Рішення

від 22.01.2020 по справі 520/10692/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 р. № 520/10692/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Межирицького А.О.,

представника відповідача - Зекової С.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Омбілік-Агро (63050, Харківська область, Валківський район, с.Сидоренкове, вул. 1 Травня, 5, код 34473765) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Омбілік-Агро , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ТУ ДФС у Харківській області № 0019821416 від 01.07.2019р. (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 876 350 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 1 250 900 грн., штрафні санкції у сумі - 625 450 грн.;

- стягнути з відповідача судові витрати

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 20.05.2019 по 24.05.2019 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Омбілік -Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Неокомпост" за період жовтень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності. За результатом перевірки складено акт №1871/20-40-14-16-07/34473765 від 31.05.2019 р., за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019821416 від 01.07.2019 року, позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та не обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований Валківською РДА Харківської області, за номером про державну реєстрацію 14521020000000222 від 18.07.2006 року.

Товариство перебуває на податковому обліку з 24.07.2006 року в Головному управлінні ДФСс у Харківській області, Південне управління Валківська ДПІ (Валківський р-н)..

Суд зазначає, що Головним управлінням ДФС у Харківській області засобами поштового зв`язку на адресу підприємства направлено письмовий запит від 13.03.2019 року № 12055/10/20-40-14-12-15 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ "Неокомпост" за жовтень 2018 року.

На вказаний запит ТОВ "Омбілік-Агро" відповідь надано не у повному обсязі листом від 08.04.2019 року № 24.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області у зв`язку з ненаданням у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження, на підставі направлень на перевірку від 20.05.2019 року № 4951,4952, виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 14.05.2019 року № 3456 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Омбілік-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Неокомпост" за жовтень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності відповідно до затвердженого плану документальної позапланової виїзної перевірки.

Результати перевірки оформлені актом №1871/20-40-14-16-07/34473765 від 31.05.2019 року, яким зафіксовано порушення позивачем завищення податкового кредиту за рахунок порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України всього у сумі ПДВ 1250900 грн., в тому числі за жовтень 2018 року у сумі ПДВ 1250900 грн., чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1250900 грн.

На підставі акту перевірки №1871/20-40-14-16-07/34473765 від 31.05.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.07.2019 року № 0019821416, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 876 350 грн. 00 коп.

Не погодившись з винесеними контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стала податкова інформація інших податкових органів відносно контрагентів позивача, з яким підприємство позивача мало господарські взаємовідносини у перевіряємому періоді, та як наслідок судження про нереальність вказаних взаємовідносин.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Некомпост" (код ЄДРПОУ 41779897).

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ Неокомпост (постачальник) укладено догів поставки від 01.10.2018 р. № 01.10- 18, (предметом якого є постачання добрива, а саме біогумуса) сформовано показник податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2018р. у сумі - 1 250 900 грн.

Від імені сторін правочин укладено повноважними особами , а саме від позивача - директор Титар В.М., від контрагента - директор Конь Р.Ю.

За цим правочином позивач придбав у власність товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними: № 4 від 01.10.2018р. на суму 92463,60 грн. (в т.ч. ПДВ 15440,6 грн.); № 5 від ЗІ.10.2018р. на суму 96453,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16075,5 грн.); № 6 від 01.10.2018р. на суму 89430.60 грн. (в т.ч. ПДВ 14905,10 грн.); № 7 від 01.10.2018р. на суму 95936,40 грн. (в т.ч. ПДВ 15989,40 грн.); № 8 від 01.10.2018р. на суму 94273,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15712,20 грн.); № 9 від 12.10.2018р. на суму 96423,60 грн. (в т.ч. ПДВ 16070,60 грн.); № 10 від 02.10.2018р. на суму92265.60 грн. (в т.ч. ПДВ 15377,60 грн.); № 11 від 02.10.2018р. на суму 96520,20 грн. (в т.ч. ПДВ 16086,70 грн.); № 12 від 02.10.2018р. на суму 96129,60 грн. (в т.ч. ПДВ 16021,60 грн.); № 13 від 02.10.2018р. на суму 96604,20 грн. (в т.ч. ПДВ 16100,70 грн.); № 14 від 03.10.2018р. на суму 95999,40 грн. (в т.ч. ПДВ 15999,90 грн.); № 15 від 03.10.2018р. на суму 94756,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15792,70 грн.); № 16 від 03.10.2018р. на суму 95982,60 грн. (в т.ч. ПДВ 15997,10 грн.); 17 від 03.10.2018р. на суму 96532,80 грн. (в т.ч. ПДВ 16088,80 грн.); № 18 від 03.10.2018р. на суму 94260,60 грн. (в т.ч. ПДВ 15710,10 грн.); № 19 від 03.10.2018р. на суму 79388,40 грн. (в т.ч. ПДВ 13231,40 грн.); № 93 від 04.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); Ля 94 від 04.10.2018р. на суму 96432,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16072,00 грн.); № 95 від 04.10.2018р. на суму 95676,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15946,00 грн.); № 96 від 04.10.2018р. на суму 96705,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16117,50 грн.); № 97 від 04.10.2018р. на суму 96650,40 грн. (в т.ч. ПДВ 16108,40 грн.); Лт 98 від 04.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 99 від 04.10.2018р. на суму 95911,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15985,20 грн.); № 100 від 04.10.2018р. на суму 96474,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16079,20 грн.); № 101 від 04.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 102 від 04.10.2018р. на суму 96306,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16051,00 грн.); № 103 від :5.10.2018р. на суму 96369,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16061,50 грн.); № 104 від 05.10.2018р. на суму -5978,40 грн. (в т.ч. ПДВ 15996,40 грн.); № 105 від 05.10.2018р. на суму 96684,00 грн. (в т.ч.ПДВ 16114,00 грн.); № 106 від 05.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); № 107 від 05.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 108 від 05.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); № 109 від 05.10.2018р. на суму 95676,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15946,00 грн.); №110 від 05.10.2018р. на суму 96516,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16086,00 грн.); № 111 від 05.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); № 112 від 05.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 113 від 08.10.2018р. на суму96222.0 грн. (в т.ч. ПДВ 16037,00 грн.); № 114 від 08.10.2018р. на суму 95676,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15946,00 грн.); № 115 від 08.10.2018р. на суму 96054,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16009,00 грн.); № 116 від 08.10.2018р. на суму 96810,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16135,00 грн.); № 117 від 08.10.2018р. на суму 96432,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16072,00 грн.); № 118 від 08.10.2018р. на суму 96684,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16114,00 грн.); № 119 від 08.10.2018р. на суму 96768,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16128,00 грн.); № 120 від 08.10.2018р. на суму 96007,80 грн. (в т.ч. ПДВ 16001,30 грн.); № 121 від 08.10.2018р. на суму 95327,40 грн. (в т.ч. ПДВ 15887,90 грн.); № 122 від 08.10.2018р. на суму 96650,40 грн. (в т.ч. ПДВ 16108,40 грн.); № 123 від 09.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 124 від 09.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 124 від 09.10.2018р. на суму 96978,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16163,90 грн.); № 126 від 09.10.2018р. на суму 96054,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16009,00 грн.); № 127 від 09.10.2018р. на суму 97104,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16184,00 грн.); № 128 від 09.10.2018р. на суму 95976,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15946,00 грн.); № 129 від 09.10.2018р. на суму 96936,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16156,00 грн.); № 130 від 09.10.2018р. на суму 95508,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15918,00 грн.); № 131 від 09.10.2018р. на суму 97146.0 грн. (в т.ч. ПДВ 16191,00 грн.); № 132 від 10.10.2018р. на суму 96516,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16086,00 грн.); № 133 від 10.10.2018р. на суму 96558,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16093,00 грн.); № 134 від 10.10.2018р. на суму 96138,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16023,00 грн.); № 135 від 10.10.2018р. на суму 96516,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16086,00 грн.); № 136 від 10.10.2018р. на суму 97104,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16184,00 грн.); № 137 від 10.10.2018р. на суму 96054,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16009,00 грн.); № 138 від 10.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); № 139 від 10.10.2018р. на суму 95970,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15995,00 грн.); № 140 від 10.10.2018р. на суму 96576.0 грн. (в т.ч. ПДВ 15946,00 грн.); № 141 від 11.10.2018р. на суму 96650,40 грн. (в т.ч. ПДВ 16108,40 грн.); № 142 від 11.10.2018р. на суму 96516,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16086,00 грн.); № 143 від 11.10.2018р. на суму 96650,40 грн. (в т.ч. ПДВ 16108,40 грн.); № 144 від 11.10.2018р. на суму 96642,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16107,00 грн.); № 145 від 11.10.2018р. на суму 95718,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15953,00 грн.); № 146 від 11.10.2018р. на суму 95634,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15939,00 трн.); № 147 від 11.10.2018р. на суму 96684,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16114,00 грн.); № 148 від 11.10.2018р. на суму 97062,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16177,00 грн.); № 149 від 11.10.2018р. на суму -5806,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15967,70 грн.); № 150 від 11.10.2018р. на суму 95928,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15988,00 грн.); № 151 від 12.10.2018р. на суму 96684,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16114,00 грн.); № 152 від 12.10.2018р. на суму 96650,40 грн. (в т.ч. ПДВ 16108,40 грн.); № 153 від 12.10.2018р. на суму 96012,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16002,00 грн.); № 154 від 12.10.2018р. на суму 96348,00 грн. (в т ч. ПДВ 16058,00 грн.); № 155 від 12.10.2018р. на суму 29841,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4973,50 грн.)

Відповідно до умов п. 3.4 Договору товарно-матеріальні цінності були передані позивачу на території його складу, що розташований за адресою Харківська обл., Банківський р-н, с. Сидоренкове, вул. Р стуки М.Л. та належить позивачу на праві приватної власності.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності : фізичного переміщення товару, підтверджується товарно-транспортними накладними: № РН- 55 (ПН) від 01.10.2018р.; № РН-0008036/Х (ПН) від 01.10.2018р.; № РН-00080357/Х (ПН) від 5.10.2018р.; № РН-0008038/Х (ПН) від 01.10.2018р.; № РН-0008039/Х (ПН) від 01.10.2018р.; : РН-0008040Х (ПН) від 02.10.2018р.; № РН-0008076/Х (ПН) від 08.10.2018р.; № РН- 7Х3042/Х (ПН) від 02.10.2018р.; № РН-0008043/Х (ПН) від 02.10.2018р.; № РН-0008044/Х 7Z-: від 02.10.2018р.; № РН-0008045Х (ПН) від 03.10.2018р.; № РН-0008046Х (ПН) від •З ::.2018р.; № РН-0008047Х (ПН) від 03.10.2018р.; № РН-0008048Х (ПН) від 03.10.2018р.; № : 08049Х (ПН) від 03.10.2018р.; № РН-0008050Х (ПН) від 03.10.2018р.; № РН-0008051Х "З-: від 04.10.2018р.; № РН-0008052/Х (ПН) від 04.10.2018р.; № РН-0008053/Х (ПН) від - 1.2018р.; № РН-0008054/Х від 04.10.2018р.; № РН-0008055/Х від 04.10.2018р.; № РН- I і:56/Х від 04.10.2018р.; № РН-0008057/Х від 04.10.2018р.; № РН-0008058/Х від К .2018р.; № РН-0008059Х від 04.10.2018р.; № РН-0008060Х від 04.10.2018р.; № РН-000806ІХ від 05.10.2018р.; № РН-0008063Х від 05.10.2018р.; № РН-0008064Х від 05.10.2018р.; № РН-0008065/Х від 05.10.2018р.; № РН-0008066/Х від 05.10.2018р.; № РН-0008067/Х від 05.10.2018р.; № РН-0008068/Х від 05.10.2018р.; № РН-0008069/Х від 05.10.2018р.; № РН- 0008070/Х від 05.10.2018р.; № РН-0008071Х від 08.10.2018р.; № РН-0008072Х від 08.10.2018р.; № РН-0008073Х від 08.10.2018р.; № РН-0008074Х від 08.10.2018р.; № РН-0008075Х від 08.10.2018р.; № РН-0008076/Х від 08.10.2018р.; № РН-0008077/Х від 08.10.2018р.; № РН- 0008079/Х від 08.10.2018р.; № РН-0008080/Х (ПН) від 08.10.2018р.; № РН-0008081/Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008082/Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008083/Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008084/Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008085/Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН- 0008086Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008087Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008088Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008089Х (ПН) від 09.10.2018р.; № РН-0008090/Х (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-4/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-5/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-6/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-7/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-8/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-9/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-10/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № РН-11/3 (ПН) від 10.10.2018р.; № PH-12/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-13/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-14/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № PH-15/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № PH-16/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № PH-17/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-18/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-19/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-20/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-21/3 (ПН) від 11.10.2018р.; № РН-22/3 (ПН) від 12.10.2018р.; № РН-23/3 (ПН) від 12.10.2018р.; № РН-24/3 (ПН) від 12.10.2018р.; № РН-25/3 (ПН) від 12.10.2018р.; № РН-26/3 (ПН) від 12.10.2018р.

Суд зазначає, що зобов`язання з оплати вартості товару були виконані у спосіб безготівкового перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування безготівкових грошових коштів з банківського рахунку ТОВ Омбілік-Агро відкритого в ПАТ КБ Приватбанк : від 09.10.2018р. № 1036 на суму 165400 грн.; від 11.10.2018р. № 1046 на суму 339350 грн.; від 12.10.2018р. № 1061 на суму 338900 грн. Остаточно заборгованість перед ТОВ Неокомпост погашена шляхом укладення договору переведення боргу від 16.10.2018р., відповідно до якого на нового божника - ТОВ СПБМП-753 переведено борг в сумі 1 338 200 грн.; від 18.10.2018р., відповідно до якого на нового божника - ТОВ СПБМП-753 переведено борг в сумі 2 663 650 грн.; від 22.10.2018р., відповідно до якого на Нового божника - ТОВ СПБМП-753 переведено борг в сумі 2 659 900 грн.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У віповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагентів позивача - суд відхиляє, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом сума грошового зобов`язання є необґрунтованою, та як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0019821416 від 01.07.2019 р. за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 876 350,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Омбілік-Агро (63050, Харківська область, Валківський район, с.Сидоренкове, вул. 1 Травня, 5, код 34473765) у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 03.02.2020 року.

Суддя Рубан В.В.