Ухвала

від 29.01.2020 по справі 913/657/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29 січня 2020 року м.Харків Справа № 913/657/19

Провадження №15/913/657/19

За позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (вул.Діагональна, буд.11, м.Запоріжжя, 69035)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Регина (вул.Пивоварова, буд.1-В, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

про стягнення 125 159 грн 16 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Пата А.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Верба В.В. - адвокат за довіреністю від 12.12.2019 №18-95;

від відповідача: Сербін В.Ф. - директор, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів (далі - АТ ЗЗФ ) 02.12.2019 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Регина (далі - ТОВ Регина ) про стягнення штрафних санкцій у сумі 125 159 грн 16 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки від 17.07.2018 №537 позивачем здійснено передплату у розмірі 50% вартості товару у сумі 338 268 грн 00 коп., але відповідачем поставка товару здійснена з простроченням, з огляду на що АТ ЗЗФ відповідно до умов п.10.3 договору нарахувало штрафні санкції у розмірі 125 159 грн 16 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначений на 19.12.2019.

Позивач у письмових поясненнях від 06.12.2019 №18-311/1 зазначив. що 28.08.2018 за платіжним дорученням №321745 перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості товару в сумі 338 268 грн 00 коп.

Відповідач товар у відповідності до умов додатку №1 до договору поставки від 17.07.2018 №537 протягом 90 календарних днів не поставив (26.11.2018), а поставив тільки 14.12.2018.

Час прострочення поставки товару склав 17 календарних днів з 27.11.2018 по 13.12.2018.

Зазначив, що аналогічні правовідносини щодо стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару були предметом судового розгляду у справах №908/1284/19, №905/1622/18, №910/29752/15.

Повідомив, що АТ ЗЗФ не здійснювало остаточний розрахунок з контрагентом за поставлений товар.

У заяві від 19.12.2019 позивач просив у розрахунку господарських санкцій у стовпці період прострочення правильним вважати період 27.11.2018 - 13.12.2018.

Вказана заява прийнята судом до уваги.

Ухвалою господарського суду від 19.19.2019 розгляд справи по суті відкладено на 08.01.2020.

Позивач у письмових поясненнях від 08.01.2020 зазначив, що господарська санкція у вигляді штрафу у розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення, що передбачена п.10.3 розділу 10 Відповідальність сторін договору поставки, за своєю правовою природою є пенею. Визначив заявлені до стягнення 67 653 грн 60 коп. як штраф, а 57 505 грн 56 коп. як пеню.

Вказав, що станом на 08.01.2020 заборгованість позивача перед відповідачем за поставлений товар складає 338 268 грн 00 коп. з ПДВ.

Відповідач у запереченнях від 04.01.2020 №12 на позовну заяву зазначив, що прострочка поставки газоаналізаторів за договором від 17.08.2018 №537 була і пов`язана вона з введенням в Луганській області воєнного стану, що ускладнило роботу підприємства, оскільки м.Сєвєродонецьк знаходиться поблизу від лінії розмежування в Луганській області.

При підписанні договору поставки неможливо було передбачити введення воєнного стану, який є форс-мажором.

Зазначив, що згідно платіжного доручення від 28.08.2018 №321745 операція з переказу коштів виконана банком 29.08.2018. З огляду на умови договору поставки, господарські санкції починають діяти з 28.11.2018.

Крім того, АТ ЗЗФ необґрунтовано затримував повернення видаткової накладної від 14.12.2018, яка підтверджує поставку товару за договором і до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар у сумі 338 268 грн 00 коп.

Також просив з розглядом справи про порушення відповідачем термінів поставки товару розглянути питання заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений товар у сумі 338 268 грн 00 коп.; зобов`язати позивача розрахуватися за поставлений товар у сумі 338 268 грн 00 коп. у строк 10 банківських днів; розглянути приведений у додатку розрахунок господарських санкцій за несвоєчасну оплату товару.

Відносно заперечення відповідача від 04.01.2020 №12 суд зазначає наступне.

У вказаних запереченнях відповідачем, зокрема, викладені заперечення проти заявлених позовних вимог.

Частиною 2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частинами 1-8 ст.165 ГПК України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Частиною 1 ст.251 ГПК України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В ухвалі господарського суду від 03.12.2019 у справі №913/657/19 доведено до відома відповідача, що у відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Зазначена ухвала суду від 03.12.2019 отримана ТОВ Регина 05.12.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102230382459 (а.с.44).

Таким чином, відповідач мав право подати відзив на позов по 20.12.2019 (включно).

У встановлений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 1 ст.167 ГПК України передбачено, що у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Суд наголошує, що процесуальним законодавством передбачений наступний порядок подання заяв по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення.

У даному випадку відповідач не подавши відзив на позовну заяву, одразу подав заперечення на позовну заяву , тому суд виходить з того, що за своїм змістом і назвою заперечення на позовну заяву відповідає заяві по суті справи як відзив на позовну заяву і до них підлягають застосуванню приписи саме щодо відзиву.

У той же час у прохальній частині заперечення на позовну заяву від 04.01.2020 №12 містяться вимоги: розглянути питання заборгованості позивача перед відповідачем за поставлений товар у сумі 338 268 грн 00 коп.; зобов`язати позивача розрахуватися за поставлений товар у сумі 338 268 грн 00 коп. у строк 10 банківських днів; розглянути приведений у додатку розрахунок господарських санкцій за несвоєчасну оплату товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ Регина по суті заявлено зустрічний позов.

Відповідно до ч.10 ст.30 ГПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову.

Пунктом 3 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1-6 ст.180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином процесуальним законом передбачена форма, строки та порядок подання зустрічного позову, які відповідачем не дотримані, з огляду на що заперечення відповідача на позовну заяву не може бути прийняте до розгляду судом як зустрічна позовна заява і до неї не підлягають застосуванню наслідки, які встановлені ст.180 ГПК для зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на закінчення процесуального строку на подання ТОВ Регина відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку про залишення заперечення на позовну заяву від 04.01.2020 №12 без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2020 відкладено розгляд справи по суті на 29.01.2020.

23.01.2020 від позивача надійшла заява від 13.01.2020 №18-311/5 про зменшення розміру позовних вимог, у якій АТ ЗЗФ зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 54 122 грн 88 коп. та зазначив період її нарахування з 28.11.2018 по 13.12.2018.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, ч.2 ст.252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд зауважує, що ухвалою господарського суду від 03.12.2019 розгляд справи по суті призначено на 19.12.2019. Ухвалою суду від 19.12.2019 розгляд справи по суті відкладено на 08.01.2020, тобто перше судове засідання з розгляду справи по суті відбулося 19.12.2019 і позивач своєчасно не скористався своїм правом на зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на закінчення процесуального строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку про залишення заяви позивача від 13.01.2020 №18-311/5 про зменшення розміру позовних вимог без розгляду.

29.01.2020 від позивача надійшла заява від 29.01.2020 про відмову від частини позовних вимог, у якій АТ ЗЗФ відмовилось від вимог у розмірі 5 382 грн 68 коп.

29.01.2020 від сторін надійшла спільна заява від 27.01.2020 про затвердження мирової угоди про врегулювання спору.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду у справі №913/657/19 є вимоги АТ ЗЗФ до ТОВ Регина про стягнення пені за період з 26.11.2018 по 13.12.2018 у сумі 57 505 грн 56 коп. та штрафу розмірі 10% у сумі 67 653 грн 60 коп.

Відносно заяви позивача від 29.01.2020 про відмову від частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом перевірені повноваження представника позивача адвоката Верби В.В., надані йому на підставі довіреності від 12.12.2019 №18-95, на вчинення такої процесуальної дії, як часткова відмова від позову, та обмежень щодо реалізації такого право не встановлено.

Судом роз`яснені сторонам наслідки відмови від позову, а саме, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст.231 ГПК України).

Господарський суд зазначає, що оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, часткова відмова АТ ЗЗФ від позову в частині стягнення 5 382 грн 68 коп. не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, у зв`язку з відмовою позивача від позову провадження у справі в частині стягнення 5 382 грн 68 коп. підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відносно спільної заяви сторін від 27.01.2020 про затвердження мирової угоди про врегулювання спору в частині стягнення 119 776 грн 48 коп. суд зазначає наступне.

Частиною 7 ст.46 ГПК України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч.ч.1, 2 ст.192 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.192 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Розглянувши подану мирову угоду від 27.01.2020, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана головою правління Кравченком П.О, який діє на підставі Статуту, а зі сторони відповідача директором Сербіною В.Ф., який діє на підставі Статуту), суд встановив, що умови укладеної між сторонами у справі №913/657/19 мирової угоди від 27.01.2020 стосуються лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору.

Згідно з ч.4 ст.192 ГПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, у резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з п.7 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі ст.192, п.7 ч.1 ст.231 ГПК затверджує мирову угоду та закриває провадження у справі в частині стягнення 119 776 грн 48 коп.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

При зверненні з позовом до суду позивачем за платіжним дорученням від 06.11.2019 №339819 був сплачений судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп.

Частиною ч.4 ст.231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У пункті 2 мирової угоди сторони передбачили, що судові витрати, які позивач АТ ЗФЗ поніс, складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. (тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та повертаються йому наступним чином:

- 960 грн 50 коп. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), що складає 50% судового збору, сплаченого позивачем, - з державного бюджету на підставі ч.1 ст.130 ГПК України;

- 960 грн 50 коп. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), що складає 50% судового збору, сплаченого позивачем, - відповідачем ТОВ Регина протягом 10 (десяти) банківських днів з дня, наступного за днем затвердження Господарським судом Луганської області цієї мирової угоди.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та положення п.2 мирової угоди сторін, суд приходить до висновку що позивачеві належить повернути з державного бюджету судовий збір у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні до суду, у розмірі 960 грн 50 коп.

Інша частина сплаченого позивачем судового збору у розмірі 960 грн 50 коп. відповідно до абз.3 п.2 мирової угоди сторін підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.46, 129, 130, 192, 231 - 235, 252 ГПК України, ст.7 Закону України Про судовий збір , господарський суд

У Х В А Л И В:

1. За позовними вимогами Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Товариства з обмеженою відповідальністю Регина про стягнення 5 382 грн 68 коп. провадження у справі закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову.

2. Затвердити мирову угоду у справі № 913/657/19 від 27.01.2020, укладену між:

Акціонерним товариством запорізькій завод феросплавів (вул.Діагональна, буд.11, м.Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 30162340)

та

Товариством з обмеженою відповідальністю Регина , (вул.Пивоварова, буд.1-В, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 19076508),

наступного змісту:

МИРОВА УГОДА ПРО ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ

(в порядку ст.192 ГПК України)

м.Запоріжжя 27 січня 2020 року

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ (АТ ЗФЗ ; позивач, стягувач; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00186542) в особі Голови Правління Кравченка П.О., який діє на підставі Статуту АТ ЗФЗ , та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РЕГИНА (ТОВ РЕГИНА ; відповідач, боржник; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 19076508) в особі директора Сербіна В.Ф., який діє на підставі Статуту ТОВ РЕГИНА , що є сторонами судової справи №913/657/19 (провадження №15/913/657/19), (сторони спору), провадження по якій порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 року за позовом АТ ЗФЗ до ТОВ РЕГИНА про стягнення 125 159,16 грн., враховуючи, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін, на підставі ч.1 ст.192 ГПК України уклали мирову угоду на зазначених нижче умовах:

1. Відповідач ТОВ РЕГИНА є вільним від передбачених ст.ст.216-218, 230, ч.ч.1 та 4 ст.231 ГК України, ст.ст.549-551 ЦК України, пунктом 10.3 розділу 10 Відповідальність сторін договору поставки №537 від 17.07.2018 року господарсько-правових санкцій за прострочення поставки товару за цим договором в загальному розмірі з урахуванням заяви АТ ЗФЗ про зменшення позовних вимог від 13 січня 2020 року за вих. № 18-311/5 121 776,48 грн. (сто двадцять одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень 48 коп.), у тому числі:

- 52 122,88 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сто двадцять дві гривні 88 коп.) пені за господарське правопорушення у вигляді прострочення поставки товару за період з 28.11.2018 року по 13.12.2018 року в 16 календарних днів;

- 67 653,60 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят три гривні 60 коп.) штрафу за прострочення поставки товару більше 10 календарних днів,

в обмін на укладену 27 січня 2020 року Угоду про зменшення заборгованості АТ ЗФЗ за договором поставки №537 від 17.07.2018 року та порядок її сплати (додатку № 2 до договору поставки №537 від 17.07.2018 року.

2. Судові витрати, які позивач АТ ЗФЗ поніс, складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та повертаються йому наступним чином:

- 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), що складає 50% судового збору, сплаченого позивачем, - з державного бюджету на підставі ч.1 ст.130 ГПК України;

- 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), що складає 50% судового збору, сплаченого позивачем, - відповідачем ТОВ РЕГИНА протягом 10 (десяти) банківських днів з дня, наступного за днем затвердження Господарським судом Луганської області цієї мирової угоди.

3. Сторони спору заявляють та запевняють, що ця мирова угода, яка укладена на визначених ними умовах, не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, та, що з передбаченими нормами ст.192, пункту 7 ч.1, ч.ч.3 - 4 ст.231 ГПК України наслідками закриття провадження у справі на підставі ч.4 ст.192 ГПК України у зв`язку з укладенням мирової угоди і затвердження її судом, вони ознайомлені. Ці наслідки їм є зрозумілими.

4. Ця мирова угода складена та підписана сторонами у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, з яких один примірник подається на затвердження Господарським судом Луганської області та по одному - для кожної сторони спору.

Позивач: АТ ЗФЗ Відповідач: ТОВ Регина

Голова правління АТ ЗФЗ Директор

(підпис) П.О. Кравченко (підпис) В.Ф. Сербін

3. За позовними вимогами Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Товариства з обмеженою відповідальністю Регина про стягнення 119 776 грн 48 коп. провадження у справі закрити у зв`язку з затвердженням судом укладеної між сторонами мирової угоди.

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження .

5. Строк пред`явлення цієї ухвали до виконання: по 13.02.2023 (включно).

6. Стягувачем за цією ухвалою є Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів , вул.Діагональна, буд.11, м.Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00186542.

7. Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Регина , вул.Пивоварова, буд.1-В, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 19076508.

8. Повернути Акціонерному товариству Запорізькій завод феросплавів (вул.Діагональна, буд.11, м.Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 30162340) з державного бюджету України судовий збір у сумі 960 грн 50 коп., сплачений за платіжним дорученням від 06.11.2019 №339819.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даної ухвали, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду.

Ухвала набрала законної сили 29.01.2020 негайно після її оголошення. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.02.2020.

Суддя С.В. Смола