що також є перешкодою для оформлення спадщину через нотаріальну контору.

02 грудня 2019 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

10 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності (а.с.26).

Такі дії представника відповідача не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Окрім того, представник відповідача у вказаній заяві визнав позовні вимоги та не заперечував щодо задоволення позову.

Так, згідно ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши вступне слово представника позивача, пояснення свідків, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позовних вимог, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Так, із змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що предметом спору є будинковолодіння АДРЕСА_1 .

З технічного паспорту на вказаний житловий будинок вбачається, що такий був збудований у 1960 році ( а.с.6-9).

Встановлено, що будівництво вказаного житлового будинку проводилося на законних підставах за час шлюбу, укладеного 14 серпня 1949 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (прізвище після шлюбу ОСОБА_6 ) (а.с.14), що свідчить про те, що воно є спільним майном подружжя у відповідності до вимог ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції від 20.06.1969 року), а відтак, кожен із них є співвласником по 1/2 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.5), внаслідок чого відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини будинковолодіння, спадщину прийняла за законом дружина, яка продовжувала проживати у вказаному будинковолодінні, вступила в управління майном і оформила свідоцтво про право власності, яке зареєстровано в Івано-Франківському ОБТІ.

Так, з витягу про державну реєстрацію прав Івано-Франківське ОБТІ вбачається, що Бабій на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1 , підставою для реєстрації є свідоцтво про право власності від 27 жовтня 2010 року, рішення виконавчого комітету Міжрічанської сільської ради від 14 вересня 2010 року №31 (а.с.10).

Спадкодавцем втрачено оригінали свідоцтва про право власності та витягу про державну реєстрацію прав. Втрачене свідоцтво №31 про право власності на нерухоме майно видане 14 вересня 2010 року ОСОБА_3 Міжрічанською сільською радою визнано недійсним (а.с.38).

З довідки Міжрічанської сільської ради вбачається, що видати повторне свідоцтво про право власності на нерухоме майно або його дублікат ОСОБА_3 не можливо, оскільки вказане свідоцтво реєструвалося і видавалося ОСОБА_7 - ОСОБА_8 (а.с.37).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння по АДРЕСА_1 , власником якого вона була.

За життя ОСОБА_3 не склала заповіт, а тому спадкування здійснюється за законом - її єдиною дочкою ОСОБА_1 , оскільки інші спадкоємці не зверталися із заявою про прийняття спадщини, що вбачається з повідомлення нотаріальної контори (а.с.50).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження та про одруження позивача, яка після одруження змінила прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_9 (а.с.15,17).

Як зазначено в ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст. 1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ( п. 23 Постанови ПВСУ від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування".).

Позивач заначила, що проживала разом з матір`ю ОСОБА_3 поАДРЕСА_1 , хоч фактично зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

Факт постійного проживання позивача в будинку по АДРЕСА_1 з жовтня 2017 року разом із спадкодавцем ОСОБА_3 до дня смерті підтвердили також і свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які проживають по сусідству.

Зокрема, вони пояснили, що позивач є єдиною дочкою ОСОБА_3 , постійно проживала разом з матір`ю з жовтня 2017 року та вели спільне господарство по АДРЕСА_1 . Позивач здійснювала догляд за матір`ю, яка хворіла і відвезла її в лікарню, де ОСОБА_3 померла. Позивач займалася поховання матері ОСОБА_3 та здійснює догляд за будинком померлої.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину у вигляді будинковолодіння після смерті матері, оскільки на час смерті постійно проживала разом із спадкодавцем в належному будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем за законом, бажаючи прийняти спадщину у вигляді будинковолодіння після смерті матері звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено у звя`зку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 16).

Стосовно відсутності відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії суд констатує наступне.

Нотаріальна діяльність є специфічна правова форма діяльності, сутність якої полягає в тому, що в її рамках здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень у безспірних справах пов`язаних із цивільними правовідносинами.

За таких підстав, суд переконується в тому, що позивач, як спадкоємець за законом згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлого і набула право власності на нього по АДРЕСА_1 , так як факт постійного проживання із спадкодавцем доведений під час розгляду справи.

Згідно технічного паспорту дане будинковолодіння складається: із житлового будинку "А", стайні «Б» , стодоли «В» , вбиральні «Г» , огорожі, воріт, криниці (а.с.6-9).

На підставі наведеного, ст. 524, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР ( в ред. 1963року) , ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яке складається згідно технічного паспорту з: житлового будинку "А", стайні «Б» , стодоли «В» , вбиральні «Г» , огорожі, воріт, криниці в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Міжрічанська сільська рада - с. Міжріччя Болехівської міської ради Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355987.

Дата складання повного тексту рішення 05 лютого 2020 року.

Суддя О.С.Головенко