Рішення

від 31.01.2020 по справі 910/16693/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2020Справа № 910/16693/19 Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Акціонерного товариства "Київгаз", м. Київ

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама", м. Київ

про стягнення 522 194,73 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Київгаз" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" (відповідач) суми основної заборгованості розмірі 522 194,73 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем вимог Договору на постачання природного газу №604206 від 01.04.2006 року в частині розрахунку за отриманий від позивача газ.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052367046 отримав ухвалу суду від 02.12.2019 про відкриття провадження у справі 10.12.2019.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 26.12.2020 року (включно).

24.12.2019 року (в межах строку, запропонованого судом) відповідачем надіслано до суду засобами поштового зв`язку відзив на позовну заяву (відзив отримано судом 27.12.2020 року), в якому ним зазначено, що станом на поточну дату господарська діяльність Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" не здійснюється, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що від 31.08.2018 року підприємство знаходиться в стані припинення. Відповідачем також зазначено, що ним попередньо виконано кредиторські вимоги шляхом включення їх до передавального акту підприємства у загальному розмірі 522 194,73 грн, що підтверджується протоколом засідання комісії з реорганізації від 03.06.2019 року.

27.12.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він вказує, що до моменту внесення відомостей про припинення відповідача шляхом приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району така юридична особа - відповідач, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути відповідачем в суді. Позивачем також наголошено на тому, що Верховний суд України в постанові від 20.11.2018 №925/1143/17 вказав, що перебування боржника в стані припинення не припиняє зобов`язання, у зв`язку з чим в силу статті 107 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати від відповідача в особі комісії з припинення як виконання зобов`язання, так і включення кредиторських вимог за такими зобов`язаннями до передавального акту.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (одержувач) було укладено Договір №604206 на постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до умов якого, його предметом є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні одержувача, перелік якого зазначається у додатку №1 до Договору, та їх оплата.

Пунктом 2.9. Договору передбачено, що якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх платників газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників.

За умовами п. 2.10. Договору суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню витрати на надання пільг та субсидій з оплати природного газу перераховувати постачальнику протягом трьох банківських днів з дня отримання. У разі нездійснення окремими мешканцями квартир до 10 числа кожного наступного за звітним місяця нарахованих їм платежів, або у разі не находження коштів по відшкодуванню пільг та субсидій по оплаті за газ, одержувач повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення оплати за спожитий газ мешканцями квартир та уповноваженими установами й організаціями по відшкодуванню пільг та субсидій, а саме шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд.

Згідно п. 8.1. Договору він укладається на термін з 01.01.2006, набуває чинності з дня його підписання і вважається поновленим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору за період з січня 2015 по квітень 2015 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято, за актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 1 279 475,63 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем в межах Договору природний газ здійснено не було.

У гарантійному листі №15-10-15/06 від 15.10.2015 відповідачем було визнано факт наявності заборгованості перед позивачем та вказано про можливість погашення заборгованості частинами.

Як вказує Акціонерне товариство "Київгаз", станом на момент звернення до суду відповідачем було частково оплачено за поставлений газ, зокрема зауважено, що останній платіж було здійснено у 2018 році, що підтверджується відомостями про розподілені кошти на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Київгаз".

З урахування вказаного у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва Печерська брама утворилась заборгованість в сумі 522 194,73 грн.

Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 "Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання", на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва , вирішено реорганізувати відповідача шляхом його приєднання до комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач перебуває в стані припинення з 31.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 01.11.2018.

У зв`язку з наведеним позивач у 2019 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Підприємства включити грошові вимоги до передавального акту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2692/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019, зобов`язано відповідача включити грошові вимоги позивача до передавального акту.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, наявність у Підприємства заборгованості за Договором у сумі 522 194,73 грн є встановленою обставиною, а тому в межах розгляду даної справи доказуванню не підлягає.

Судом встановлено, що станом на день прийняття рішення з даної справи Підприємство не припинено, передавального акту не підписано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частинами першою і п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини третьої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави припинення зобов`язань визначені у статях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України (припинення зобов`язання виконанням, припинення зобов`язання переданням відступного, припинення зобов`язання зарахуванням, припинення зобов`язання за домовленістю сторін, припинення зобов`язання прощенням боргу, припинення зобов`язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припинення зобов`язання неможливістю його виконання, припинення зобов`язання смертю фізичної особи, припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи).

Серед підстав припинення зобов`язання відсутня така підстава для припинення зобов`язання як реорганізація юридичної особи шляхом приєднання.

Водночас, припинення юридичної особи шляхом приєднання завжди пов`язано з наявністю правонаступника майнових прав і обов`язків відповідної юридичної особи, тоді як відсутність правонаступництва та погашення кредиторських вимог, у зв`язку з їх непред`явленням у встановлений законом строк, відбувається тільки під час припинення юридичної особи шляхом ліквідації (стаття 112 Цивільного кодексу України ). Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 03.09.2018р. по справі №910/5811/16.

Отже, оскільки станом на день прийняття рішення з даної справи Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" не є припиненим, передавальний акт не підписаний, наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 522 194,73 грн. підтверджена, тому позовні вимоги в справі №910/16693/19 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 7 832,92 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерська брама" (ідентифікаційний код 34239762, місцезнаходження: 01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 3) на користь Акціонерного товариства Київгаз (ідентифікаційний код 03346331, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, буд. 4Б) суму основного боргу в розмірі 522 194,73 грн (п`ятсот двадцять дві тисячі сто дев`яносто чотири гривни 73 копійки) та суму судового збору в розмірі 7 832,92 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять дві гривни 92 копійки).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов