Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/13577/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/13577/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 270 300,02 грн,

та

за зустрічним

позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн"

про стягнення 52 164,00 грн

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) не з`явились;

від відповідача (за первісним позовом) Сімчук І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" 270 300,02 грн., з яких: 248 400,00 грн. - основний борг, 18 653,81 грн. - пеня, 3 246,21 грн. - три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним, за твердженням позивача, виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором надання послуг від 07.11.2018 року № ПЗ/П-181650/НЮ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, судове засідання у справі призначено на 24.10.2019.

22.10.2019 відділом автоматизованого діловодства суду був зареєстрований відзив на позовну заяву та зустрічний позов від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 52 164,00 грн.

У судове засідання, призначене на 24.10.2019, з`явились представники сторін, надали усні пояснення. Представник відповідача просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву, представник позивача залишив дане питання на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до розгляду з первісним позовом у справі № 910/13577/19. Здійснено розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання призначено на 12.11.2019.

01.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

05.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити первісний позов в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 12.11.2019, представник відповідача з`явився, дав пояснення по суті спору. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 викликано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн, як позивача за первісним позовом, у підготовче засідання на 26.11.2019.

15.11.2019 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про закриття провадження у справі та повернення з Державного бюджету України 50% судового збору, а також долучив до матеріалів справи докази сплати відповідачем за первісним позовом суму основного боргу.

У судове засідання, призначене на 26.11.2019, представник відповідача з`явився, дав пояснення по суті спору. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 викликано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн, як позивача за первісним позовом, у підготовче засідання на 19.12.2019.

17.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про залишення без розгляду заяву позивача про відмову від позову, первісний позов просив задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

У судове засідання, призначене на 19.12.2019, представник відповідача з`явився, дав пояснення по суті спору. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 викликано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн, як позивача за первісним позовом, до розгляду справи по суті на 16.01.2020.

У судове засідання, призначене на 16.01.2020, представник відповідача з`явився, дав пояснення по суті спору. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.11.2018 за результатами проведення тендерної процедури закупівлі між ПАТ Укрзалізниця , в особі начальника виробничого підрозділу Старокостянтинівської дистанції колії регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця (замовник), та ТОВ Аерлайн (виконавець) було укладено договір про надання послуг № ПЗ/П-181650/НЮ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги з модернізації автотракторної техніки, згідно специфікації, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Виконавець зобов`язується виконати модернізацію автотракторної техніки за рахунок власних сил та засобів (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.4 договору замовник зобов`язаний прийняти та оплатити виконані виконавцем послуги відповідно до п. 2.2. договору.

За приписами п. 2.2. договору замовник проводить розрахунок з виконавцем за надані послуги протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Умовами п. 2.1 договору встановлено, що найменування, зміст, характер, кількість та вартість конкретних видів послуг, які надає виконавець, визначаються в Специфікації № 1 - № 5 до договору. Вартість послуг за цим договором визначена на підставі Специфікації на надання послуг і складає 207 000,00 грн без ПДВ; в т.ч. ПДВ 20% 41 400,00 грн; загальна сума 248 400,00 грн з ПДВ. До вартості послуг входить вартість матеріалів, обладнання, тощо, використаних виконавцем при наданні послуг.

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник передає автотракторну техніку на модернізацію протягом 10 календарних днів після укладання договору. Термін надання послуг до 01.12.2018 включно.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання (п. 15.1 Договору).

Одночасно з підписанням Договору сторонами погоджено та підписано Специфікацію № 1 на надання послуг з капітального ремонту трактора марки МТ3-80, згідно з якою загальна вартість робіт з урахуванням ПДВ склала 248 400,00 грн.

Позивач зазначив, що ним, 05.04.2019 на виконання умов Договору, було надано відповідачу рахунок на оплату № 1255 на суму 248 400,00 грн, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався здійснити замовнику капітальний ремонт трактора марки МТ3-80.

Надалі, сторонами, на виконання умов Договору, 05.04.2019 складено та підписано акт здачі-приймання № 4 на загальну суму 248 400,00 грн. щодо проведення капітального ремонту трактора марки МТ3-80, без зауважень та заперечень щодо якості, кількості та вартості наданих послуг та скріплений печатками господарських товариств.

05.04.2019 позивач здійснив реєстрацію податкової накладної № 50 від 26.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 248 400,00 грн., що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної.

Як зазначає позивач за первісним позовом, АТ Українська залізниця замість виконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості наданих послуг у строк, визначений Договором, звернулося до ТОВ Аерлайн з претензією № П4-20-03/4 від 09.01.2019, в якій просило перерахувати на його рахунок пеню у розмірі 9439,20 грн. та штраф у розмірі 660,74 грн., нараховані у зв`язку з несвоєчасним наданням послуг.

17.07.2019 позивачем за первісним позовом на адресу АТ Українська залізниця було надіслано вимогу № 1707/3 з проханням здійснити оплату вартості виконаних робіт за договором у розмірі 248 400,00 грн. Зазначена вимога залишена АТ Українська залізниця без відповіді та без виконання.

У подальшому, виробничий підрозділ Старокостянтинівської дистанції колії регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця звертався до ТОВ Аерлайн з листами-вимогами з січня по травень 2019, в яких з посиланням на п.п. 6.5, 6.3 Договору вимагав термінової сплати збитки за порушення строків виконання зобов`язання з проведення ремонту трактора.

При цьому, АТ Українська залізниця у відзиві на позов зазначено, що позивач за первісним позовом не вживав жодних заходів для досудового врегулювання спору, хоча, на переконання замовника, виконавець першим порушив умови договору, прострочивши термін виконання робіт з ремонту трактора. Крім того, АТ Українська залізниця вказало, що річним планом закупівель на 2019 рік витрати на послуги з модернізації автотракторної техніки не передбачені, тому відповідач за первісним позовом не може нести витрати, які не передбачені в фінансовому плані на 2019, що буде порушенням чинного законодавства України.

Отже, спір у справі за первісним позовом виник внаслідок неналежного, за твердженням ТОВ Аерлайн , виконання АТ Українська залізниця умов Договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних ТОВ Аерлайн робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги ТОВ Аерлайн підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки предметом Договору фактично є виконання відповідачем обумовлених сторонами ремонтних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом були виконані роботи з капітального ремонту трактора марки МТ3-80, що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 4 від 05.04.2019 на суму 248 400,00 грн.

Судом враховано, що вищевказаний акт було підписано уповноваженим представником відповідача за первісним позовом без жодних зауважень та заперечень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об`ємів і вартості та виникнення обов`язку у відповідача щодо їх оплати.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно з п. 2.2 договору замовник проводить розрахунок з виконавцем за надані послуги протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач за первісним позовом повинен був здійснити оплату виконаних робіт у строк до 19.04.2019 та враховуючи приписи п. 2.2 Договору, строк виконання грошового зобов`язання за Договором станом на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом сплатив суму основного боргу за надання послуг з ремонту в розмірі 248 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2098328 від 01.11.2019, тобто сплата основного боргу була здійснена відповідачем за первісним позовом після звернення позивача до суду за захистом його порушених прав та відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 248 400,00 грн підлягає закриттю.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір в частині стягнення з АТ Українська залізниця пені у розмірі 18 653,81 грн., нарахованої за період з 20.04.2019 по 25.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за поручення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 6.4 Договору за несвоєчасну оплату послуги замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості послуг.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з АТ Українська залізниця суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача за первісним позовом виконаний вірно, тому стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає 18 653,81 грн.

Також ТОВ Аерлайн заявлено до стягнення з АТ Українська залізниця 3% річних у розмірі 3 246,21 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевірив та погоджується з наданим ТОВ Аерлайн розрахунком 3% річних, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3246,21 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 248 400,00 грн. та часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Аерлайн з покладенням судового збору в цій частині на Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Так, зустрічні позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця обґрунтовані несвоєчасним виконанням ТОВ Аерлайн робіт за Договором про надання послуг № ПЗ/П-181650/НЮ від 07.11.2018.

Згідно з п. 4.1 договору замовник передає автотракторну техніку на модернізацію протягом 10 календарних днів після укладання договору. Термін надання послуг до 01.12.2018 включно.

Як встановлено судом, відповідач за зустрічним позовом згідно з умовами спірного договору зобов`язувався завершити виконання робіт до 17.11.2018. Однак, як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі з капітального ремонту було підписано 05.04.2019.

Водночас, судом встановлено, що ТОВ Аерлайн у поданому відзиві від 01.11.2018 не визнало позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та просило відмовити у позові, мотивуючи це тим, що замовник, відповідно до умов договору, мав передати виконавцю автотракторну техніку не пізніше 17.11.2018, однак така передача відбулась лише 14.01.2019, що підтверджується актом приймання-передачі в капітальний ремонт, підписаний та скріплений печатками сторін.

Отже, відповідач за зустрічним позовом просить відмовити суд у задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду їх необґрунтованості та безпідставності.

Згідно з п. 4.5 Договору транспортування автотранспортної техніки до виконавця для надання послуг з модернізації та транспортування в зворотному напрямку після надання послуг проводиться транспортом за рахунок виконавця.

Отже, за твердженням замовника, саме на виконавця було покладено забрати/повернути техніки в ремонт/з ремонту, замовник перешкод у передачі техніки в ремонт у встановлений строк не чинив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником та необхідність часткового задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання свого зобов`язання щодо здійснення ремонтних робіт відповідно до умов договору.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У даному випадку суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Так, як неодноразово наголошував Верховний Суд України та Верховний Суд, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зокрема, такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 № 3-24гс12, від 09.04.2012 № 3-88гс11, у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасну оплату наданих послуг, передбачена п. 6.3 Договору.

Згідно з п. 6.3 Договору, за порушення строків виконання зобов`язання виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, включаючи день виконання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

У зв`язку з простроченням ТОВ Аерлайн виконання робіт за Договором, АТ Українська залізниця нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 34 776,00 грн. та штраф 7% за прострочення понад 30 днів у розмірі 17 388,00 грн.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд, з урахуванням фактичних обставин справи, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 30 304,80 грн. за період з 04.12.2018 по 04.04.2019 в межах шестимісячного строку.

Також, судом встановлено, що позивачем правомірно та обґрунтовано було нараховано 7% штрафу, передбаченого п. 6.3 договору, та складає 17 388,00 грн. від суми основної заборгованості.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Аерлайн загальну суму в розмірі 47 692,80 грн, з яких 30 304,80 грн пені та 17 388,00 грн 7% штрафу. В іншій частині в задоволенні позовних вимог судом відмовлено з викладених вище підстав.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аерлайн задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аерлайн (71600, Запорізька обл., Василівський район, місто Василівка, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 3; ідентифікаційний код 36465159) пеню у розмірі 18 653,81 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три грн 81 коп), 3% річних у розмірі 3 246,21 (три тисячі двісті сорок шість грн 21 коп) та судовий збір у розмірі 4005,81 (чотири тисячі грн 81 коп).

3. Закрити провадження у справі № 910/13577/19 в частині стягнення основного боргу в розмірі 248 400,00 грн (двісті сорок вісім тисяч чотириста грн 00 коп.).

4. В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Зустрічний позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аерлайн (71600, Запорізька обл., Василівський район, місто Василівка, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 3; ідентифікаційний код 36465159) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) пеню у розмірі 30 304,80 грн (тридцять тисяч триста чотири грн 80 коп), штраф у розмірі 17 388,00 грн (сімнадцять тисяч триста вісімдесят вісім грн 00 коп) та судовий збір у розмірі 1 756,34 (одна тисяча сімсот п`ятдесят шість грн 34 коп).

8. В іншій частині зустрічного позову відмовити

9. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020.

Суддя О.Г. Удалова