Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/15395/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020Справа № 910/15395/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД"

про стягнення 54 400,00 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 54 400, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором зберігання № 02-12/18/1 від 01.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 позовну заяву Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.11.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу, строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 10, офіс 21, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 02.12.2019 з відміткою "не значиться".

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2018 між Ритуальною службою Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД" (замовник) укладено договір зберігання № 02-12/18-1, умовами якого передбачено, що замовник передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання майно згідно специфікації до цього договору (додаток № 1).

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість зберігання майна на місяць складає 5440,00 грн, в т.ч. ПДВ 906, 67 грн.

Договір набуває сили з дня підписання сторонами акта прийому-передачі та специфікації на майно (п. 1.4. договору).

Згідно п. 2.1. договору, виконавець, зокрема приймає майно на зберігання; видає на підтвердження приймання майна акт прийому-передачі та специфікацію; забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає замовнику те саме майно. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей; повертає майно замовнику повністю за першою вимогою останнього, не пізніше 7 робочих днів з дня одержання такої вимоги - з 09 години до 15 години, крім п`ятниці, суботи та неділі, офіційних свят.

В свою чергу, замовник відповідно до п. 2.2. договору, зокрема, передає майно виконавцю в такому місці: м. Київ, вул. Стеценко, 20, відповідно до акту прийому-передачі та специфікації; одержує майно після припинення договору в місці його здавання, якщо інше не встановлено сторонами додатково; одержує майно достроково, попередивши про це виконавця не менш ніж за 7 роб. днів. В останньому випадку оплачується фактичний час зберігання; оплачує фактичний строк зберігання згідно з розцінками, встановленими ст. 3 вказаного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата проводиться замовником шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок виконавця або готівкою через касу підприємства, незалежно від наслідків господарської діяльності, щомісячно, не пізніше 5 банківських днів після закінчення місяця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків, до повного його виконання сторонами (п. 7.2. договору).

Відповідно до Специфікації на майно, яке передається на відповідальне зберігання, що є додатком № 1 до договору № 02-12/18/1 від 01.12.2018 замовник передає, а виконавець приймає наступне майно: шафа офісна - 1 шт., стіл - 1 шт.

Згідно акту прийому-передачі, що є додатком № 2 до договору № 02-12/18-1 від 01.12.2018 замовник передав, а виконавець прийняв на відповідальне збереження майно згідно специфікації (додаток № 1) до договору № 02-12/18-1 від 01.12.2018.

Як зазначає позивач, за період з грудня 2018 по вересень 2019 позивачем надано відповідачу послуги зі зберігання майна на загальну суму 54 400, 00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви акти надання послуг № 710 від 31.12.2018 на суму 5440, 00 грн, №48 від 31.01.2019 на суму 5 440,00грн., № 200 від 28.02.2019 на суму 5440,00 грн, № 328 від 31.03.2019 на суму 5440,00 грн, № 465 від 30.04.2019 на суму 5440,00 грн, № 602 від 31.05.2019 на суму 5440,00 грн, № 724 від 30.06.2019 на суму 5440,00 грн, № 851 від 31.07.2019 на суму 5440,00 грн, № 995 від 31.08.2019 на суму 5440,00 грн, та № 1146 від 30.09.2019 на суму 5440,00 грн.

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД" утворилась заборгованість у розмірі 54 400,00 грн.

Позивач звертався до відповідача листом № 1116 від 12.08.2019, в якому вимагав здійснити погашення заборгованості за договором № 02-12/18/1 від 01.12.2018 та забрати речі, які передані зберігачу на відповідальне зберігання і звільнити приміщення, який отриманий відповідачем наручно 18.08.2019.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг зберігання за період з грудня 2018 по вересень 2019, зокрема щодо погашення заборгованості у розмірі 54 400, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно специфікації на майно, яке передається на відповідальне зберігання, що є додатком № 1 до договору № 02-12/18/1 від 01.12.2018 замовник передав, а виконавець прийняв наступне майно: шафа офісна - 1 шт., стіл - 1 шт.

Згідно акту прийому-передачі, що є додатком № 2 до договору № 02-12/18-1 від 01.12.2018 замовник передав, а виконавець прийняв на відповідальне збереження майно згідно специфікації (додаток № 1) до договору № 02-12/18-1 від 01.12.2018.

На підтвердження факту надання послуг зберігання за період з грудня 2018 по вересень 2019 позивачем надано відповідачу послуги зі зберігання майна на загальну суму 54 400, 00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви акти надання послуг № 710 від 31.12.2018 на суму 5440, 00 грн, №48 від 31.01.2019 на суму 5 440,00грн., № 200 від 28.02.2019 на суму 5440,00 грн, № 328 від 31.03.2019 на суму 5440,00 грн, № 465 від 30.04.2019 на суму 5440,00 грн, № 602 від 31.05.2019 на суму 5440,00 грн, № 724 від 30.06.2019 на суму 5440,00 грн, № 851 від 31.07.2019 на суму 5440,00 грн, № 995 від 31.08.2019 на суму 5440,00 грн, та № 1146 від 30.09.2019 на суму 5440,00 грн.

Проте, суд зазначає, що акт № 851 від 31.07.2019 на суму 5440,00 грн не містить підпису та печатки замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД".

Відповідно до п. 1.2. договору, вартість зберігання майна на місяць складає 5440,00 грн, в т.ч. ПДВ 566, 67 грн.

Згідно п. 3.1. договору, оплата проводиться замовником шляхом переведення коштів на розрахунковий рахунок виконавця або готівкою через касу підприємства, незалежно від наслідків господарської діяльності, щомісячно, не пізніше 5 банківських днів після закінчення місяця.

Тобто, умови договору не містять застережень щодо обов`язку виконавця складати акти наданих послуг та направляти їх замовнику, як і не містять умови про відлік строку оплати з дня підписання акта наданих послуг, а чітко встановлюють обов`язок відповідача здійснити оплату за послуги зберігання щомісячно, не пізніше 5 банківських днів після закінчення місяця у розмірі 5 440, 00 грн, тому підписання сторонами відповідного акту ніяк не впливає як на момент виникнення прострочення за грошовим зобов`язанням відповідача, так і на обов`язок відповідача здійснити оплату за надані послуги зберігання у липні 2019.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2017 у справі № 922/33/16.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги зберігання на загальну суму 54 400, 00 грн., проте відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 54 400, 00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг зберігання майна, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору зберігання № 02-12/18/1 від 01.12.2018 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 54 400,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТЕК ЛТД" (вул. Якуба Коласа, буд.10, офіс 21, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код - 41015909) на користь Ритуальної служби Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (вул. Бульварно-Кудрявська, 47/14, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код - 03358475) 54 400 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста) грн. 00 коп. заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.02.2020.

СуддяТ. Ю. Трофименко