Рішення

від 28.01.2020 по справі 910/17958/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2020Справа № 910/17958/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-3"

про стягнення 166 250,02 грн.

за участю представників:

від позивача: Ворон С.В., Березова І.Г.

від відповідача: Яцимирський М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-3" про стягнення 166 250,02 грн, з яких: 122106,21 грн - заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 13840,74 грн - інфляційні втрати, 4856,98 грн - 3 % річних, 24421,24 грн - штраф, 1024,85 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.12.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 постановлено розгляд справи здійснювати з викликом сторін та призначено судове засідання на 28.01.2020.

28.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 листопада 2018 року у справі №0910/17959/17 встановлено припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, у зв`язку із неможливістю їх виконання внаслідок настання обставини, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії". За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд поновити строк на подання відповіді на відзив.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 27.01.2020 відмовлено у задоволенні викладеного у відповіді на відзив клопотанні Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Разом з тим, відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

Водночас, господарський суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Ураховуючи конкретні обставини у цій справі, з метою сприяння позивачу у реалізації ним процесуальних прав, виходячи з приписів Господарського процесуального кодексу України, суд долучив до матеріалів справи подану позивачем відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що ЖБК "Арсеналець-3" не надав до суду доказів припинення або розірвання договору в установленому договором або законом порядку. Відповідач про незгоду щодо кількості або якості отриманих з 01.08.2017 по 31.07.2019 послуг не повідомляв, документами які обґрунтовують таку відмову не надавав, а тому відповідно до п.3.8 договору, кількість та вартість наданих ПрАТ "Київводоканал" з 01.08.2017 по 31.07.2019 послуг з водопостачання та водовідведення вважаються прийнятими абонентом. Позивач, також зазначає, що з 1 травня 2019 року набув чинності Закон України від 09.06.2018 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (зі змінами) передбачено, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Оскільки, ЖБК "Арсеналець-3" не надав доказів укладення договорів з іншим виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, а також не було укладено договори з мешканцями будинку який належить ЖБК "Арсеналець-3", то позивач вважає, що в силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні 28.01.2020 надали пояснення по суті позовних вимог справі, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.01.2020 надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 28.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.1997 Державним комунальним підприємством "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "Київводоканал", постачальник) та ЖБК "Арсеналець-3" (абонент) укладено договір, за умовами якого постачальник зобов`язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти каналізаційні стоки, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (Правила).

Відповідно до приписів пунктів 3.1 - 3.4 договору кількість поданої води визначається за показниками водолічильників, а в разі їх відсутності - за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників або іншим способом.

Згідно із п.3.6 договору абонент розраховується за користування водою та послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, визначених постачальником у платіжні вимозі.

Відповідно до п.5.1 договору строк його дії встановлений на один рік з моменту підписання сторонами та вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін письмово не заявить про закінчення строку дії договору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що у відповідача у період з 01.08.2017 по 31.07.2019 виникла заборгованість з водопостачання та водовідведення у загальній сумі 122106,21 грн: за кодом 4-50851 у період з 01.11.2017 по 31.07.2019 у сумі 70008,70 грн; за кодом 4-851 у період з 01.08.2017 по 31.01.2018 у сумі 52097,51 грн.

На підтвердження факту надання послуг ПАТ "Київводоканал" надано акти зняття показань з приладу обліку, які зі сторони ЖБК "Арсеналець-3" підписані Ісаєнком С.В.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, позивачем нараховані 3 415,75 грн. - інфляційних втрат, 1 292,29 грн. - 3 % річних, , 2 143,67 грн. - пені та 3 270,39 грн. грн. - штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, за період з 01.11.2017 по 31.07.2019 позивач надав відповідачу послуги по коду 4-50851 у сумі 70008,70 грн та у період з 01.08.2017 по 31.01.2018 - по коду 4-851 у сумі 72 191,72 грн.

На підтвердження факту надання послуг ПАТ "Київводоканал" надано акти зняття показань з приладу обліку, які зі сторони ЖБК "Арсеналець-3" підписані Ісаєнком С.В.

З наданих актів зняття показань з приладу обліку вбачається, що вода йшла на підігрів.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Відповідно до частини першої статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 02.10. 2012 року № 5400-VI) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 №1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, враховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 № 1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Водночас, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 № 2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"(в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 №2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими, виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

За приписами статей 509, 607 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Судом встановлено, що у жовтні 2017 року ПАТ "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Арсеналець-3" про стягнення 582593,74 грн заборгованості за договором №04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997 (на підставі якого заявлені вимоги у цій справі) за період з 01.10.2014 по 31.07.2017, у тому числі: 392 881,81 грн - основного боргу, 4 241,60 грн - пені, 78 576,36 грн - штрафу, 91 636,16 грн - інфляційних втрат та 15 257,81 грн - 3 % річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/17959/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та постановою Верховного Суду від 20.11.2018, у задоволені позову відмовлено.

Судовими рішеннями встановлено, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" 26.04.2014 ЖБК "Арсеналець-3" на законодавчому рівні був позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідних ліцензій, яких у ЖБК "Арсеналець-3" немає, а отже, втратив підстави виступати стороною в Договорі. ЖБК "Арсеналець-3" не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення і саме ПАТ "Київводоканал" як виконавець послуг зобов`язаний був укласти прямі договори з безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

Судами у справі №910/17959/17 встановлено факт припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за договором неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", у зв`язку із чим, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з ЖБК "Арсеналець-3" на користь ПАТ "Київводоканал" заборгованості за договором № 04240/4-09на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Враховуючи зазначене, вищевказані обставини щодо припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за договором № 04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997 із неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", встановлені судовими рішеннями у №910/17959/17 та доказуванню у цій справі не підлягають.

Відповідних висновків щодо припинення аналогічних договорів на послуги водопостачання та водовідведення із неможливістю їх виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", дійшов Верховний Суд в постановах від 10.01.2020 у справі №910/17776/17, від 15.02.2018 у справі №910/973/16, від 16.04.2018 у справі № 910/1541/16, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що ЖБК "Арсеналець-3" здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або водовідведення; є підприємством питного водопостачання у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення; чи є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води. Разом з тим, укладений між сторонами договір не регулює відносини постачання питної води для виготовлення гарячої води.

Надані позивачем на підтвердження факту надання послуг ПрАТ "Київводоканал" акти зняття показань з приладу обліку, які зі сторони ЖБК "Арсеналець-3" підписані Ісаєнком С.В., суд не приймає як належні докази, так як матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноваження зазначеної особи на підписання цих актів, а відповідач свою чергу заперечує уповноваження вказаної особи на підписання актів зняття показань з приладу обліку.

Посилання позивача на те, що укладений сторонами договір є дійсним, відповідач про незгоду щодо кількості або якості отриманих з 01.08.2017 по 31.07.2019 послуг не повідомляв, а також посилання позивача п.3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 09.06.2018 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" суд відхиляє, оскільки заперечення позивача не спростовують факту припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за договором на підставі статті 607 ЦК України у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вище викладене, з огляду на припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за договором № 04240/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.1997, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ЖБК "Арсеналець-3" на користь ПрАТ "Київводоканал" суми основної заборгованості у розмірі 122106,21 грн за вказаним договором.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з ЖБК "Арсеналець-3" на користь ПрАТ " АК "Київводоканал" пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 13840,74 грн - інфляційних втрат, 4856,98 грн - 3 % річних, 24421,24 грн - штрафу, 1024,85 грн - пені.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "АРСЕНАЛЕЦЬ-3" про стягнення 166 250,02 грн, з яких: 122106,21 грн - заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 13840,74 грн - інфляційні втрати, 4856,98 грн - 3 % річних, 24421,24 грн - штраф, 1024,85 грн - пеня.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.02.2020 .

Суддя О.В. Гулевець