Рішення

від 24.01.2020 по справі 528/489/19

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/489/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 січня 2020 року м. Гребінка

24 січня 2020 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Татіщевої Я.В., секретаря судового засідання - Сапи А.М., з участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Потапенка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, зустрічний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди укладеною, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті вона за рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.03.2017 року успадкувала належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 4,430га., яка розташована на території Григорівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320881300:00:002:0096.

Зазначила, що їй було відомо про те, що між її батьком, як орендодавцем, та СТОВ Прогрес , як орендарем, було укладено договір оренди землі від 19.01.2012 року строком на 5 років, який було зареєстровано 27.08.2014 року реєстраційною службою Гребінківського РУЮ Полтавської області. Після державної реєстрації договір набрав чинності.

Строк дії договору закінчується 27.08.2019 року, однак, відповідач у справі не має наміру повертати їй земельну ділянку, посилаючись на те, що між СТОВ Прогрес ьа її померлим батьком ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі, яка датована 15.10.2015 року. Згідно істотних умов, передбачених в угоді, строк дії договору продовжено до 31.12.2025 року.

Ознайомившись із примірником додаткової угоди, яка начебто укладена із її батьком, вона звернула увагу на те, що у графі орендодавець стоїть підпис, який не відповідає підпису її батька ОСОБА_3 , яким останній розписувався у інших документах. Окрім того, додаткова угода датована 15.10.2015 року, а її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до підписання вказаного документу.

Вказала, що у зв`язку із цим вона вимушена звернутися до суді із позовом про визнання додаткової угоди від 15.10.2015 року до договору оренди землі від 19.01.2012 року, зареєстрованого 27.08.2014 року - недійсним.

16.10.2019 року від представника відповідача СТОВ Прогрес надійшла зустрічна позовна заява.

Зі змісту заяви вбачається, що 19.01.2012 року між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та СТОВ Прогрес було укладено договір оренди землі б/н строком на 5 років, який зареєстровано 27.08.2014 року в РС Гребінківського РУЮ Полтавської області, номер запису про інше речове право: 6795080.

Представник СТОВ Прогрес вказує, що в період дії вищевказаного договору землевласник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер і на початку жовтня 2015 року його дочка, ОСОБА_2 , як спадкоємець померлого, звернулася до адміністрації СТОВ Прогрес із проханням виплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою, яка належала її померлому батькові. Окрім того, нею була висунута вимога щодо зміни умов договору в частині збільшення орендної плати за користування СТОВ Прогрес земельною ділянкою.

Зазначив, що адміністрацією СТОВ Прогрес ОСОБА_2 було роз`яснено, що Товариство не має підстав для виплати їй орендної плати та зміни умов договору в частині розміру орендної плати до моменту оформлення нею права власності на спадкове майно та в подальшому укладання із СТОВ Прогрес відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Проте, ОСОБА_2 наполягала на виплаті їй орендної плати, мотивуючи свою вимогу тим, що для оформлення своїх спадкових прав у неї відсутні кошти.

Вказав, що адміністрацією СТОВ Прогрес ОСОБА_2 було запропоновано для правовірних підстав виплати їй орендної плати та перегляду умов договору в частині збільшення розміру орендної плати, укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 19.01.2012 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5320881300:00:0020096.

Зазначив, що погодивши умови додаткової угоди до договору оренди землі, зокрема, збільшення розміру орендної плати із 5 на 7 відсотків та строку дії договору до 31 грудня 2025 року, між ОСОБА_2 та СТОВ Прогрес було укладено та підписано спірну додаткову угоду до договору оренди землі від 15.10.2015 року.

Вказав, що з 2015 року по даний час ОСОБА_2 нараховувалася та виплачувалася СТОВ Прогрес орендна плата за користування земельною ділянкою. Але згодом було виявлено, що при укладанні додаткової угоди працівником СТОВ Прогрес було допущено помилку, а саме, помилково вказано власника (орендодавця) земельної ділянки, замість ОСОБА_2 було вказано ОСОБА_3 .

Зазначив, що посилання позивача на те, що їй не було відомо про укладену додаткову угоду до договору оренди землі є хибним та неправдивим, адже додаткова угода від 15.10.2015 року укладена та підписана особисто ОСОБА_2 та протягом періоду часу з 15.10.2015 року по 03.06.2019 року (момент звернення з позовом до суду) була визнаною нею.

Враховуючи викладене, просив визнати додаткову угоду від 15.10.2015 року до договору оренди землі від 19.01.2012 року (номер запису про інше речове право: 6795080) на земельну ділянку (пай) площею 4,43 га, кадастровий номер 5320881300:00:002:0096, розташовану на території Григорівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, укладеною та яка підписана ОСОБА_2 , спадкоємцем орендодавця ОСОБА_3 з СТОВ Прогрес . Стягнути з ОСОБА_2 понесені СТОВ Прогрес судові витрати. Відмовити ОСОБА_2 у задоволені позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Щодо задоволення зустрічного позову СТОВ Прогрес просив відмовити.

Представник відповідача первісний позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у зустрічному позові. Просив зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.01.2012 року між орендодавцем ОСОБА_3 (батько позивача за первісним позовом) та орендарем СТОВ Прогрес було укладено договір оренди землі, строк дії договору п`ять років (а.с.14-17).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 26031337, 27.08.2014 року вищевказаний договір було зареєстровано у Державного реєстратора Реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача за первісним позовом, ОСОБА_3 помер, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, актовий запис № 97 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку (пай) успадкувала його дочка, ОСОБА_2 . Дана обставина підтверджується рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 23.03.2017 року у справі 528/1138/16-ц (а.с. 11).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу: 84695171 від 10.04.2017 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 4,43га, кадастровий номер: 5320881300:00:002:0096, дата державної реєстрації земельної ділянки 04.04.2017 року. Підстава виникнення права власності: рішення Гребінківського районного суду Полтавської області № 528/1138/16-ц від 23.03.2017 року (а.с.12).

Відповідно до оригіналу додаткової угоди, 15 жовтня 2015 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та СТОВ Прогрес (орендар) в особі Вихора А.В. було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19 січня 2012 року, зареєстрованого 27 серпня 2014 року за №6795080, предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4,43га, кадастровий номер земельної ділянки 5320881300:00:002:0096 (а.с. 19-22, 68-71).

Відповідно до витягу, індексний номер 74589867 від 01.12.2016 року, Державним реєстратором Реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області внесено відомості у розділ підстава виникнення іншого речового права : договір оренди землі, серія та номер : б/н, виданий 19.01.2012, видавник: СТОВ Прогрес ; ОСОБА_3 ; додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2015 року, видавник: СТОВ Прогрес ; ОСОБА_3 . У розділ зміст, характеристика іншого речового права : - строк дії 31.12.2025 (а.с. 23-24, 74).

Відповідно до п.8 договору оренди передбачено, що договір укладено на 5 років, після закінчення строку договору СТОВ Прогрес має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (а.с. 14-17, 72-73).

Судом встановлено і дана обставина не заперечується жодною із сторін, що позивач ОСОБА_2 зверталася до орендаря СТОВ Прогрес із проханням виплатити орендну плату за оренду земельної ділянки і повідомляла орендаря про наміри розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки її батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Однак, в судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що додаткова угода була підписана саме позивачем ОСОБА_2 , як спадкоємцем померлого.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України право володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд, право вчиняти будь-які дії щодо свого майна має лише його власник. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном фізичної особи і такий правочин є нікчемним.

За правовою позицією, висловленою судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-99цс13, договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним й витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння можливо за умови визнання цього договору оренди землі недійсним відповідно до вимог, встановлених ст. 210, ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним, а за ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, і такого обов`язку власника у даній справі не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Зважаючи на те, що Додаткова угода до Договору про оренду землі від 19.01.2012 року пройшла державну реєстрацію, а отже, за правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-99цс13, договір є укладеним, він є оспорюваним і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння можливо за умови визнання цього договору недійсним.

Таким чином, додаткова угода до договору оренди землі від 19.01.2012 року була укладена від імені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча на момент підписання останній помер ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а позивач, ОСОБА_2 , на час підписання додаткової угоди спадкові права у встановленому законом порядку не оформила, а тому не мала права розпоряджатися спадковим майном на власний розсуд.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з положень ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що у справі наявні підстави для визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі і, як наслідок, для відмови у задоволені зустрічного позову про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 319, 321, 627, 638, 792 ЦК України, ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною - задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 15 жовтня 2015 року, укладену між ОСОБА_3 (що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і СТОВ Прогрес (код ЄДРПОУ 21044481) та скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яка зареєстрована Реєстраційною службою Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області 27 серпня 2014 року за №15380964.

Зобов`язати СТОВ Прогрес (код ЄДРПОУ 21044481) повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ід.номер № НОМЕР_2 , земельну ділянку площею 4,43га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Григорівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області (кадастровий номер земельної ділянки - 5320881300:00:002:0096).

Стягнути зі СТОВ Прогрес (юридична адреса: 37420, Полтавська область, Гребінківський район, с. Майорщина, вул. Козацька, 1А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 21044481) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , понесені нею судові витрати на у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

У задоволені зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди укладеною - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2020 року.

Суддя Я. В. Татіщева