Постанова

від 28.01.2020 по справі 440/4030/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 р.Справа № 440/4030/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.12.19 року по справі № 440/4030/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавасортнасіннєовоч"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Полтавасортнасіннєовоч" (далі - ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2019 № 0000251408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1205,00 грн та штрафних санкцій 188,11 грн та № 0000261408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 6030,00 грн та штрафних санкцій 940,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при декларуванні товарів не допускав будь-яких порушень митного законодавства. "Насіння кавуна для сівби" правильно класифікував в товарній позиції 1209, згідно з роз`ясненнями ДФС від 04.07.2017, а не 1207, тому податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 вказаний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) від 08 жовтня 2019 року №0000261408 та №0000251408.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказує, що при перевірці дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, було встановлено, що позивачем невірно визначено товарну позицію товару "насіння для сівби кавун" 1209, оскільки необхідно було визначити товарну позицію УКТ ЗЕД 1207, тому податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 замінено відповідача по справі Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Полтавасортнасіннєовоч" зареєстровано в якості юридичної особи 22.03.2000 за № 1581760000014384, включено до ЄДРПОУ за номером 22539254.

На підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 20.05.2019 № 1391 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч"" проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення у митному режимі ІМ "40" за митними деклараціями № 806020002/2016/010901 від 15.12.2016, № UA806020/2017/215088 від 14.12.2017, № UA806020/2018/212980 від 15.11.2018.

За відповідними митними деклараціями позивачем здійснено декларування товару "насіння рослин для сівби: кавун Чарльсон Грей , кавун Ред Стар" за кодом УКТ ЗЕД 1209 99 99 00 зі ставкою ввізного мита 0 %.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт від 12.06.2019 № 783/16-31-14-08-0800490725, в якому зазначено про порушення вимог: пункту 1 статті 69, пункту 1 статті 271, пункту 1 статті 279, пунктів 1, 4 статті 280 пункту 1 статті 286 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України від 19.09.2013 № 584-VII Про Митний тариф України в частині невірної класифікації товарів та застосування при цьому заниженої ставки, що спричинило заниження сплати ввізного мита в сумі 6030,00 грн; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що спричинило заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1205,99 грн.

З метою визначення факту відсутності порушення класифікації УКТЗЕД насіння кавуна позивач звернувся з запитом до Полтавської митниці ДФС, яка своїм листом від 20.06.2019 № 1896/10/16-70-19-02 повідомила про відсутність фактів невірної класифікації товару насіння кавуна за митними деклараціями №806020002/2016/010901 від 15.12.2016, №UA806020/2017/215088 від 14.12.2017, № UA806020/2018/212980 від 15.11.2018.

Крім того, не погоджуючись з результатами перевірки 21.06.2019 ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч", згідно з пунктом 8 статті 354 Митного кодексу України, надало відповідачу свої заперечення.

01.07.2019 за № 28639/10/16-31-147-08-15 ГУ ДФС у Полтавській області направило відповідь на заперечення в якій зазначено про залишення без задоволення заперечень позивача, а висновок акту перевірки - без змін.

На підставі Акту від 12.06.2019 № 783/16-31-14-08-0800490725 ГУ ДФС у Полтавській області 03.07.2019 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000191408, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 1205,99 грн та штрафну санкцію на суму 603,00 грн та № 0000201408, яким визначено податкове зобов`язання з ввізного мита на суму 6030,00 грн та штрафну санкцію на суму 3015,00 грн.

ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч", в порядку статті 56 Податкового кодексу України, звернулося зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 01.08.2019 № 36822/6/99-99-1106-03-25 Державної фіскальної служби України продовжено строк розгляду скарги до 13.09.2019.

13.09.2019 Державною фіскальною службою України за № 42194/6/99-99-11-06-03-25 прийнято Рішення про результати розгляду скарги, яким частково задоволено скаргу ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та зменшено суму грошових зобов`язань, визначених товариству у ППР ГУ ДФС у Полтавській області від 03.07.2019 № 0000191408, № 0000201408, на суму штрафних санкцій, визначених за МД від 14.12.2017 № UA806020/2017/215088 від 14.12.2017, № UA806020/2018/212980 від 15.11.2018. Також в рішенні зазначено, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 03.07.2019 № 0000191408, № 0000201408 вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків нових ППР, які будуть містити зменшену суму грошових зобов`язань.

08.10.2019 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000251408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1205,00 грн та штрафних санкцій 188,11 грн та № 0000261408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 6030,00 грн та штрафних санкцій 940,56 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не в межах повноважень, не в порядку та не в спосіб, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з частиною першою статтею 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Якщо митний орган, прийнявши вантажні митні декларації, підтвердив (погодив) вказаний в декларації код імпортованого за товарною номенклатурою та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки, за виключенням випадків, коли помилка у визначенні коду викликана зловмисними діями особи, відповідальної за митне оформлення товару.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2019 по справі №2а/1270/4001/2012 та у постанові від 08.08.2019 по справі №2а/0370/3145/11.

Як на підставу прийняття наказу №1391 від 20 травня 2019 року "Про проведення документальної невиїзної перевірки ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч" контролюючим органом надано до суду доповідну записку (а.с. 136).

Зі змісту записки вбачається, що "за результатами проведеної роботи встановлено факт оформлення підприємством в митному режимі імпорту (ІМ "40") товару у товарній підкатегорії 1209 99 99 00 (ставка ввізного мита 0%) - насіння овочевих рослин використовуване для сівби: Кавун Чарльстон Грей , кавун Ред Стар. Відповідно до Пояснень до товарної позиції 0807 до цієї товарної позиції включаються свіжі плоди дині видів Citrullus vulgaris і Cucumis melo, включаючи, серед іншого, плоди кавуна звичайного, кавуна кормового, або цукатного, дині сітчастої, або мускатної, дині канталупи, або мускатної дині, білої мускатної дині і касаби, або зимової дині. Таким чином, аналізуючи встановлені норми законодавства, поняття "Дині" включає в себе, в тому числі, плоди кавуна звичайного, кавуна кормового або цукатного та підлягає класифікації у товарній під категорії 1207 70 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 5%)".

Проте, дана записка не містить обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, чи то помилка у визначенні коду товару викликана зловмисними діями особи, відповідальної за митне оформлення товару.

Отже, фактично підставою для висновків про оформлення ПрАТ "Полтавасортнасіннєовоч" товару не за тим кодом УКТ ЗЕД слугувало ототожнення контролюючим органом поняття - "плоди дині", "плоди кавуна", "насіння дині" та як наслідок "насіння кавуна", яке відсутнє у групі 12 розділу II додатку до Закону України "Про Митний тариф України" .

Відповідно до підпункту "г" пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 67 Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Опис товарної позиції 0807 Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 має такий опис: "Дині, кавуни і папая, свіжі". Поняття "дині" включає в себе, в т.ч. плоди кавуна звичайного, кавуна кормового або цукатного.

З огляду на положення Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у товарній позиції 1207 класифікуються насіння та плоди інших олійних культур. Насіння дині для сівби класифікується у товарній позиції 1207700000 (ставка ввізного мита-5%).

У товарній позиції 1209 УКТ ЗЕД класифікуються насіння, плоди та спори для сівби.

Згідно з приміткою 3 до 12 групи УКТ ЗЕД до товарної позиції 1209 включається насіння буряків, трав, декоративних квітів, овочів, лісових і плодових дерев, вики або люпину, призначене для сівби. Однак до цієї товарної позиції не включаються такі продукти, навіть якщо вони призначені для сівби: продукти товарних позицій 1201-1207 або 1211.

Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватися відповідно до найменувань останніх, а також приміток, що їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше (правило 6 ОПІ УКТ ЗЕД).

Відповідно до додатку до Закону України "Про Митний тариф України" до групи 1209 відносяться "Насіння, плоди та спори для сівби", "1209 99 99 00" - інше.

Позивач надав суду лист ДФС від 04.07.2017 № 144806/99-99-19-03-03-15, який надавався за зверненням Насіннєвої асоціації України, в якому зазначено, що насіння кавуна, що використовується для сівби згідно УКТ ЗЕД класифікується у товарній підкатегорії 1209 99 99 00 (а.с. 124-125).

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо необхідності включення придбаного товару до товарної позиції 0807 УКТ ЗЕД "Свіжі овочі та кавуни", оскільки позивач декларував саме "насіння для сівби" та відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів проводиться з найменування товарної позиції, тому позивач правильно вказав код товару 1209 "Насіння, плоди та спори для сівби", підкатегорія" 1209 99 99 00" - інше. Група 1207 не містить застережень стосовно насіння кавуна, а стосується тільки насіння дині.

Посилання апелянта на те, що необхідно застосовувати товарну позицію 0807, яка включає "дині та кавуни свіжі" обґрунтовано не прийнято судом, оскільки позивач декларував насіння, а не свіжі кавуни.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.10.2019 № 0000251408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на суму 1205,00 грн та штрафних санкцій 188,11 грн та № 0000261408, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 6030,00 грн та штрафних санкцій 940,56 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року по справі № 440/4030/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 03.02.2020 року