Ухвала

від 03.02.2020 по справі 357/11042/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11042/19

2/357/570/20

Категорія 64

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В. , при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши клопотання представника відповідача, про продовження строку для подання відзиву, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гоголя, 3 до ОСОБА_1 , про стягнення платежів, -

В С Т А Н О В И В :

01.10.2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив в судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гоголя, 3 заборгованості по платежам співвласників об`єднання за період з 01.01.2018 року по 31.07.2019 року та судові витрати у справі.

30.01.2020 року представник відповідача, адвокат Радецька Тетяна Петрівна подала до суду відзив на позов, в якому просила продовжити строк на подачу відзиву та приєднати його до матеріалів справи, відмовити позивачу в задоволенні позову та покласти на позивача судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання щодо продовження строку для подання відзиву підтримала та зазначила, що поважність причин пропуску відповідачем вказаного строку є його юридична необізнаність, він не міг самостійно вчинити відповідні дії, не міг передбачити та знати про вчинення таких дій, так як не є фахівцем у галузі права. Відповідач скористався своїм правом на отримання юридичної допомоги та уклав з нею договір про надання правничої допомоги, а вона в свою чергу не мала можливості подати відзив, оскільки протягом тривалого часу приймала участь у кримінальній справі, яка є дуже об`ємною за своїм обсягом.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача.

Суд, заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані крім іншого виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ч. 21 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7та 11 до Конвенції (далі Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

У справі Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини, так у справі Круз проти Польщі від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, 24.10.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено право на подання відзиву та встановлено строк його подання - 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 57), відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі - 06.11.2019 року, отже у разі заперечення проти позовних вимог мав скористатися своїм право на подання відзиву у строк встановлений судом, однак таких дій не вчинив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, якщо особа вважає, що процесуальний строк може бути пропущеним має подати до закінчення цього строку заяву про його продовження.

Однак, відповідач не подав до суду заяву продовження процесуального строку встановленого судом до закінчення цього строку та не надав доказів щодо поважності причин його пропуску.

Суд не враховує поважні причини пропуску строку для подання відзиву наведені представником відповідача, а саме щодо її участі у розгляді кримінальної справи та великого завантаження в зв`язку з її розглядом, адже з матеріалів справи (а.с. 63) вбачається, що відповідач уклав з адвокатом договір про надання правничої допомоги 05.12.2019 року, тобто після спливу строку для подання відзиву, а наведені обставини ніяким чином не впливають на пропущення саме відповідачем вказаного строку.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом не вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строку для подання відзиву не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 43, 44, 127 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача, про продовження процесуального строку для подання відзиву, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

СуддяО. В. Бондаренко