Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/16217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/16217/19

Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О. , розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу за позовом Комунального закладу Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня (вул. Багговутівська, буд. 1, м. Київ, 04107) до Товариства з обмеженою відповідальністю Київцентртепло (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054) про стягнення 29579,75 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальний заклад Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київцентртепло , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київцентртепло на користь Комунального закладу Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня заборгованість за договором про відшкодування екологічного податку, земельного податку та збір за спеціальне використання води від 27.10.2014 в сумі 29579,75 грн, а саме: земельний податок в сумі 11606,24 грн, збір за використання води в сумі 6093,07 грн, екологічний податок в сумі 11880,44 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київцентртепло на користь Комунального закладу Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 27/10 від 27.10.2014 та договір про відшкодування екологічного податку, земельного податку та збір за спеціальне використання води від 27.10.2014. Загальна сума заборгованості за договором відшкодування екологічного податку, земельного податку та збір за спеціальне використання води від 27.10.2014 становить 29579,75 грн, яка складається з: земельний податок - 11606,24 грн, збір за використання води - 6093,07 грн, екологічний податок - 11880,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 26.11.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового повідомлення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

27.10.2014 між Комунальним закладом обласної ради Київська обласна клінічна лікарня (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло (замовник) укладено договір про відшкодування екологічного податку, земельного податку та збір за спеціальне використання води.

Згідно розділу 1 даного договору балансоутримувач забезпечує надання послуг по обслуговуванню, експлуатації та інших послуг передбачених даним договором індивідуально визначеного майна: окремій будівлі (котельня), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере зобов`язання оплачувати послуги балансоутримувача пропорційно до займаної площі в цій будівлі. Замовник користується нежитловим приміщенням площею 190,00 кв.м., яке розташоване в окремій будівлі (котельні) за адресою: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1 відповідно до договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 20/14 від 27.10.2014. Цільове призначення майна: інше використання майна (котельня).

Розділом 2 вказаного договору сторонами визначено перелік послуг, які підлягають відшкодуванню: відшкодування збору за спеціальне використання води щоквартально; відшкодування земельного податку помісячно; відшкодування екологічного податку щоквартально.

Відповідно до п. 9.1. розділу 9 договору даний договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту досягнення домовленостей з усіх істотних умов і підписання сторонами цього договору.

Цей договір укладено з 27.10.2014 до 26.09.2017 включно (п. 8.4. розділу 8 договору).

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. розділу 4 договору виконавець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику рахунки фактури, а також акт наданих послуг, в якому вказується вартість наданих послуг. Оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 10 днів після подання виконавцем документів, зазначених в п. 4.1. цього договору.

31.01.2017 позивачем та відповідачем складено та підписано акт здачі-прийому виконаних робіт за січень 2017 року на суму 2860,01 грн без ПДВ (відшкодування збору за спеціальне використання води за ІV квартал 2016 року); 30.04.2017 - акт здачі-прийому виконаних робіт за квітень 2017 року на суму 3233,06 грн без ПДВ (відшкодування збору за спеціальне використання води за І квартал 2017 року).

31.01.2018 - сторонами складено та підписано акт здачі-прийому виконаних робіт за січень 2018 року на суму 4878,55 грн без ПДВ (відшкодування екологічного податку за ІV квартал 2017 року); 30.04.2018 - акт виконаних робіт на суму 6350,71 грн без ПДВ (відшкодування екологічного податку за І квартал 2018 року); 30.09.2018 - акт виконаних робіт на суму 651,18 грн без ПДВ (відшкодування екологічного податку за ІІ квартал 2018 року).

30.09.2017 позивачем та відповідачем складено та підписано акт здачі-прийому виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 1187,36 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за вересень 2017 року); 31.10.2017 - акт здачі-прийому виконаних робіт за жовтень 2017 року на суму 1187,36 грн (відшкодування земельного податку за жовтень 2017 року); 29.12.2017 - акт здачі-прийому виконаних робіт за грудень 2017 року на суму 1187,36 грн (відшкодування земельного податку за грудень 2017 року); 31.01.2018 - акт здачі-прийому виконаних робіт за січень 2018 року на суму 1187,36 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за січень 2018 року); 28.02.2018 - акт виконаних робіт за лютий 2018 року на суму 1187,36 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за лютий 2018 року); 31.03.2018 - акт виконаних робіт за березень 2018 року на суму 1245,74 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за березень 2018 року); 30.04.2018 - акт виконаних робіт за квітень 2018 року на суму 1206,82 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за квітень 2018 року); 31.05.2018 - акт виконаних робіт за травень 2018 року на суму 1206,82 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за травень 2018 року); 30.06.2018 - акт виконаних робіт за червень 2018 року на суму 1206,82 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за червень 2018 року); 31.07.2018 - акт виконаних робіт за липень 2018 року на суму 1206,82 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за липень 2018 року); 31.08.2018 - акт виконаних робіт за серпень 2018 року на суму 1206,82 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за серпень 2018 року); 19.09.2018 - акт виконаних робіт за вересень 2018 року на суму 764,32 грн без ПДВ (відшкодування земельного податку за вересень 2018 року).

Вказані акти містять відомості про надання позивачем обумовлених договором послуг на користь відповідача та прийняття відповідачем наданих послуг. Акти підписані повноважними представниками сторін виконавця та замовника без зауважень та застережень, а також скріплені печатками сторін.

Таким чином, загальний розмір відшкодування земельного податку, екологічного податку та збору за спеціальне використання води, які здійснені позивачем за умовами укладеного договору, становить 31954,47 грн без ПДВ та складається з: 13980,96 грн без ПДВ відшкодування земельного податку; 11880,44 грн без ПДВ відшкодування екологічного податку та 6093,07 грн без ПДВ відшкодування збору за спеціальне використання води.

За умовами п.п. 2.1.1. п. 2.1. розділу 2 договору виконавець має право вимагати від замовника своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Відповідно до п.п. 3.2.1. п. 3.2. розділу 3 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

21.07.2017 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 1 про відшкодування боргу за оренду обладнання, оренду котельної, земельний податок, збору за використання води, електроенергію, холоду воду, вивіз сміття.

Відповідно до листа-відповіді відповідача № 5299 від 24.10.2017 відповідачем повідомлено позивача про неможливість повернення об`єкту оренди та повідомлено про готовність сплачувати орендну плату до моменту підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди.

В подальшому позивач повторно звертався до відповідача із письмовими листами-вимогами про повернення об`єкту оренди (лист № 578 від 22.03.2018, лист № 849 від 20.04.2018).

02.11.2018 позивач звернувся до відповідача із листом № 2501 про підтвердження та підписання актів звіряння взаємних розрахунків за договором.

За період з 01.01.2017 - 01.10.2018 позивачем та відповідачем складено і підписано акт звіряння взаємних розрахунків за укладеним договором, згідно якого загальний розмір заборгованості відповідача за договором щодо відшкодування земельного податку складає 11606,24 грн, екологічного податку - 11880,44 грн, збору за використання води - 6093,07 грн, а всього 29579,75 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін без зауважень та застережень, скріплено печатками виконавця та замовника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи, фактичними обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами 27.10.2014 договору про відшкодування екологічного податку, земельного податку та збору за спеціальне використання води за користування відповідачем нежитловим приміщенням площею 190,00 кв.м. за адресою: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 1 на підставі договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 20/14 від 27.10.2014.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно із ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листуванням сторін щодо виконання договору про відшкодування екологічного податку, земельного податку та збору за спеціальне використання води, строк дії договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 20/14 від 27.10.2014 закінчився 26.09.2017, при цьому орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло об`єкт оренди повернуто орендодавцю не було, що не заперечувалося відповідачем у листі № 5299 від 24.10.2017. Доказів повернення об`єкту оренди орендодавцю матеріали справи не містять.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд доходить висновку, що відповідно до вимог закону сторонами не вчинено дій для припинення договору оренди шляхом повернення майна на підставі акту повернення об`єкту оренди у порядку, встановленому цим договором, а отже правовідносини сторін за договором оренди щодо об`єкту оренди не припинились. Таким чином, основне зобов`язання відповідача за договором оренди зберігається до моменту повернення об`єкта оренди орендодавцю, що пов`язується з фактом підписання акта повернення (приймання-передачі) між сторонами договору оренди.

Враховуючи той факт, що відповідач не повернув об`єкт оренди орендодавцю, обов`язок здійснення відшкодування земельного податку, екологічного податку та збору за спеціальне використання води не припинився, враховуючи те, що вказане відшкодування здійснювалося саме за укладеним договором оренди.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем нараховано до сплати відповідачу 29579,75 грн по відшкодуванню земельного податку, екологічного податку та збору за спеціальне використання води згідно договору від 27.10.2014. Вказані відомості щодо розміру заборгованості не спростовані відповідачем, натомість відповідачем підписано акт звіряння взаємних розрахунків без будь-яких зауважень чи застережень, що свідчить про визнання останнім наявної суми заборгованості. Заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача не надходило.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київцентртепло (вул. Дмитрівська, буд. 18/24, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 39391808) на користь Комунального закладу Київської обласної ради Київська обласна клінічна лікарня (вул. Багговутівська, буд. 1, м. Київ, 04107, ідентифікаційний код 01993701) заборгованість у розмірі 29579 грн 75 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 31500 (тридцять одну тисячу п`ятсот) грн 75 (сімдесят п`ять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 03.02.2020.

Суддя В.О.Демидов