Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/15114/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/15114/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД"

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 24 217,70 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 24 217,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2018 року між сторонами укладено договір поставки №Т12/12/18/05.

В порушення умов договору відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з чим позивач просить суд: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" виконати умови договору №Т12/12/18/05 від 12.12.2018 року, а саме: оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар та стягнути штраф у розмірі 24 217,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

11.11.2019 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01030 51659493 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.11.2019 року, а саме: 03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1, кімната 412.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 18.11.2019 р. повернута до суду у зв`язку з: закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/15114/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, закриває провадження у справі в частині зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" виконати умови договору №Т12/12/18/05 від 12.12.2018 року, а саме: оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.12.2018 року між акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки №Т12/12/18/05.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатках) до цього договору (п.2.1 договору).

Згідно п. 3.1, 3.2, 3.5, 3.6 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначений у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010. Поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1 цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів:або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу: optima_traid@ukr.net. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (додатках) до цього договору. Постачальник зобов`язаний направити письмове підтвердження про отримання ним від покупця письмової заявки на постачання продукції одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу покупця, або по телефону, або в електронному вигляді на адресу yaremchuk.m.a@gmail.com. Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акту приймання-передачі товару. Постачальник зобов`язується поставити товар покупцю в строки, визначені в п.3.2 цього договору, а також провести за свій рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт покупця належної якості.

Загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до цього договору. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 4.1, 4.6 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Термін дії договору закінчується 31.12.2019, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами. Сторони продовжити строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього договору.

Відповідно до специфікації (додаток №1) від 12.12.2018 до договору між контрагентами погоджено поставку покупцю товару нітроамофоска NPK 16:16:16 (мішок 50 кг) імпорт, 36,6 т на суму 419067,07 грн, умови поставки: DDP, склад покупця в м.Покров, умови оплати: 18% передоплата, 82% - оплата по факту поставки на склад покупця протягом 1 банківського дня, строк поставки до 27.12.2018.

21.12.2018 покупцем було сплачено 18% попередньої оплати за товар на суму 75 432,00 грн, що підтверджується відповідною випискою банку з рахунку позивача.

Згідно специфікації до договору (додаток №1/1) від 27.12.2018 сторони погодили поставку покупцю товару телефонний апарат Panasonic KX-TGF black на суму 8 520,01 грн, умови поставки: DDP, м.Покров, умови оплати: 100% передоплата, строк поставки 3 робочі дні від дати передоплати.

Як вбачається з виписки банку з рахунку позивача, 27.12.2018 позивачем було оплачено попередню оплату у розмірі 8 520,01 грн за специфікацією (додаток №1/1) до договору.

Як зазначено позивачем, ТОВ Оптіма-Трейд ЛТД повинно було зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до Закону України №1621-VII від 31.07.2014р. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України . В зв`язку з цим, позивач втрачає право на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту.

Також, зазначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому, складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам Податкового кодексу України та не дає можливості ідентифікувати операцію.

У зв`язку з чим позивач просить суд: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" виконати умови договору №Т12/12/18/05 від 12.12.2018 року, а саме: оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар та стягнути штраф у розмірі 24 217,70 грн. на підставі п.11.3 договору.

Щодо вимоги позивача оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Цей спір виник щодо невиконання відповідачем обов`язку складення податкових накладних за наслідками здійснення з позивачем господарських операцій у за грудень 2018 року за договором поставки №Т12/12/18/05 від 12.12.2018р. При цьому відповідач не вчинив на вимогу позивача дій щодо виправлення допущеного ним порушення в установлений законом спосіб, що позбавило останнього можливості віднесення сплачених ним до складу податкового кредиту.

Відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між особою і державою. Отже, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням. Спори, які можуть виникнути між платниками ПДВ та державою в особі уповноваженого органу - суб`єкта владних повноважень щодо суми сплаченого податку, є адміністративними і мають розглядатися судами адміністративної юрисдикції.

У зв`язку з чим суд зазначає, що оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових накладних виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства, тому відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є невиконанням відповідачем господарського зобов`язання за договором.

Тому, вищезазначений спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції. Суд звертає увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 908/1568/18 (провадження № 12-52гс19).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України та закрити провадження у справі в частині вимоги позивача, саме: виконати умови договору №Т12/12/18/05 від 12.12.2018 року, а саме: оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар, оскільки позовна вимога позивача про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Відповідно до ч. 4 ст. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Питання про повернення судового збору з бюджету буде вирішено судом, після надходження від позивача відповідного клопотання.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу, то суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п.11.3 договору за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної на поставлений товар постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від загальної суми разом з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п.9.1 договору, до дати реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної складеної відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати виникнення у постачальника податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання цього договору, постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити покупцю через систему електронного документообігу.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем позивачу зареєстрованих податкових накладних.

Так позивачем нарахована штраф в розмірі 21 874,70 грн. (на суму поставки в розмірі 75 432,06 грн. за 290 календарних днів з 01.01.2019 року) та в розмірі 2 343,00 грн. (на суму поставки 8 520,01 грн. за 275 календарних днів з 16.01.2019 року).

З урахуванням викладених обставин, суд перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку штрафу на загальну суму 24 217,70 грн., дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (в частині задоволення позову).

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимоги позивача щодо зобов`язання виконати умови договору №Т12/12/18/05 від 12.12.2018 року, а саме: оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування на поставлений товар.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Трейд ЛТД" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, будинок 1, кімната 412, ідентифікаційний код 33051827) на користь акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська обл., місто Покров, вул. Центральна, будинок 11, ідентифікаційний код 00190928) штраф в розмірі 24 217 (двадцять чотири тисячі двісті сімнадцять) грн. 70 коп. та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий