Рішення

від 03.02.2020 по справі 344/11101/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11101/17

Провадження № 2-а/344/13/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" про визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20 червня 2017 року, зобов`язання даного органу місцевого самоврядування вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" про визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20 червня 2017 року, зобов`язання даного органу місцевого самоврядування вчинити певні дії, мотивуючи тим, що вона є власником житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 . 24.03.1927 року ОСОБА_2 став власником житлового будинку та земельних ділянок в с. Пасічна загальною площею 3/4 морга, що в перерахунку становить близько 0,42 га. в подальшому ОСОБА_2 відчужив належну йому половину домоволодіння, що знаходиться у АДРЕСА_1 її батьку ОСОБА_3 , Іншу належну йому половину вказаного домоволодіння ОСОБА_2 відчужив її матері ОСОБА_4 . На даний час будинковолодіння належить їй в цілому. Житловий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,3623 га, з яких 0,10 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а решта 0,2623 га - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка площею 0,10 га. належить їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 013889. 30.03.2017 року вона звернулась до Івано-Франківської міської ради про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,2623 га для ведення особистого селянського господарства. До даної заяви нею було додано всі необхідні документи. Через деякий час вона дізналась, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року їй було відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,2383 га. для ведення особистого селянського господарства. Дане рішення вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається підстав для відмови у задоволенні її заяви. Окрім того, її не повідомляли про розгляд її заяви, відповідно про день та час розгляду заяви обізнана не була і таким чином позбавлена можливості надання пояснень по суті своєї заяви та підтримання її на сесії. В подальшому їй стало відомо, що її заява була предметом розгляду на засіданні постійної депутатської комісії з питань містобудування та земельних відносин 16.06.2017 року, за результатами якої було затверджено проект рішення про відмову в задоволенні її заяви. З протоколу засідання № 16/06 від 16.06.2017 року не вбачається підстав для такої відмови. Отже, зі змісту оскаржуваного рішення тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року вбачається, що органом місцевого самоврядування їй, згідно заяви від 30.03.2017 року. було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства без зазначення підстав.

20.04.2018 року представник Івано-Франківської міської ради подала заяву про відзив на позовну заяву зазначивши, що позовні вимоги безпідставними мотивуючи тим, що згідно п. 15.3 рішення Івано-Франківської міської ради від 20.06.2017 року № 187-13 ГО Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,25 га для будівництва багатоквартирних будинків інвалідам, учасникам АТО. Необхідність прийняття такого рішення зумовлена неможливістю виділення земельних ділянок кожному з учасників АТО, зростанням кількості пільгової категорії осіб з громади міста, зокрема учасників антитерористичної операції та недостатньою кількістю земельних ділянок, що можуть бути надані для таких потреб. Приймаючи оскаржуване рішення, міська рада, діючи як розпорядник земель територіальної громади, враховуючи те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки надано Громадській організації Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО , правомірно прийняла рішення про відмову у наданні дозволу позивачу на розробку технічної документації стосовно цієї ж земельної ділянки. Позивач звернулась до Івано-Франківської міської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул АДРЕСА_1, площею 0,2623 га, саме для ведення особистого селянського господарства. У довідці МБК №14084 зазначено, що спірна земельна ділянка згідно генерального плану міста Івано-Франківськ відноситься до території, що реконструюється. Із наведеного очевидним є те, що функціональне призначення спірної земельної ділянки - передбачає будівництво житлових та громадських будинків, оскільки дана земельна ділянка відноситься до територій, що реконструюються. Таким чином, Івано-Франківська міська рада діючи у відповідності з ч.7 ст. 118 ЗК України, рішенням від 20.06.2017 року № 187-13 правомірно відмовила позивачу в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Глібова, орієнтовною площею 0,2383 га, для ведення особистого селянського господарства з підстав невідповідності розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, генеральному плану міста.

Положеннями ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Копія опису документів центру надання адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради підтверджує, що 30.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про надання дозволу на складання документації із землеустрою (а.с. 10).

З копії витягу з рішення Івано-Франківської міської ради 13 сесії сьомого демократичного скликання від 20.06.2017 року № 187-13 Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,2383 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

Відповідно до копії рішення Івано-Франківської міської ради 13 сесії сьомого демократичного скликання від 20.06.2017 року № 188-13 Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань розглянувши клопотання Громадської організації "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" надано дозвіл на складання відповідної документації із землеустрою щодо земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га в районі АДРЕСА_1 для будівництва багатоквартирних будинків інвалідам, учасникам АТО (а.с. 27-28).

Згідно повідомлення Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 07.11.2017 року цільове призначення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,2383 га, в межах земельних ділянок із кадастровими номерами 2610100000:01:008:0036, 2610100000:01:008:0160, 2610100000:01:008:0118, 2610100000:01:008:0053, 2610100000:01:008:0187, станом на даний час не визначено, оскільки вказана земельна ділянка не сформована, як окремий об`єкт і не внесена до земельного кадастру. Згідно довідки з містобудівного кадастру № 14084 від 15.03.2017 року зазначена вище земельна ділянка, відповідно до генерального плану міста (існуючий стан) відноситься до територій, що реконструюються (а.с. 48-52).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 31.01.2019 року встановлено, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:01:008:0202, площею 0,2355 га, 29.01.2019 року зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ГО "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО".

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2019 року. яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.06.2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю відмовлено (а.с. 63-72).

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовано Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом положень ст. 122 ЗК України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ст. 118 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,2383 га, для ведення особистого селянського господарства, було те, що спірна земельна ділянка, згідно генерального плану міста Івано-Франківськ - відноситься до територій, що реконструюються.

Оскаржуване рішення відповідача відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

Окрім того, право на безоплатне виділення земельних ділянок у власність мають всі громадяни України. Це підтверджується ст. 116 Земельного кодексу України. Учасники АТО, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на першочергове відведення таких ділянок. Ця пільга полягає в тому, що у випадку претендування на одну і ту ж земельну ділянку декількох осіб, перевага буде надана саме учаснику АТО. Окрім того, така пільга передбачена для всіх категорій ветеранів війни, що включають в себе і учасників бойових дій, і учасників війни, і інвалідів війни.

А тому, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20 червня 2017 року, до задоволення не підлягає, оскільки таке рішення відповідачем було прийнято в межах закону.

Водночас, вимога позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Питання щодо надання дозволу або відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки регламентовано частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Також, суд зазначає, що прийняття рішення про надання дозволу або відмову у його наданні належить виключно до компетенції відповідача.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Враховуючи наведене, а також теж те, що вказана вимога є похідною від вимоги про скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20 червня 2017 року, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вище викладене, позов задоволенню не підлягає, оскільки відсутні належні та допустимі докази щодо протиправності рішення міської ради, яке є предметом спору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9 КАС України, керуючись ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Громадська організація "Івано-Франківська обласна спілка учасників та інвалідів АТО" про визнання протиправним та скасування рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Івано-Франківської міської ради від 20 червня 2017 року, зобов`язання даного органу місцевого самоврядування вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 03.02.2020 року.