Постанова

від 28.01.2020 по справі 520/10549/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 р.Справа № 520/10549/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року (суддя Мельников Р.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 26.11.2019) по справі № 520/10549/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корбетт Україна"

до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" (надалі за текстом також - позивач, ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі за текстом також - відповідач 1, ГУ ДФС у Харківській області), Державної податкової служби України (надалі за текстом також - відповідач 2, ДПС України), в якому з урахуванням уточнених позовних, вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області про включення ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником"; оформлене витягом з протоколу від 06 червня 2019 року № 169 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 1170 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями;

- зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (за підписом Голови комісії центрального рівня (ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Чирва О.В. ) № 1210146/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 14 від 21 травня 2019 року та № 1210150/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 12 від 17 травня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" податкові накладні № 12 від 17 травня 2019 року та № 14 від 21 травня 2019 року датою їх надсилання 11 червня 2019 року;

- зобов`язати відповідачів протягом 10 (десяти) днів з дати набуття рішенням у цій справі надати звіти про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків та контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. Також спірними у даній справі рішеннями комісії було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, вказані рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставами для складення та реєстрації податкових накладних. Позивачем вказано, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через те, що вони відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про зупинення реєстрації податкових накладних з підстав, які не передбачені законодавством. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію, зокрема, ненадання платником податку копій документів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, проте позивачем було надано усі документи, що підтверджують настання події, з якою Податковий кодекс України пов`язує виникнення у платника податку податкових зобов`язань. Отже, доводи відповідача суперечать дійсним обставинам справи, оскільки податкові накладні було направлено на реєстрацію у зв`язку з фактом надання послуг, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у відповідних первинних документах та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" задоволено у повному обсязі та у спосіб, визначений позивачем.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" - відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що включення платника податків до переліку ризикових суб`єктів не тягне за собою настання для такого платника податків негативних наслідків. Вказує, що включення/невключення платника податків до такого переліку є лише діяльністю податкового органу, яка здійснюється в межах моніторингу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ - 41371906, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавств.

Основним видом діяльності ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД: 46.90).

Позивачем в рамках здійснення власної господарської діяльності було направлено на реєстрацію податкові накладні № 12 від 17 травня 2019 року та № 14 від 21 травня 2019 року по взаємовідносинам з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС ГРУП СЕРВІС" (код юридичної особи: 38233649).

Відповідно до отриманих квитанцій № 9122320539 від 11.06.2019 року, № 9122285735 від 11.06.2019 року, відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні/розрахунки коригування відповідають пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Також під час судового розгляду справи встановлено, що 14 червня 2019 року позивачем було подано до ГУ ДФС в Харківській області інформаційний запит про надання інформації та копії рішення, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" внесено до переліку ризикових платників.

У відповідь на запит Головним управлінням ДФС у Харківській області надано лист № 433/ЗПІ/20-40-07-04-13 від 20.06.2019, в якій було вказано, що інформація про підстави включення позивача до переліку ризикових платників податків та протокольне рішення щодо ризиковості платника податку, належить до службовою інформації, яка передує прийняттю рішень, а отже, є такою, доступ до якої обмежено.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 05.07.2019 року було подано скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області на рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податків, проте листом від 12.07.2019 року №35267/10/20-40-07-04-08 позивача було повідомлено про те, що за результатами засідання комісії було вирішено, що на теперішній час ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА", податковий номер 41371906, відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, а сааме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Під час судового розгляду справи представником відповідача до суду надано витяг з протоколу від 06.06.2019 року №169 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 "Про затвердження складу комісії" зі змінами та доповненнями, зі змісту якого вбачається ухвалення вказаною комісією рішення про включення платника ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" (податковий номер 41371906) до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Також під час судового розгляду справи судом встановлено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємством позивача отримано від податкового органу рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (за підписом Голови комісії центрального рівня (ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Чирва О.В. ) № 1210146/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 14 від 21 травня 2019 року та № 1210150/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 12 від 17 травня 2019 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості, визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Оскільки прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (за підписом Голови комісії центрального рівня (ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Чирва О.В. ) № 1210146/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 14 від 21 травня 2019 року та № 1210150/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 12 від 17 травня 2019 року.

Також суд дійшов висновку, що до позивача не може застосовуватись п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджено з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку № 117.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16. ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Критерії ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається зі змісту усіх квитанцій контролюючим органом сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тобто, фіскальним органом, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. В квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. Оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток № 2 вказаного Порядку), і підкреслення документів, які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Тобто, оспорювані рішення не містять мотивів чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

При цьому, як встановлено судом, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм чинного законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації податкових накладних № 12 від 17 травня 2019 року та № 14 від 21 травня 2019 року.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією центрального рівня (ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 21 травня 2019 року та податкової накладної № 12 від 17 травня 2019 року.

Аналізуючи зміст рішень, колегія суддів вважає, що розглядаючи подані позивачем документи, Комісією не з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваних рішень комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (за підписом Голови комісії центрального рівня (ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1210146/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 14 від 21 травня 2019 року та № 1210150/41371906 від 03 липня 2019 року щодо податкової накладної № 12 від 17 травня 2019 року..

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" податкові накладні № 12 від 17 травня 2019 року та № 14 від 21 травня 2019 року датою їх подання 11 червня 2019 року.

Відносно частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області про включення ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником"; оформлене витягом з протоколу від 06 червня 2019 року № 169 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 1170 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями, та зобов`язання ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" з переліку ризикових платників податків, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі по тексту - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 826/1902/15, від 18.09.2018 у справі № 818/398/15.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Журналу ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що внесення до системи ІТС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області про внесення ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до переліку ризикових платників податків до "Журналу ризикових платників" та про зобов`язання Комісії ГУ ДФС у Харківській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корбетт Україна" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником"; оформлене витягом з протоколу від 06 червня 2019 року № 169 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 1170 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями; зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" з переліку ризикових платників податків, з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до ГУ ДПС у Харківській області не підлягають задоволенню, підстави для стягнення на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 1921 грн. відсутні, тому рішення суду першої інстанції в цій частині також підлягає скасуванню.

В іншій частині доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року по справі № 520/10549/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корбетт Україна" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником"; оформлене витягом з протоколу від 06 червня 2019 року № 169 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 1170 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями; зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" з переліку ризикових платників податків; стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРБЕТТ УКРАЇНА" сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні зазначених позовних Товариства з обмеженою відповідальністю "Корбетт Україна" - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року по справі № 520/10549/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 03.02.2020 року