Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/16187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/16187/19 За позовом Публічне акціонерне товариство Український професійний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Грошової С.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Документальний сервіс

про стягнення 103863,17 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Грошової С.В. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Документальний сервіс" про стягнення заборгованості та неустойки у розмірі 103863,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 30036 від 15.02.2016 зобов`язання, в зв"язку з чим позивач втратив інтерес до зобов"язання і просить повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 96766,93 грн та неустойку у розмірі 7096,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

18.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позовну заяву. Відповідач вказує, що його представник ознайомився з матеріалами справи 10.12.2019, а тому була відсутня можливість у встановлені судом строки подати відзив з долученням до нього доказів, в спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. З огляду на вище зазначене, відповідач просить продовжити йому строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.12.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Документальний сервіс" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Документальний сервіс" строк для подання відзиву до 18.12.2019 включно.

28.12.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді на відзив, позивач заперечує проти обставин викладених відповідачем у відзиві, та вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

15.02.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Документальний Сервіс (відповідач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством Український професійний банк , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни, що діє на підставі Рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 158 від 28.08.2015 Про початок процедури ліквідації ПАТ Український професійний банк та делегування повноважень ліквідатора банку та № 304 від 30.12.2015 Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.08.2015 № 158 Про початок процедури ліквідації ПАТ Український професійний банк та делегування повноважень ліквідатора банку та Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , було укладено договір № 300036 про надання робіт (послуг).

Відповідно до п. 1.1. - 1.2. договору, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи ( надати послуги) по науково - технічному опрацюванню документів на замовлення замовника. Перелік робіт вказаний в калькуляції (що є невід`ємною частиною договору). Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи ( послуги) та оплатити їх згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт за договором відповідає сумі калькуляції на виконання робіт, та складає 161278,21 грн. без ПДВ. Остаточна вартість робіт уточнюється ( за потреби) після закінчення всіх видів робіт, і, в разі невідповідності остаточній вартості, узгоджується додатковою угодою підписаною сторонами.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата за договором здійснюється у три етапи: 1 етап - замовник, згідно договору, зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 60% відсотків від вартості робіт в сумі 96766,93 грн. без ПДВ. Виконавець розпочинає виконання робіт після здійснення передоплати Замовником суми у розмірі 30000,00 грн. без ПДВ. Остаточну суму авансу Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця по мірі можливості впродовж 30 календарних днів. В разі відсутності платежів Виконавець залишає за собою право призупинити роботи до моменту оплати рахунку в повному обсязі. 2 етап - 20% відсотків від вартості робіт в сумі 32255,64 грн. без ПДВ - після закінчення робіт по формуванню справ довготривалого та постійного терміну зберігання ( працюючого) банку. 3 етап - 20% відсотків від вартості робіт в сумі 32253,64 грн. без ПДВ - після здавання в Архівний відділ НБУ справ довготривалого та постійного строку зберігання та підписання сторонами акту приймання - здачі виконаних робіт ( послуг).

Відповідно до п. 2.3. - 2.5. договору, роботи вважаються виконаним згідно умов договору після їх фактичного виконання представниками замовника та підписання сторонами акту приймання - здачі виконаних робіт (послуг). Оформлений належним чином акт здачі приймання виконаних робіт ( послуг) є підставою для проведення розрахунків між сторонами за виконані роботи ( послуги). Замовник зобов`язується перерахувати остаточну суму вартості виконаних робіт (послуг) на розрахунковий рахунок виконавця згідно акту приймання - здачі виконаних робіт впродовж 5 - ти банківських днів після його підписання сторонами або надати мотивовану письмову відмову прийняття робіт протягом 3 - х днів. Оплата за договором проводиться безготівковим розрахунком, в національній валюті України.

Відповідно до п. 3.2. договору, строк виконання робіт ( послуг): 150 днів після отримання авансу, зазначеного в п. 2.2. цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, виконавець зобов`язаний якісно та в строк виконати роботи ( послуги); виконавець зобов`язаний вчасно надавати документи ( акти приймання - здачі виконаних робіт, податкові накладні, інші); виконавець зобов`язаний заздалегідь попередити замовника про перенесення строку робіт та складнощі при поточному виконанні робіт, вирішення яких потребує втручання замовника.

Відповідно до п. 4.2. договору, замовник зобов`язується вчасно проводити платежі згідно умов договору; замовника зобов`язується представити документи в повному обсязі за період: 1991 - 2016 рр та зосередити їх в одному місці; замовник зобов`язаний вчасно підписувати акти приймання - здачі виконаних робіт ( послуг), надавати мотивовану письмову відмову від прийняття робіт; замовник має право вимагати якісного виконання робіт, та усунення недоліків у разі їх неякісного виконання; замовника має право вчасно отримувати документи (акти прийманні - здачі виконаних робіт (послуг), податкові накладні ( примірник замовника), інші).

Відповідно до п. 5.1 договору, на випадок надання послуг не відповідної якості виконавець зобов`язується усунути недоліки за свій рахунок.

Відповідно до п. 7.1. - 7.4. договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2016 року включно. У випадку подовження процесу ліквідації банку або значного збільшення кількості справ довготривалого зберігання термін виконання робіт може бути продовжений за згодою сторін додатковою угодою. У випадку відсутності письмових повідомлень однієї із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору - термін дії договору продовжується на кожен наступний календарний рік. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, яке мало місце під час дії договору. Сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни та доповнення до договору, які оформлюються додатковою угодою до договору та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 7.7 договору, додаткові угоди до цього договору укладаються в письмовій формі та набирають чинності після їх підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 8.2, 8.3. договору, у випадку виявлення невідповідності якості виконаних виконавцем робіт (послуг) по науково-технічному опрацюванню документів, передбачених даним договором, виконавець зобов`язається усунути недоліки за свій рахунок. При цьому строк усунення виконавцем невідповідності якості виконаних робіт включається до загального строку виконання робіт, передбаченого п. 3.2 цього договору, та відповідно його перевищення тягне за собою штрафні санкції, передбачені п. 8.3. цього договору. У випадку порушення виконавцем строків виконання робіт ( послуг) по науково - технічному опрацюванню документів передбачених даним договором, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,01% від загальної вартості робіт згідно п. 2.1. договору за кожен день прострочення.

Відповідно до калькуляції на виконані роботи по науково - технічному опрацюванню документів до договору № 30036 від 15.02.2016 загальну вартість робіт ( послуг) визначено у розмірі 161278,21 грн.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2016 до договору про надання робіт ( послуг) № 30036 від 15.02.2016 сторонами було внесено зміни до п. 7.1. договору, та продовжено строк його дії до 31.03.2017.

Додатковою угодою № 2 від 31.03.2017 до договору про надання робіт ( послуг) № 30036 від 15.02.2016 сторонами було внесено зміни до п. 7.1. договору, та продовжено строк його дії до 30.08.2017.

Додатковою угодою № 3 від 30.08.2017 до договору про надання робіт ( послуг) № 30036 від 15.02.2016 сторонами було внесено зміни до п. 7.1. договору, та продовжено строк його дії до 30.08.2018 включно. У випадку продовження процесу ліквідації банку або значного збільшення кількості справ довготривалого зберігання термін виконання робіт може бути продовжений за згодою сторін додатковою угодою.

Позивачем до матеріалів справи додано меморіальний ордер № 23298979 від 25.03.2016, відповідно до якого позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. Призначення платежу : передплата за науково - технічне опрацювання документів зг. дог. № 30036 від 15.02.2016 .

Позивачем до матеріалів справи додано меморіальний ордер № 23302857 від 28.04.2016, відповідно до якого позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 66766,93 грн. Призначення платежу : Остаточна сума авансу за науково - технічне опрацювання документів зг. рах. - факт. № 04 - 00000159 від 01.03.16 та дог. № 30036 від 15.02.2016 .

Отже, станом на 28.04.2016 позивачем, відповідно до п. 2.2. договору № 30036 від 15.02.2016, було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 60% відсотків від вартості робіт в сумі 96766,93 грн.

02.04.2017 позивач звернувся з листом № 01 - 10/1111 до директора - розпорядника фонду гарантування вкладів фізичних осіб К.М. Ворушиліна, яким останнього було повідомлено про порушення відповідачем своїх обов`язків за договором № 30036 від 15.02.2016.

15.02.2018 позивач звернувся з листом № 01 - 10/151 до директора департаменту розслідування протиправних діянь та запобігання корупції фонду гарантування вкладів фізичних осіб Мисник К.П., яким останню було повідомлено про порушення відповідачем своїх обов`язків за договором № 30036 від 15.02.2016.

22.03.2018 позивач звернувся з листом № 01 - 10/289 до директора фінансового департаменту фонду гарантування вкладів фізичних осіб Нужненко О.В., яким останню було повідомлено про порушення відповідачем своїх обов`язків за договором № 30036 від 15.02.2016.

27.02.2018 позивач звернувся з листом № 01 - 10/200 до в.о. директора державного архів м. Києва Панченко О.Я., яким позивач просив надати інформацію щодо процесу виконання робіт відповідачем (3 етап, п.2.2. договору) передбачених договором № 30036 від 15.02.2016, а саме : чи погоджував 05.06.2014 року державний архів м. Києва після Акт про вилучення для знищення документів , не внесених до Національного архівного Фонду № 14 та далі за нумерацією; чи перевіряв/погоджував державний архів м. Києва описи справ з особового складу ПАТ УПБ починаючи з 2010 року; чи погоджував державний архів м. Києва описи справ постійного строку зберігання ПАТ УПБ починаючи з 2001 року.

Листом державного архіву м. Києва № 068/05-14/558 від 23.03.2018, позивача було повідомлено про те, що документи ПАТ УПБ за вказаний позивачем у листі період до Державного архіву м. Києва не надходили та не погоджувались.

10.01.2018 позивач звернувся до ТОВ Документальний сервіс ( відповідач) з листом № 01 - 10/12, в якому позивач просив надати йому проміжний акт виконаних робіт ( послуг ) станом на 10.01.2018 року; надати календар - графік завершення робіт.

07.05.2018 позивачем, листом № 01 - 10/403, було повідомлено відповідача про наявність недоліків в наданих ним послугах ( виконаних роботах). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103322649359, даний лист був отриманий відповідачем 15.05.18.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами ( № 01 - 10 /589 від 17.08.2018, № 01 - 10 / 727 від 31.08.2018, № 01 - 10/783 від 21.09.2018, № 01 - 10/1172/1 від 04.02.2019, 01 - 10/1946 від 18.10.2019) , якими повідомляв відповідача, про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, про понесення позивачем збитків, в зв`язку з простроченням відповідача та про необхідність виконання відповідачем договірних зобов`язань. Докази отримання даних листів містять в матеріалах справи.

Доказів того, що відповідачем було надано відповіді на дані листи в матеріалах справи не містять.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 28 серпня 2015 р. № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 серпня 2015 р. № 158, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18 серпня 2016 року №1556, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "УПБ" на один рік до 30 серпня 2017 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 07 серпня 2017 року № 3406 про продовження повноважень Пантіної Л .О. строком на один рік з по 30 серпня 2018 року включно.

21.12.2017 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 5462 про відкликання всіх повноважень ліквідатора ПАТ "УПБ" Пантаної Л.О. та призначено з 26.12.2017 уповноваженою особою ФГВФО Грошову С.В.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 серпня 2018 року № 2306 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "УПБ" строком на один рік з 31 серпня 2018 року до 30 серпня 2019 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 01 липня 2019 року №1640 про продовження строків здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" строком на один рік з 31 серпня 2019 року до 30 серпня 2020 року включно.

У відзиві на позовну заяву, відповідач стверджує, що зобов`язання за договором № 30036 від 15.02.2016 ним виконувались належним чином, а саме, в строки передбачені договором, оскільки, строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами № 1, № 2, № 3 якими вносились зміни до пункту 7.1. договору, строк його дії було продовжено до 30.08.2018. Крім того, відповідач стверджує, що послуги були надані ним в повному обсязі, про що свідчить акт наданих послуг № 960 від 18.09.2018, який за твердженням відповідача, було направлено позивачу за накладною № 4764409 від 08.10.18 та актом наданих послуг № 443 від 04.12.2019, який за твердженням відповідача, було направлено позивачу за накладною № 7034296 від 11.03.19. Також, відповідач стверджує, що в повному обсязі послуги ним надані не були через те, що обсяг робіт виявися більшим ніж визначений сторонами в калькуляції до договору та через те, що термін дії договору закінчився та не був, через небажання позивача, продовжений на новий термін шляхом укладання додаткової угоди до договору.

У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач зазначає, що додатковими угодами № 1, № 2, № 3 були внесені зміни до п. 7.1. договору, яким продовжувався термін його дії, змін до пункту 3.2. договору ( яким передбачено обов`язок відповідача надати послуги протягом 150 дні після отримання авансу, зазначеного в п. 2.2. договору) сторонами не вносилось. Крім того, позивач стверджує що акт № 960 від 18.03.2018 ним отримано не було та вказує на те, що : з наданої відповідачем копії накладної не вбачається, що на адресу ПАТ УПБ відправлено саме Акт виконаних робіт № 960 від 18.09.2018, у графі предмета відправки міститься відмітка вантаж, а не документи, що дає підстави вважати, що в описі вкладення акт виконаних робіт дописано відповідачем ціле направлено та лише підтверджує неналежність та недостовірність поданого доказу . Крім того, позивач зазначає, що акт наданих послуг № 443 від 04.12.2019 ним отримано не було також, та зазначає що відправка даного акту за накладною № 7034296 від 11.03.2019 є фізично неможливою, оскільки, акт датується 04.12.2019, що виключає можливість його направлення за накладною від 11.03.2019.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що зобов`язання не були належним чином ним виконані через те, що позивачем не було укладено додаткову угоду № 4 до договору та не продовжено дії договору, суд зазначає, що відповідно до п.7.3. договору передбачає, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, яке мало місце під час дії договору.

Щодо акту виконаних робіт № 443 від 04.12.2019, який було відправлено за накладною № 7034296 від 11.03.2019, суд зазначає що дата даного акту не співпадає з датою даної накладної, крім того, документ за даною накладною був відправлений значно раніше, ніж був створений. Зважаючи на це, суд погоджується з запереченням позивача викладеними у відповіді на відзив на позовну заяву.

Щодо акту наданих послуг № 960 від 18.03.2018 за накладною № 4764409 від 08.10.18, суд зазначає, що на даній накладній не міститься даних щодо дати отримання даного акту позивачем, дата вказана на накладній є неповною: 07.10. , крім того, не додано доказів в підтвердження повноважень та статусу особи, яка приймала документи за даною накладною та її зв`язку з позивачем.

Також, суд зазначає про те, що позивач у відповіді на відзив на позовну заяву проти факту отримання даного акту наданих послуг № 960 від 18.03.2018 заперечує повністю.

Крім того, суд наголошує, що твердження відповідача про наявність в нього даних актів наданих послуг № 960 (датований 18.03.2018); акт № 443 (датований 04.12.2019), наявність даних актів не спростовує тверджень позивача про те, що відповідачем було порушено п. 3.2. договору (відповідач мав виконати покладений на нього обов`язок з надання послуг до 25.09.2016 включно) та не підтверджує тієї обставини, що послуги були відповідачем надані а позивачем прийняті у повному обсязі.

Крім того, листом державного архіву м. Києва № 068/05-14/558 від 23.03.2018 було повідомлено позивача, що документи ПАТ УПБ за вказаний позивачем у листі період до Державного архіву м. Києва не надходили та не погоджувались, що свідчить про невиконання відповідачем його обов`язків передбачених п. 2.2., 3.2. договору № 30037 від 15.02.2016.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 167 ГПК України не скористався заперечення на відповідь на відзив не надав. Жодних доказів, які б спростовували обставини наведені позивачем у відповіді на відзив, відповідачем до матеріалів справи не було додано також.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 30036 від 15.02.2016 зобов`язання, в зв"язку з чим позивач втратив інтерес до зобов"язання і просить повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 96766,93 грн та неустойку у розмірі 7096,24 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 30036 від 15.02.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Підстави припинення зобов`язань визначені в главі 50 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вказаною нормою визначено, що припинення зобов`язання може бути обумовлено не будь - яким, а лише належним його виконанням. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Норма ст. 849 ЦК України передбачає позасудовий алгоритм дій замовника, у разі допущення з боку підрядника порушень договору. При цьому ч. 2 та 3 ст. 849 ЦК України, на які позивач посилається у позові є абсолютно автономними нормами, що регулюють різні правовідносини та мають різні правові наслідки для сторін.

Як передбачає фабула ч. 2 ст. 849 ЦК України, замовник відмовляється від договору та вимагає відшкодування збитків, у разі якщо замовник не приступив до виконання робіт, або виконує їх настільки повільно, що завершення робіт є очевидно неможливим у визначені договором строки.

Після дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору 28.04.2016, відповідно до меморіального ордеру № 23302857 від 28.04.2016 та меморіального ордеру № 23298979 від 25.03.2016, було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 96766,93 грн. Тобто, 60% від загальної вартості робіт, яка є визначеною в калькуляції до договору № 30036 від 15.02.2016 та в самому договору.

Зважаючи на п. 3.2. ( строк виконання робіт: 150 днів після отримання авансу, зазначеного в п.2.2.) договору, відповідач мав виконати покладений на нього обов`язок з надання послуг до 25.09.2016 включно.

Отже з поданих до матеріалів справи документів вбачається, що в обумовлений договором строк відповідач не виконав свої договірні зобов`язання щодо виконання обумовленого сторонами обсягу робіт, що може бути підставою для відмови замовника від договору та вимоги відшкодувати збитки.

Проте ні з долученої до матеріалів справи переписки, ні з самої позовної заяви не вбачається, що позивач відмовився від договору. Натомість, ще в жовтні 2019 року, позивач пропонував відповідачу усунути недоліки в його роботі та виконати договірні зобов`язання. Крім того, суд відзначає, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення йому суми попередньої оплати.

Додатковою угодою № 3 від 30.08.2017 строк дії договору було продовжено до 30.08.2018. Проте п. 7.2 договору містить положення, що у випадку відсутності письмових повідомлень однієї зі сторін за місяць до закінчення терміну дії договору - термін дії договору продовжується на кожен наступний календарний рік.

Оскільки, жодна зі сторін правочину не зверталась до іншої сторони з письмовим повідомленням про припинення дії договору, то його дію була продовжена на 2019 і на даний час на 2020 роки.

В свою чергу ч. 3 ст. 849 ЦК України передбачає, що у разі неналежного виконання договору, замовник призначає підряднику час на усунення недоліків, а разі невиконання підрядником вимог замовника, він може відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Листом від 07.05.2018 № 01-10/403 позивач повідомляв відповідача про неналежну якість виконаних робіт та просив терміново здійснити перевірку оформлених та підготовлених для передачі НБУ на їх відповідність нормативним вимогам. Відповідь щодо результатів проведеної роботи позивач просив надати в терміни до 21.05.2018.

В листі, який позивач долучив до матеріалів справи, № 01-10/1946 від 18.10.2019 позивач вимагав в найкоротший термін проінформувати про строки завершення виконання робіт відповідачем за умовами договору від 15.02.2016 № 30036 та вжити всіх можливих заходів для передачі до архіву НБУ опису справ з особового складу і постійного терміну зберігання в строк до 31.10.2019. В іншому випадку банк буде змушений ініціювати направлення відповідних листів з зазначенням про сумнівну ділову репутацію відповідача та звернутись до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, що носить ознаки злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

З вищезазначеного вбачається, що позивач не надавав відповідачу строк на усунення виявлених недоліків, а просив перевірити наявність недоліків, про що повідомити позивача у визначений ним строк. З аналізу переписки сторін вбачається, що позивач не вчиняв дій, передбачених ч. 3 ст. 849 ЦК України щодо надання відповідачу часу на усунення виявлених недоліків та не відмовлявся від договору.

Отже, суду не надано належних та допустимих доказів того, що замовником висувались претензії відповідачу щодо якості виконаних робіт та надавався час на усунення недоліків у роботі. Та не доведено належними та допустимими доказами відмова замовника від договору підряду.

Отже наявність обставин, якими позивач нормативно обґрунтовує свої позовні вимоги, належними, допустимими та вірогідними доказами суду не доведено.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, сума у розмірі 96766,93 грн не є завдатком, а була сплачена позивачем як аванс за договором № 30036 від 15.02.2016.

Судом встановлено прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, проте, оскільки, договір № 30036 від 15.02.2016 є чинним, позивач не скористався своїм правом на відмову від договору, суд наразі не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми отриманого авансу. Суд наголошує на тій обставині, що позивач не звертався до відповідача з вимогою повернути йому суму попередньої оплати.

Крім того, у поданим по суті справи документах позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Оскільки, як зазначається самим позивачем роботи відповідачем виконувались, але не в обумовленому обсязі та якості, відсутні підстави для повернення позивачу суми попередньої оплати.

Протягом строку дії договору за відсутності волевиявлення сторін на його припинення, договір є обов`язковим до виконання сторонами, а в разі порушення однієї зі сторін правочину своїх зобов`язань, кредитор має право застосувати до порушника міри відповідальності, передбачені договором та чинним законодавством.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7096,24 грн. в період з серпня 2018 року по листопад 2019 року нараховану на суму 161278,21 грн. (загальна вартість робіт, як це визначено п. 8.3. договору) .

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку порушення виконавцем строків виконання робіт ( послуг) по науково - технічному опрацюванню документів передбачених даним договором, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,01% від загальної вартості робіт згідно п. 2.1. договору за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що позивачем при виконанні розрахунку пені було невірно визначено періоди такого нарахування, адже, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При здійсненні розрахунку, позивачем невірно було визначено початок нарахування пені.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Зважаючи на п. 3.2. договору, відповідачем його обов`язок мав бути у 150 - денний термін після оплати позивачем 60% авансу від вартості робіт ( п. 2.2. договору), 60% авансу позивачем було сплачено 28.04.2016, отже, відповідач мав виконати покладені на нього обов`язки до 25.09.2016 включно. Зважаючи на це, початком нарахування пені мало бути 26.09.2016, а кінцем нарахування 26.03.2017 (ч. 6, ст. 232 ГК України ).

Позивач визначив період нарахування неустойки з серпня 2018 по листопад 2019. Як уже було зазначено вище шестимісячний строк, протягом якого за порушення зобов`язань щодо виконання робіт могла бути нарахована неустойка сплинув 26.03.2017, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. В зв`язку з приписом норми ст. 237 ГПК України, суд не має повноважень на нарахування санкцій в межах передбаченого законодавством періоду, оскільки, позивач не просив стягнути неустойку в період з 26.09.2017 по 26.03.2017.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки не підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства Український професійний банк (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 19019775) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Документальний сервіс (03148, м. Київ, вул. Курінного Петра, будинок 2 - А, ідентифікаційний код 40173191) попередньої оплати (аванс) у розмірі 96766,93 грн, пені в розмірі 7096,24 грн - відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко