Рішення

від 22.01.2020 по справі 362/4791/16-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4791/16-ц

Провадження № 2/362/51/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

з участю секретаря - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК ГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки житлового будинку в натурі, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2016 року ТОВ КМК ГРУП звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів, та в березні 2019 року уточнивши свій позов, в якому просить: 1. Виділити в натурі та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) право власності на житловий будинок, який складається з відокремленої групи приміщень в складі: веранда № 3-1 площею 13,1 м 2 ; коридор № 3-2 площею 9,8 м 2 ; кухня № 3-3 площею 19,7 м 2 ; кімната № 3-4 площею 19,7 м 2 ; кімната № 3-5 площею 12,3 м 2 ; кімната № 3-6 площею 12,3 м 2 ; кімната № 3-7 площею 12,3 м 2 ; ванна № 3-8 площею 4,9 м 2 ; коридор № 3-9 площею 0,8 м 2 ; туалет № 3-10 площею 0,7 м 2 , загальною площею 93,5 м 2 , що відповідає 23/50 часткам у праві власності на житловий будинок, що входять до складу належної Товариству з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель. 2. Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) на 23/50 частки у праві власності на житловий будинок, що входить до складу належної Товариству з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, та залишити у спільній частковій власності Товариства з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) частку, яка за розміром відповідає 8/50 частки у праві власності, що входили до складу належної ТОВ КМК ГРУП 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель.

В обґрунтуванні позову зазначено, що Позивач являється власником 31/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, яке виникло на підставі Договору купівлі продажу частки житлового будинку від 29 грудня 2015 року. Крім Позивача співвласниками вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 є Відповідачі: ОСОБА_2 , розмір частки якого складає 2/25 (4/50); ОСОБА_1 , розмір частки якої складає 4/25 (8/50); ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розмір частки яких складає 7/50, які у свій час були приватизовані в рівних частинах кожній, як квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку. Загальна площа приміщень, які знаходяться у фактичному користуванні Позивача складає 93,5 кв.м. Виходячи з розміру належної Позивачу 31/50 частки у праві власності на спільний будинок, площа приміщень, яка відповідає цій частці складає 125.736 кв.м. від загальної площі будинку - 202,8 кв.м. (Розрахунок: 202,8 м 2 / 50 = 4,056 м 2 ; 4,056 м 2 X 31 = 125,736 м 2 ). Разом із тим, як було зазначено вище, загальна площа приміщень, виділення яких в натурі є технічно можливим, складає 93,5 кв.м., що у перерахунку на розмір ідеальної частки у спільному будинку орієнтовно складає 23/50 ідеальних частки. (Розрахунок: 202,8 м 2 / 50 = 4,056 м 2 ; 93.5 м 2 4,056 м 2 = 23,052), а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, подали письмові заяви про слухання справи за їх відсутності, позов визнали, проти задоволення позову не заперечують.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідачів, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право особи на судовий захист гарантовано статтею 55 Конституції України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст. ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено також ст. 41 Конституції України, відповідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричиняє припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них .

У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи зі змісту цієї норми, поділ є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до роз`яснень у пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Судом встановлено, що Позивач являється власником 31/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, яке виникло на підставі Договору купівлі продажу частки житлового будинку від 29 грудня 2015 року (а.с. 5-7).

Крім Позивача співвласниками вказаного житлового будинку АДРЕСА_1 є Відповідачі: ОСОБА_2 , розмір частки якого складає 2/25 (4/50); ОСОБА_1 , розмір частки якої складає 4/25 (8/50); ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розмір частки яких складає 7/50, які у свій час були приватизовані в рівних частинах кожній, як квартира АДРЕСА_2 у вказаному будинку, про що свідчить відповідь КЗ КОР Західне бюро технічної інвентаризації №73 від 23 січня 2019 року (а.с. 115).

Фактично, станом на даний момент між співвласниками склався усталений умовний порядок користування спільним будинком, загальна площа якого складає 202,8 кв.м., що також може бути підтверджено технічним паспортом на будинок (а.с. 10).

Згідно Висновку експерта № 42/31-18 від 28 вересня 2018 року, у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва існує технічна можливість виділити в натурі наступні приміщення: веранда № 3-1 площею 13,1 кв.м; коридор № 3-2 площею 9,8 кв.м; кухня № 3-3 площею 19,7 кв.м.; кімната № 3-4 площею 19,7 кв.м.; кімната № 3-5 площею 12,3 кв.м.; кімната № 3-6 площею 12,3 кв.м.; кімната № 3-7 площею 12,3 кв.м.; ванна № 3-8 площею 4,9 кв.м.; коридор № 3-9 площею 0,8 кв.м.; туалет № 3-10 площею 0,7 кв.м. (а.с. 79).

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із частиною другою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274-279, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК ГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки житлового будинку в натурі - задовольнити.

Виділити в натурі та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) право власності на житловий будинок, який складається з відокремленої групи приміщень в складі: веранда № 3-1 площею 13,1 м 2 ; коридор № 3-2 площею 9,8 м 2 ; кухня № 3-3 площею 19,7 м 2 ; кімната № 3-4 площею 19,7 м 2 ; кімната № 3-5 площею 12,3 м 2 ; кімната № 3-6 площею 12,3 м 2 ; кімната № 3-7 площею 12,3 м 2 ; ванна № 3-8 площею 4,9 м 2 ; коридор № 3-9 площею 0,8 м 2 ; туалет № 3-10 площею 0,7 м 2 , загальною площею 93,5 м 2 , що відповідає 23/50 часткам у праві власності на житловий будинок, що входять до складу належної Товариству з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель.

Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) на 23/50 частки у праві власності на житловий будинок, що входить до складу належної Товариству з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель, та залишити у спільній частковій власності Товариства з обмеженою відповідальністю КМК ГРУП (ідентифікаційний код 32944789) частку, яка за розміром відповідає 8/50 частки у праві власності, що входили до складу належної ТОВ КМК ГРУП 31/50 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарсько-побутових будівель.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя М.М. Ковбель