Рішення

від 03.02.2020 по справі 420/5623/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5623/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521, визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо ненадання відповіді на скаргу від 14.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.12.2019 року нею подано до Головного управління ДФС в Одеській області скаргу на податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521, проте вмотивованого рішення за результатами її розгляду нею не отримано, а тому Головне управління ДФС в Одеській області допустило протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на скаргу. При цьому, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , мають ознаки будівель промисловості, а тому в силу положень пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521 винесені з порушенням порядку та строку їх прийняття.

Представником відповідача Головного управління ДФС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель, які є промисловими будівлями. Оскільки такі промислові будівлі належать не промисловому підприємству, в такому випадку будівлі є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому податок повинен нараховуватись та сплачуватись на загальних підставах відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, відповідно до п. 56.3 ПК України скарга подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, а згідно п. 56.7 ст. 56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, яка за своїм змістом відповідає обставинам, викладеним в позовній заяві.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволення позовної заяви.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

30 травня 2018 року Головним управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення № 0408287-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 21197,09 грн. та № 0408286-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 59068,80 грн. (а.с. 85, 117).

21 листопада 2018 року Головним управління ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення № 0408287-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 21197,09 грн. та № 0408286-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 59068,80 грн. (а.с. 130).

17 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДФС в Одеській області зі скаргою (від 14.12.2018 року) на податкові повідомлення рішення № 0408287-1314-1521, № 0408286-1314-1521 від 21.11.2018 року, в якій просила скасувати вказані податкові повідомлення-рішення (а.с. 17-23, 47-53).

Листом № 18/Г/15-32-53-07-05 від 02.01.2019 року ОСОБА_1 надано відповідь та роз`яснено порядок оскарження та обґрунтовано правомірність нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки (а.с. 100-101).

Відповідно до п. 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 1, 2 розділу ІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів у місті Києві та областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів у місті Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.

Відповідно до п. 56.7 ст. 56 ПК України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області, тобто обласним контролюючим органом, а тому з урахуванням вимог ст. 56 ПК України, п. 1, 2 розділу ІІ Порядку № 916 від 21.10.2015 року, скарги на рішення вказаного органу подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.

Згідно Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску є Державна фіскальна служба України (ДФС) .

Таким чином, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи та яких уповноважений розглядати скарги на рішення Головного управління ДФС в Одеській області є Державна фіскальна служба України.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на податкові повідомлення рішення № 0408287-1314-1521, № 0408286-1314-1521 від 21.11.2018 року до Головного управління ДФС в Одеській області, а не до Державної фіскальної служби України.

Таким чином, ОСОБА_1 подано скаргу з порушенням п. 56.3 ст. 56 ПК України, а тому у Головного управління ДФС в Одеській області не виникло обов`язку прийняти рішення за результатами розгляду скарги.

При цьому, Головне управління ДФС в Одеській області листом № 18/Г/15-32-53-07-05 від 02.01.2019 року надано вмотивовану відповідь на скаргу ОСОБА_1 (вх. № 23945/Г/15-32 від 17.12.2018 року), в якій роз`яснено порядок оскарження та обґрунтовано правомірність нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки (а.с. 100-101).

За таких підстав, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо ненадання відповіді на скаргу від 14.12.2018 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Питання нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки врегульовані статтею 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Не є об`єктом оподаткування, зокрема, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно пп. а пп. 266.10.1, 266.10.2, 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, кадастровий номер 5110137300:65:004:0013 площею 0,477 га, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (а.с. 54).

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать будівлі та споруди, загальною площею 1845,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 86-87).

Рішенням Одеської міської ради від 13.07.2010 року № 6198-V надано ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,4770 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), за адресою: АДРЕСА_1 , у довгострокову оренду, терміном на 25 років, для експлуатації адміністративно-складських та виробничих будівель (а.с. 60-61).

22 вересня 2010 року між територіальною громадою міста Одеса в особі Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,4770 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації адміністративно-складських та виробничих будівель. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 55-59).

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

При цьому, згідно п. 116.2 ст. 116 ПК України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2018 року № 0408287-1314-1521 ГУ ДФС в Одеській області Горобець Ганні Володимирівні визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 21197,09 грн. (а.с 85, 117)

Податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2018 року № 0408286-1314-1521 ГУ ДФС в Одеській області Горобець Ганні Володимирівні визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 59068,80 грн.

При цьому, 21 листопада 2018 року Головним управління ДФС в Одеській області повторно прийнято податкові повідомлення рішення № 0408287-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 21197,09 грн. та № 0408286-1314-1521, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 59068,80 грн. (а.с. 130).

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Разом з тим, доказів відкликання податкових повідомлень-рішень від 30.05.2018 року № 0408287-1314-1521, № 0408286-1314-1521, з підстав визначених п. 60.1 ст. 60 ПК України, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано.

Таким чином, контролюючим органом, Головним управління ДФС в Одеській області, прийнято податкові повідомлення-рішення, якими ОСОБА_1 повторно визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, що не узгоджується з приписами чинного податкового законодавства.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521 прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521 підлягають скасуванню.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо того, що нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса , вул АДРЕСА_1 , мають ознаки будівель промисловості, а тому в силу положень пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки правомірність чи протиправність нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки, підлягають доведенню під час оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.05.2018 року № 0408287-1314-1521, № 0408286-1314-1521.

Згідно ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 802,66 грн., відповідно до квитанції № 0.0.1476332345.1 від 25.09.2019 року. При цьому, розмір судового збору, який підлягав сплаті під час подання вказаної позовної заяви до суду складав 768,40 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 139 КАС України, з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) до Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області (адреса місцезнаходження: 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 3), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльність, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 21.11.2018 року № 0408286-1314-1521, № 0408287-1314-1521.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.

Суддя О.А. Левчук

.