Постанова

від 28.01.2020 по справі 520/6199/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 р.Справа № 520/6199/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 28.10.19 року по справі № 520/6199/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "КЛИЧ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної фіскальної служби України

про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.11.2018 року № 979135/21184174; від 05.11.2018 № 977449/21184174; від 08.11.2018 № 982894/21184174, № 982893/21184174, №982895/21184174, № 982896/21184174.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська пл. 8, м. Київ. 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 10 від 06.12.2017, № 13 від 06.12.2017, № 17 від 06.12.2017, № 18 від 06.12.2017, № 19 від 06.12.2017, № 20 від 06.12.2017, які було подано до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Фірма «Клич» .

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" (код ЄДРПОУ 21184174, просп. Московський, буд. 273, офіс 8, м. Харків, 61099) у розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 копійок).

Стягнуто з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" (код ЄДРПОУ 21184174, просп. Московський, буд. 273, офіс 8, м. Харків, 61099) у розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 копійок).

При розгляді справи по суті представником позивача було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даній справі та повідомлено про надання протягом п`яти днів відповідних доказів з цього приводу.

18.10.2019 представником позивача подано до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому він просив покласти на відповідачів понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в даній справі в розмірі 8550,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" про відшкодування витрат на правничу допомогу - задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ - 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" (код ЄДРПОУ 21184174, просп. Московський, буд. 273, офіс 8, м. Харків, 61099) у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнуто з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" (код ЄДРПОУ 21184174, просп. Московський, буд. 273, офіс 8, м. Харків, 61099) у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяву залишено без задоволення.

ГУ ДФС у Харківській області, не погодившись з додатковим судовим рішенням в частині задоволених вимог, подало апеляційну скаргу, вважаючи вказане рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення.

Просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 в частині задоволених вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно з приписами ст. 229 КАС України.

Протокольною ухвалою колегії суддів задоволено клопотання відповідача 1 та здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" про стягнення з Головного управління ДФС у Харківській області та Державної фіскальної служби України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. з кожного (в загальному розмірі 6000,00 грн.), суд першої інстанції, проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу саме вказаної суми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії договору про надання правової допомоги б/н від 09.07.2018 року, адвокат Кобрін Максим Віталійович надає правову допомогу клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич", зокрема, шляхом здійснення представництва інтересів в судових органах, складання процесуальних та інших документів.

Згідно з п.3.1 зазначеного договору сторони досягли згоди, що за правову допомогу Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату гонорар, розмір якого визначається при підписанні акта наданих послуг.

Відповідно до акта надання послуг №54 від 16.10.2019 року до договору б/н від 09.07.2018р., на виконання умов зазначеного договору Виконавець (адвокат Кобрін Максим Віталійович) виконав наступні роботи: 1) підготовка та подання до суду позовної заяви ТОВ "Фірма "Клич", загальна тривалість витраченого часу - 13 годин; 2) підготовка та подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, загальна тривалість витраченого часу - 1 година; 3) аналіз відзиву на позов та підготовка відповіді на відзив, загальна тривалість витраченого часу - 3 години; 4) участь адвоката в судових засіданнях по справі - загальна тривалість часу - 2 години.

Загальна тривалість витраченого часу Виконавця складає 19 годин. Загальна вартість усіх наданих послуг за цим актом складає 8550,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" на поточний рахунок адвоката Кобріна М.В. перераховано суму в розмірі 8550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1432 від 16.10.2019 року.

Вищевказаними документами підтверджено, що адвокат Кобрін М.В. надав позивачу послуги з професійної правничої допомоги.

Враховуючи складність предмета спору (кількість оскаржуваних рішень відповідача, об`єм матеріалів справи), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, типовість спору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою.

Однак, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Клич" витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що час, зазначений в акті надання послуг №54 від 16.10.2019 року на підготовку позовної заяви - 13 годин та на аналіз відзиву на позовну заяву з підготовкою відповіді на відзив - 3 години, є неспівмірним із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

З огляду на викладене, розмір понесених позивачем витрат в загальній сумі 6000,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Водночас, відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування та не надано жодних доказів на підтвердження неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції надано оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки взагалі не містять посилань на неправомірність стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року по справі № 520/6199/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 03.02.2020 року