Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/15560/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/15560/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (вул. Лейпцизька, буд. 1А, м. Київ, 01015) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дарина (вул. Райдужна, буд. 13, м. Київ, 02216) про стягнення 58581,36 грн.,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дарина , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дарина на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 58581,36 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач у проміжок часу з 01.10.2015 по 31.07.2018 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, буд. 26, що є порушенням п. 8.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 від 12.10.2011 у зв`язку з чим позивачем нараховано плату за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 58581,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 13.11.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Райдужна, буд. 13, м. Київ, 02216) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

29.03.2002 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дарина (абонент) укладено договір № 00391/5-02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно із п. 7.1. розділу 7 договору цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 Вода питна ; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин.

За умовами п. а п.п. 2.2. розділу 2 договору абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. розділу 3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України. Ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу доводяться до абонента додатковими повідомленнями, яке є невід`ємною частиною даного договору. За використану воду та скидання стоків понад встановлені та затверджені ліміти, оплата проводиться у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР від 24.04.1979 № 196 у п`ятикратному розмірі до діючих тарифів.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем п. 8.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879 від 12.10.2011 у зв`язку з чим позивачем нараховано плату за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 58581,36 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між сторонами 29.03.2002 укладено договір № 00391/5-02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач надає на користь відповідача послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов`язується здійснювати оплату таких послуг.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначені Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (далі - Закон).

Статтею 2 Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Відповідно до ст. 4 Закону суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що споживачі питної води зобов`язані:своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 N 190 (далі - Правила).

Пунктом 1.1 розділу І Правил передбачено, що Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах

України (далі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 1.4 розділу І Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за N 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод

здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 розділу ІІІ Правил).

Статтею 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що у населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов`язковим. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб`єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом. Місцеві правила не можуть передбачати обов`язок фізичних чи юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також надавати повноваження органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям, утвореним такими органами, щодо видачі дозвільних документів.

Відповідно до ст.ст.30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; ст.ст.1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); ст.ст.1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила №1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п.2.4 Правил №1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст.ст.19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень п.3.3 Правил №1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п.8.1 Правил №1879).

Відповідно до п.8.6 Правил №1879 при порушенні цих Правил та Правил користування №190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Позивачем, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства України, а саме здійснення скиду стічних вод у систему каналізації міста Києва без отримання Умов на скид стічних вод за адресою: м.Київ, пр-т Бажана, буд. 26 у період з 01.10.2015 по 31.07.2018 нарахована плата у загальному розмірі 58581,36 грн, яка розрахована згідно розрахунку № 15/ВУ-Ф-10/505-07-2018 від 15.08.2018.

15.08.2018 позивач звернувся до відповідача із листом-попередженням про сплату 58581,36 грн.

30.08.2019 позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про сплату плати за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 58581,36 грн.

Лист-попередження та письмова вимога, направлені позивачем на адресу відповідача, залишені без увагою відповідача.

Вказана плата була нарахована з урахуванням актів про зняття показань з приладів обліку за спірний період. Доказів вжиття відповідачем заходів для отримання умов на скид чи отримання таких умов за адресою: м. Київ, пр-т Бажана, буд. 26, у період з 01.10.2015 по 31.07.2018, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн судових витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дарина (вул. Райдужна, буд. 13, м. Київ, 02216, ідентифікаційний код 21563463) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (вул. Лейпцизька, буд. 1А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 03327664) грошові кошти за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 58581 грн 36 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 60502 (шістдесят тисяч п`ятсот дві) грн 36 (тридцять шість) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020.

Суддя В.О.Демидов