Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/16770/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/16770/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калинівка-Преміум" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЦІ" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64)

про стягнення 66 335,20 грн

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калинівка-Преміум" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЦІ" про стягнення 66 335,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки №17/04 від 17.04.2019, а саме в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 66 335,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16770/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64), направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 03.12.2019.

Станом на 09.01.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

При повторному направленні вищевказаної ухвали на адресу відповідача судовою повісткою, остання також була повернена до суду 22.01.2020 з аналогічною поштовою відміткою.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калинівка-Преміум" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЦІ" (надалі- покупець, відповідач) був укладений договір поставки №17/04 (надалі - договір), за умовами якого постачальник відповідно до умов цього договору зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукти харчування, надалі - товар , у кількості, за найменуваннями та цінами, зазначеними у видаткових накладних (товарно-транспортних накладних), що оформлюються на кожну партію товару.

Товар поставляється партіями на підставі замовлення покупця, в якому зазначається асортимент, кількість товару, строк та умови поставки. Замовлення подається у письмовому вигляді (допускається передача по факсу з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж за 1 робочий день до запланованої дати поставки. В разі відсутності у постачальника на момент подачі заявки вказаного асортименту або кількості товару, постачальник протягом 3 годин з моменту отримання заявки повідомляє про це покупця, і сторони узгоджують інший асортимент, кількість або інший строк поставки (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної (товарно-транспортної накладної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Згідно з п. 3.3. договору при передачі товару постачальник зобов`язаний передати усю необхідну документацію (сертифікати відповідності, якості, санітарно-гігієнічні та інші, передбачені законодавством) на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар і підписати усі необхідні документи, що підтверджують передання товару.

Пунктами 2.1.-2.2. договору встановлено, що ціна за кожним найменуванням і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листа. Ціна вказується у видаткових накладних на кожну партію товару та включає в себе податок на додану вартість, а також всі мита та збори, маркування, транспортування та інші витрати Постачальника.

Розрахунки за товар здійснюються шляхом 100 % попередньої оплати, згідно наданого рахунку. У разі зміни умов оплати, нові умови оплати узгоджуються сторонами у додатковій угоді, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною даного договору. У разі затримки в оплаті партії товару, якщо товар поставляється на умовах післяплати, постачальник припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та, крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору (п. 2.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року (п. 5.1. договору).

На виконання умов вищевказаного договору позивачем було поставлено, а відповідачем в свою чергу прийнято товар на загальну суму 1 045 575,20 грн, про що свідчать підписані та завірені печатками сторін видаткові накладні:

- №9219 від 20.04.2019 на суму 564 300,00 грн;

- №10392 від 19.04.2019 на суму 160 035,20 грн;

- №9016 від 18.04.2019 на суму 321 240,00 грн.

З наявної у матеріалах справи довідки ПАТ Державний ощадний банк України №100.40/0123 вбачається, що відповідачем на виконання своїх зобов`язань за договором було здійснено часткову оплату за поставлений позивачем товар, а саме в період з 18.04.2019 по 15.05.2019 на загальну суму 979 240,00 грн. Інша частина була залишена відповідачем без оплати.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою від 10.07.2019 щодо погашення заборгованості за договором у розмірі 66 335,20 грн, про що свідчить опис вкладення у цінний лист №0412804017948, поштова накладна №0412804017948 від 16.07.2019 та фіскальний чек від 16.07.2019. Проте, дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вищевказаного боргу за договором.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов до висновку, що останні за своєю правовою природою він є договорами поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, останнім було надано підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні на загальну суму 1 045 575,20 грн.

Товар за вищевказаними накладними був прийняти відповідачем без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умов договору та направленій вимозі №б/н від 10.07.2019 здійснив лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 979 240,00 грн, що підтверджується довідкою №100.40/0123 від 25.11.2019. Інша частина товару станом на момент розгляду спору по суті залишена відповідачем без оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням вимоги №б/н від 10.07.2019, якою позивач просив оплатити відповідача існуючу заборгованість у строк до 20.07.2019, та положень ст. 530 Цивільного кодексу України, виконання грошового зобов`язання останнього по сплаті 66335,20 грн, станом на момент розгляду справи, настало.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 66335,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калинівка-Преміум" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЦІ" (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, ідентифікаційний код 42531695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калинівка-Преміум" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6, ідентифікаційний код 38947036) заборгованість у розмірі 66 335 (шістдесят шість тисяч триста тридцять п`ять) грн 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.02.2020

Суддя Л. Г. Пукшин