Ухвала

від 17.01.2020 по справі 461/10222/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10222/19

Провадження № 2/461/460/20

УХВАЛА

17.01.2020 року суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали позовної заяви Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (79007, м.Львів, вул.Костюшка, 11; код ЄДРПОУ: 34606048) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за договором оренди, -

в с т а н о в и в :

23 грудня 2019 року Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди, з підстав, викладених у фабулі позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до отриманої 16.01.2020 року судом довідки з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до не ї документів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що позивачем у даній справі є юридична особа - Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського , а відповідачем - ОСОБА_1 , яка на момент звернення з позовом до суду фізичною особою-підприємцем не являється. Предметом спору є стягнення коштів за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №35 від 13.05.2009 року.

Згідно з вимогами ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту договору №35 від 13.05.2009 року, вбачається, що такий був укладений ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця при здійсненні підприємницької діяльності.

04.05.2018 року припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис 4150060004009332, що підтверджується Витягом.

Відповідно до ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частина 2 ст.4 ГПК України відносить до вказаних осіб - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Спір у даній справі виник при виконанні господарського договору, тому за предметною підсудністю відноситься до справ підсудних господарському суду.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі №640/16902/18 (http://reуеstr.соurt.gov.ua/Review/84941699), зазначивши наступне: Отже, з 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від З жовтня 2017 року № 2147-УІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17). У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18). Оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду .

Таким чином, враховуючи суб`єктний склад спору та характер позовних вимог, суд приходить до висновку, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За ч.4 цієї статті ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Враховуючи наведене, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підсудна господарському суду, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 353-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором оренди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мисько Х.М.