Постанова

від 27.01.2020 по справі 320/6308/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6308/18 Головуючий у 1 інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушової О.В. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олта" до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Приватне підприємство "Олта" звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 141 665,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку Приватного підприємства Олта в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 141 665,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна фіскальна служба України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що сума перевищення перераховується автоматично при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, податкових декларацій.

04 грудня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного підприємства "Олта" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

23 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство ОЛТА має статус юридичної особи, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Приватним підприємством ОЛТА відправлено на реєстрацію податкові накладні від 31 липня 2017 року № 20 (сума ПДВ 141 665,00 грн.) та № 23 (сума ПДВ 141 665,00 грн.), у реєстрації яких було відмовлено.

У повідомленнях, що надходили від позивача, на підтвердження реальності операцій, вказано, що податкову накладну № 23 було відправлено на реєстрацію помилково.

У зв`язку з тим, що відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної від 31 липня 2017 року № 20, позивач звернувся до суду щодо визнання протиправним та скасувати рішення про відмову реєстрації накладної №20, а також, зобов`язання здійснити реєстрацію податкової накладної, виписаної постачальником ПП Олта покупцю ПАТ Укргазвидобування , на суму 849 990,00 грн., в т.ч. ПДВ - 141 665,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 позов було задоволено повністю.

Після здачі декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2017 року, в реєстрі операцій в системі електронного адміністрування були проведені операції з типом (реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку overrede/09/2017 на суму 141 665,00 грн., але після виконання рішення суду щодо реєстрації податкової накладної № 20, у січні 2018 року така сума перевищення була знята.

Однак, органами податкової служби 21 січня 2018 року було зареєстровано і податкову накладну № 23 та знову були проведені операції з типом Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку 03.2018 на суму 141 665,00 грн.

Приватне підприємство ОЛТА в декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2017 року відобразило податкові зобов`язання в сумі 982 483,00 грн., крім того, податок на додану вартість в сумі 196 497,00 грн., відповідно до регістрів бухгалтерського обліку.

Оскільки, податкову накладну № 23 було все ж таки було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач відправив на реєстрацію додаток 2 до податкової накладної/розрахунок - коригування контрагенту ПАТ Укргазвидобування в особі філії Шебелинкагазвидобування з метою виправлення помилки щодо реєстрації податкової накладної № 23 та отримав квитанцію № 2 про реєстрацію такого документу.

Однак, помилкову операцію виправлено, але суму перевищення не знято в системі електронного адміністрування та не надано можливості підприємству працювати в нормальному режимі, оскільки, від`ємне значення суми реєстраційного ліміту не дає змоги реєструвати податкові накладні.

З метою роз`яснення ситуації з приводу неправомірного зняття 141 665 грн. з реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, позивач звернувся із відповідним листом до Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до відповіді Головного управління ДФС у Київській області від 08 червня 2018 року № 10541/10/10-36-12-01, станом на дату відповіді на вищезазначене звернення, проводиться робота щодо розробки проекту наказу Міністерства фінансів України стосовно внесення змін до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, яким передбачається врегулювання порушеного питання.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зняття перевищення в системі електронного адміністрування ПДВ протиправною, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 200-1 розділу V ПК України визначено основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ).

Згідно пункту 200-1.1 - 200-1.2 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де: УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу пункту 200-1.5 статті 201-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Нормами пункту 200-1.6 статті 201-1 ПК України передбачено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також, механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Порядку, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

В силу п. 13 Порядку №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в системі електронного адміністрування ПДВ на рахунку Приватного підприємства ОЛТА , наявна сума перевищення податкових зобов`язань у розмірі 141 665,00 грн. (а.с. 41).

Зазначена сума перевищення податкових зобов`язань утворилася внаслідок реєстрації позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31 липня 2017 року №23.

Так, позивач зазначає, що вказану податкову накладну №23 зареєстровано помилково, а тому, з метою виправлення помилки, ним було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29 січня 2018 року №5.

На підтвердження своїх доводів, позивач до суду апеляційної інстанції надав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29 січня 2018 року №5 до податкової накладної від 31 липня 2017 року №23 та квитанцію №1, яка підтверджує прийняття контролюючим органом вказаного розрахунку коригування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно не знято в системі електронного адміністрування ПДВ суму перевищення податку, на яку Приватне підприємство ОЛТА має право зареєструвати податкові накладні.

Доводи апелянта про те, що сума перевищення перераховується виключно в автоматичному режимі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, вказана обставина не повинна позбавляти позивача права на мирне володіння майном, в частині його майнових прав щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно частини 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду розглядається як позбавлення власності: …Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)) .

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини, вказує, що ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечувати поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до зміни обсягу прав і забезпечення їх примусової реалізації, не відповідають вказаній міжнародній нормі. Згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у пункті 75 Рішення від 05.04.2005р. по справі Афанасьєв проти України (Заява № 38722/02), …стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці… .

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про зобов`язання відновити показник Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та\або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 141 665,00 грн. підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують .

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства "Олта" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушова О.В.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2020 року.