Рішення

від 03.02.2020 по справі 560/932/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/932/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 03.04.2019, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-39098-17 Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі рішення Рівненської обласної КДКА №58 від 25.05.2009 йому надано право на зайняття адвокатською діяльністю, про що видано свідоцтво №664 від 03.07.2009. З того часу постійно перебуває у трудових відносинах, а окремих доходів від адвокатської діяльності не отримував. З 03 квітня 2017 року його призначено на посаду Директора з правових питань Корпорації Сварог Вест Груп . Зазначає, що за період роботи в Корпорації з березня 2017 року по лютий місяць 2019 року роботодавцем нараховано та перераховано за нього 212038,78 грн єдиного соціального внеску. Вказує, що своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізоване ним не як самозайнята особа, а як найманий працівник - директор з правових питань Корпорації Сварог Вест Груп . Зокрема, що стосується 2017-2019 років, то роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в розмірі 22% від суми нарахованої заробітної плати, що складало в середньому від 7 800 грн до 11 000 грн на місяць, тобто в сумі, що значно перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць. Вважає, що вимога фіскального органу про сплату боргу (недоїмки) не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню як протиправна, тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ухвали від 08.04.2019, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).

25.04.2019 до суду надійшов Відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, зокрема, що згідно реєстраційних та облікових даних АІС Податковий блок станом на 12.04.2019 позивач перебуває на обліку як особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, дата державної реєстрації 25.05.2009. Дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності (адвокат) 16.12.2009. Станом на 31.10.2018 заборгованість по єдиному соціальному внеску становить 15819,54 грн Зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску. Обов`язки платників єдиного внеску виникають у зазначених осіб з початку провадження відповідної діяльності. Загальна сума заборгованості по ОСОБА_1 станом на 31.10.2018 становила 15819,54 грн, тому на підставі цих даних ГУ ДФС у Хмельницькій області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-39098-17, відповідно до вимог чинного законодавства (арк. спр. 48-51).

Згідно з ухвалою від 23.05.2019 суд зупинив провадження у справі №560/932/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/10/19 (520/3939/19) (арк.спр. 59-60).

Відповідно до ухвали від 29.10.2019 суд залишив без задоволення клопотання позивача (арк. спр.82).

Ухвалою від 20.01.2020 суд поновив провадження у справі №560/932/19 (арк. спр. 86).

Згідно з ухвалою від 24.01.2020 суд витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області докази (арк. спр. 89-90).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з копією Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №664 від 03.07.2009, Водзінський Олександр Васильович має право на зайняття адвокатською діяльністю. Підстава: рішення Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.05.2009 №58 (арк. спр. 14).

Копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 стверджено, що позивача з 31.01.2014 призначено головою правління ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат", а з 28.04.2017 звільнено по переводу в Корпорацію Сварог Вест Груп на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Наказом №41 від 28.04.2017 ОСОБА_1 прийнято на посаду директора з правових питань Корпорації Сварог Вест Груп (арк. спр. 16-18).

Відповідно до Корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-39098-17, яка виставлена ОСОБА_1 , загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 31.10.2018 становить 15819,54 грн, в тому числі недоїмка 15819,54 гривень (арк. спр. 37).

Згідно розрахунку вимоги про сплату боргу, єдиний внесок нараховано за наступні періоди: січень-грудень 2017 року (у розмірі 8448 грн), січень-березень 2018 року (2457,18 грн), квітень-червень 2018 року (2457,18 грн) та липень-вересень 2018 року (2457,18 грн).

Відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , стверджено сплату страхових внесків за січень-березень 2017 року страхувальником - ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (арк. спр. 94).

Відповідно до інформації щодо нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску корпорацією "Сварог Вест Груп" за застраховану особу ОСОБА_1 станом на 24.04.2019, підтверджено нарахування та сплачу внеску з березня 2017 року по березень 2019 року страхувальником Корпорацією "Сварог Вест Груп" (арк. спр. 55).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до статті 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно з абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19) та від 05 грудня 2019 року (справа № 260/358/19), особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Таким чином, необхідність сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах у межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що у 2017-2018 роках позивач працював у ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та у корпорації "Сварог Вест Груп", і за цей період саме роботодавці (страхувальники) сплачували за позивача єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством.

Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально, судом не встановлено.

Наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога (2017-2018 роки), нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-39098-17 ГУ ДФС у Хмельницькій області є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, суд, враховуючи правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19) та від 05 грудня 2019 року (справа № 260/358/19), приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що не порушував вимоги закону та прав позивача при формуванні оскаржуваної вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією №40025426 від 26.03.2019 позивач сплатив судовий збір у розмірі 768,40 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 03.04.2019, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-39098-17.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя А.І. Петричкович