Постанова

від 22.01.2020 по справі 300/1796/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Боршовський Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1796/19 пров. № 857/12582/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 300/1796/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства В.С.К.-БУД до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2019р. позивач Приватне підприємство В.С.К.-БУД звернувся в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування п.6 Додатку №2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.05.2019 № 28-Л в частині анулювання ліцензії реєстраційний номер 2013047630 яка видана на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Крім того, позивач просить суд, зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості до Реєстру виданих ліцензій про скасування анулювання ліцензії реєстраційний номер 2013047630 яка видана на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував п. 6 Додатку № 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.05.2019 № 28-Л в частині анулювання ліцензії реєстраційний номер 2013047630 яка видана на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками. В решті вимог суд відмовив.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державна архітектурно-будівельна інспекція України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

28.02.2018р. відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекція України видав позивачу Приватному підприємству В.С.К.-БУД ліцензію реєстраційний номер 2013047630 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками. Початок дії ліцензії з 14.02.2018 (а.с.18-19).

Згідно даної ліцензії, місцезнаходження Приватного підприємства В.С.К.-БУД : 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Хриплинська, будинок 5-А.

Із акту перевірки від 17.05.2019р. № 62/1009/2.1/2019р. який складений Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми та значними наслідками видно що позивач вчинив наступні порушення:

- не забезпечено присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому законом порядку перевірки;

- не допущено посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки;

- не надано документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникли під час перевірки; (а.с. 21-27 )

Зокрема, ліцензіат ПП В.С.К. - БУД відсутній за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, оскільки за даною адресою знаходиться салон-магазин RENAULT .

Крім того, відповідач склав акт про відмову ліцензіата Приватного підприємства В.С.К.-БУД у проведенні перевірки органом ліцензування від 17.05.2019р. № 62/1009/2.1/2019 р. (а.с. 87 )

Із змісту наказу № 28-Л від 23.05.2019р. Державної архітектурно-будівельної, додатку № 2 ( п. 6 ) до даного наказу, витягу з протоколу № 28 засідання ліцензійної комісії Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів від 23.05.2019р. видно що Приватному підприємству В.С.К.-БУД анульовано ліцензію № 8-Л від 14.02.2018р. серія та номер 2013047630 у зв`язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками, на підставі відповідно акту перевірки (а.с.88-89).

Згідно з п.п.2 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Порядок та підстави анулювання ліцензії визначено ст. 16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності .

Із змісту ч.1 ст. 16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності видно, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності видно, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є:

1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії. Не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов і до закінчення строку: перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності); у тридцять робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов);

2) набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Закону;

4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника);

5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності;

6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження;

7) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії;

8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);

9) акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України Про оборону України , та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України;

10) несплата за видачу ліцензії відповідно до частини другої статті 14 цього Закону.

ч.3 ст.16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності передбачено, що акти, передбачені п. 5-9 ч.2 цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.

До актів можуть долучатися фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки.

Згідно ч.6 ст.16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності рішення про анулювання ліцензії повинно містити: 1) реквізити рішення про видачу ліцензії; 2) вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) підстави анулювання ліцензії.

Загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками встановлює Порядок ліцензування господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396 (надалі - Порядок № 1396).

В п. 21 Порядку № 1396 визначено, що підставами для анулювання ліцензії є: заява суб`єкта будівельної діяльності про анулювання ліцензії; рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи (підприємця); акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб`єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії; акт про невиконання рішення органу ліцензування про усунення порушень, пов`язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, вимог нормативно-правових актів, що були підставою для прийняття рішення про усунення таких порушень; акт про повторне протягом року порушення суб`єктом будівельної діяльності ліцензійних умов провадження будівельної діяльності або вимог нормативно-правових актів; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об`єкта, що призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків; неможливість суб`єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов; акт про відмову суб`єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

В даному випадку, згідно витягу з додатку № 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.05.2019р. № 28-Л позивачу анульовано ліцензію реєстраційний номер 2013047630 на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками відповідно доабз. 12 п. 21 Порядку № 1396. Тобто, на підставі акту про відмову суб`єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

В п.8 ч.2 ст.16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності містить роз`яснення, що належить вважати відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, що в свою чергу є підставою для анулювання ліцензії.

Так, відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Як видно з матеріалів справи 17.05.2019р. головний державний інспектор сектору по роботі з ліцензіатами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко П.П. та головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Шимонівський А.В. здійснили вихід для проведення планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками за адресою місцезнаходженням Приватного підприємства В.С.К.-БУД , яка вказана в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та в ліцензії, виданій Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 14.02.2018 № 8-Л: вул. Хриплинська, 5А, м. Івано-Франківськ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач дійшов передчасного висновку про відсутність Приватного підприємства В.С.К.-БУД за місцем реєстрації, оскільки позивач не змінював місце реєстрації та знаходився за адресою: вул. Хриплинська, 5А в м. Івано-Франківську, що підтверджується копіями договорів оренди від 02.03.2012р., від 02.01.2014р., від 02.01.2016 р., від 02.01.2018р. ( а.с. 97-112). Згідно даних договорів оренди позивач орендує нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Хриплинська, 5а м. Івано-Франківсь на 2 поверсі будівлі загальною площею 106 кв.м. власником якого є Приватна виробничо-комерційна фірма В.С.К (а.с. 113).

В матеріалах справи знаходяться фотокопії приміщення, яке орендує Приватне підприємство В.С.К.-БУД на яких зображено вхід в приміщення з двору, а біля входу розміщена вивіска позивача. (а.с. 135-137)

Як видно з матеріалів справи, за адресою: вул. Хриплинська, 5А м. Івано-Франківська крім салону Renault знаходяться інші офісні приміщення з іншими входами а тому числі й орендовані позивачем.

Тобто, колегією суддів встановлено, що відповідач не вживав заходів для комунікації з посадовими особами Приватного підприємства В.С.К.-БУД , що не спростував апелянт.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування п. 6 Додатку № 2 до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.05.2019 № 28-Л в частині анулювання ліцензії реєстраційний номер 2013047630 яка видана на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками. Оскільки, відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекції України як суб'єкт владних повноважень діяв не спосіб передбачений законами та Конституцією України. Відсутні підстави передбачені п.8 ч.2 ст.16 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , абз 12 п. 21 Порядку № 1396 для анулювання ліцензії позивачу. В іншій частині судове рішення не оскаржується. .

Інші доводи які викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновки колегії суддів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 300/1796/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.Я. Макарик

Суддя З.М. Матковська

Постанова в повному обсязі складена 03.02.2020р.