Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/16379/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/16379/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта

до Товариства з обмеженою відповідальністю Головна мануфактура

про стягнення 32233,13 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна Мануфактура" про стягнення 32233,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн заборгованості, 6543,88 грн пені та 5689,25 грн 30% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

13.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву. Дане клопотання відповідач мотивує тим, що відповідач не отримував позовну заяву та додані до неї документи, які позивач відправляв на адресу відповідачу до відкриття судом провадження у справі. Крім того, відповідач зазначає, що дана позовна заява була не отримана не з його вини, оскільки за твердженням відповідача, позовна заява була відправлена позивачем засобом поштового зв`язку 19.11.2019 (поштове відправлення 0302601456997), 20.11.2019 дане поштове відправлення надійшло до точки видачі ( доставки), 05.12.2019 поштове відправлення було повернуто до точки відправлення.

Ухвалою суду від 21.01.2020 відмовлено відповідачу у наданні додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву та у задоволенні заяву про призначення у справі судового засідання без розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

25.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Головна мануфактура , в особі директора Ткаченко Андрія Олександровича, підписало заяву про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 243869 (додаток № 1 до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень; заяву прийнято 31.10.2018). За текстом заяви: договір про надання послуг з організації перевезення відправлень укладається шляхом приєднання юридичної особи, її уповноваженого працівника, фізичної особи - підприємця, чи її уповноваженого представника ( замовника), що має намір отримувати послуги з перевезень відправлень, до договору в цілому. Замовник не може пропонувати свої умови цього договору, у відповідності до ст. 634 ЦК України. У випадку незгоди зі змістом та формою договору чи окремих його положень, замовник вправі відмовитися від його укладення. Заява - приєднання заповнюється у 2 оригінальних примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Якщо у ТОВ Нова пошта не має виправлень чи зауважень до прийняття заяви, один примірник заяви повертається замовнику, а другий зберігається у експедитора. Замовник, який діє на законних підставах, підписавши заяву, укладає з експедитором договір, розміщений на веб сайті експедитора : https://novaposhta.ua/ , шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. Підписавши заяву замовник засвідчує: - ознайомлення з усіма положенням договору та умовами надання послуг; - повне розуміння змісту договору, умов надання послуг, значень термінів і понять; - вільне волевиявлення укласти договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі .

Відповідно до п. 2.1. - 2.4. договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ( редакція від 04.07.2018), цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до всіх його умов в цілому шляхом надання експедитору заяви про приєднання ( додаток № 1 до цього договору), в порядку передбаченому цим договором. Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. Експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими Експедитором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті.

Відповідно до п. 2.7. договору, шляхом надання заяви про приєднання замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua, і зобов`язується їх виконувати.

Відповідно до п. 3.1.1 - 3.1.3. договору, експедитор зобов`язаний в залежності від типа замовленої послуг організувати приймання відправлення для надання послуг за адресою, вказаною замовником, або через мережу відділень експедитора. Забезпечити збереження відправлення з моменту його приймання для надання послуг до моменту його видачі одержувачу за умови дотримання замовником положень цього договору та умов. Надати замовник документи для оплати послуг. Податкова накладна надається Експедитором замовнику в порядку та в строку, передбачені чинними законодавством України.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, експедитор має право отримати винагороду за надані послуги на умовах, що визначені договором.

Відповідно до п. 3.3.7 - 3.3.8. договору, замовник зобов`язаний своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором. Здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4.1. - 3.4.3. договору, замовник має право отримати послуги, передбачені цим договором. Передати експедитору відправлення для надання послуг особисто або через уповноважених замовником осіб. Пред`являти експедитору претензії щодо наданих послуг відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 - 5.5. договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послу експедитора. Оплата послуг експедитора може здійснюватися попередньою оплатою, на підставі рахунку - фактури експедитора. Списання грошових сум з попередньої оплати проводиться згідно з актами наданих послуг. Експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір : шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником. Замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 ( два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документам для оплати наданих послуг.

Відповідно до п. 6.3.1 договору, за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1. договору, договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від змовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь - якої сторони від договору, але не раніше виконання однією із сторін взятих на себе обов`язків.

До матеріалів справи позивачем додано акт здачі-прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001369147 від 20.11.2018 та рахунок - фактуру № НП - 001369147 від 20.11.2018 на суму 703,00 грн.; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001456892 від 30.11.2018 та рахунок - фактуру № НП - 001456892 від 30.11.2018 на суму 3552,50 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послу) № НП - 001555197 від 10.12.2018 та рахунок - фактуру № НП - 001555197 від 10.12.2018 на суму 4849,70 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001651905 від 20.12.2018 та рахунок - фактуру № НП - 001651905 від 20.12.2018 на суму 6727,00 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001755235 від 31.12.2018 та рахунок - фактуру № НП - 001755235 від 31.12.2018 на суму 5976,45 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001831262 від 10.01.2019 та рахунок - фактуру № НП - 001831262 від 10.01.2019 на суму 4002,50 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послу) № НП - 001879187 від 20.01.2019 та рахунок - фактуру № НП - 001879187 від 20.01.2019 на суму 5712,15 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001926975 від 31.01.2019 та рахунок - фактуру № НП - 001926975 від 31.01.2019 на суму 1121,49 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001957000 від 10.02.2019 та рахунок - фактуру № НП - 001957000 від 10.02.2019 на суму 3822,85 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послу) № НП - 001989231 від 20.02.2019 та рахунок - фактуру № НП - 001989231 від 20.02.2019 на суму 3163,00 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 002019182 від 28.02.2019 та рахунок - фактуру № НП - 002019182 від 28.02.2019 на суму 1523,96 грн; акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 002067065 від 10.03.2019 та рахунок - фактуру № НП - 002067065 від 10.03.2019 на суму 40,00 грн. Загальна сума наданих послуг згідно вищезазначених актів становить 41194,60 грн.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист, вказані вище акти здачі - прийняття робіт ( надання послуг) та рахунки - фактури, були направлені позивачем, засобом поштового зв`язку, на адресу відповідача. Відправлення також підтверджується накладною № 3600005446862 від 12.04.2019 та фіскальним чеком АТ Укрпошта від 12.04.2019.

Відповідно до наданої позивачем роздруківки з сайту АТ Укрпошта : https://ukrposhta.ua// , поштове відправлення № 3600005446862 було не вручене під час доставки 19.04.2019. 08.05.2019 відправлення було вручене за зворотною адресою (повернуто відправнику).

Відповідно до довідки, виданої АТ Прокредит банк за період з 20.11.2018 по 19.10.2019 на поточний рахунок НОМЕР_1 (рахунок позивача) грошові кошти від ТОВ Головна мануфактура за оплату вказаних вище актів здачі - прийняття робіт не надходило. Відповідачем було сплачено у вказаний період 1147,50 за актом від 10.11.2018, 18194,60 грн за актом звірки станом на 05.04.2019, 3000,00 грн - оплата перевезень згідно договору.

При визначенні суми заборгованості позивачем враховано всі здійснені відповідачем проплати, вказані в довідці банку.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2018 по 15.11.2019 складеним між ТОВ Нова Пошта та ТОВ Головна мануфактура заборгованість відповідача за договором ( з оплати зазначених вище актів здачі - прийняття робіт) складає 20000,00 грн. Акт звірки взаєморозрахунків з боку відповідача не підписаний.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України не скористався відзив на позовну заяву не надав. Жодних доказів, які б спростовували обставини наведені позивачем у відповіді на відзив, відповідачем до матеріалів справи не було додано також.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн заборгованості, 6543,88 грн пені та 5689,25 грн 30% річних.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги заяву про приєднання (додаток № 1) від 31.10.2018 до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень договір, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Отже, після дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачем відповідно до актів здачі - прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 001369147 від 20.11.2018.; № НП - 001456892 від 30.11.2018; № НП - 001555197 від 10.12.2018; НП - 001651905 від 20.12.2018; № НП - 001755235 від 31.12.2018; № НП - 001831262 від 10.01.2019; № НП - 001879187 від 20.01.2019; № НП - 001926975 від 31.01.2019; № НП - 001957000 від 10.02.2019; акт здачі прийняття робіт від 20.02.2019 акт здачі прийняття робіт ( надання послуг) № НП - 002019182 від 28.02.2019 № НП - 002067065 від 10.03.2019 було надано відповідачеві послуг загально вартістю 41194,60 грн.

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.4. договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 ( двох ) банківських днів з моменту погодження актів наданих послу експедитора; замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 ( два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено , послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документам для оплати наданих послуг.

Зважаючи на роздруківку з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення № 3600005446862, разом з яким позивачем було відправлено копії актів здачі - прийняття робіт, відправлення не було вручене під час доставки 19.04.2019.

Виходячи з того, що відповідач не скористався правом передбаченим ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву не надав, доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи додано не було, а також, пояснень щодо того чому ним не було прийнято дане поштове відправлення.

Відповідно до п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деяк питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Суд приймає дату 19.04.2019, як дату коли відповідачем було отримано дане поштове відправлення.

Отже заборгованість ТОВ Головна мануфактура перед ТОВ Нова пошта станом 15.11.2019 складає 20000,00 грн. ( з урахуванням часткових оплат за платіжними дорученнями № 294 від 26.03.2019 - 1147,50 грн.; № 480 від 14.06.2019 - 2194,60 грн.; № 57 від 05.07.2019 - 3000,00 грн.; № 595 від 03.09.2019 - 5000,00 грн. № 616 від 30.09.2019 - 6000,00 грн.; № 615 від 01.10.2019 - 5000,00 грн).

Відповідачем не було спростовано факт наявності заборгованості у розмірі 20000,00 грн., як і не було надано доказів повного погашення заборгованості перед позивачем.

Отже, суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в частині стягнення 20000,00 грн. заборгованості з оплати за надані послуги з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6543,88 грн. та 30% річних у розмірі 5689,25 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що позивачем було невірно визначено період нарахування штрафних санкцій. З визначеного позивачем періоду вбачається, що ним при визначенні періоду не було звернуто увагу на припис ч. 5 ст. 254 ЦК України. Виходячи, з приписів договору, а також дати отримання відповідачем актів ( 19.04.2019), грошові кошти мали бути ним сплачені до 25.04.2019 включно. Отже, період нарахування штрафних санкцій мав початися з 26.04.2019

Суд здійснив перерахунок 30% річних з урахуванням початку періоду нарахування від 26.04.2019 та часткових оплат виконаних відповідачем ( відповідно до платіжних доручень № 480 від 14.06.2019; № 57 від 05.07.; № 595 від 03.09.2019 ; № 616 від 30.09.2019; № 615 від 01.10.2019). Згідно перерахунку суду, суму 30% річних що підлягає стягненню з відповідача складає 5621,53 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 30% річних підлягають частковому задоволенню на суму 5621,53 грн.

Відповідно до п. 6.3.1 договору, за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, позивачем невірно було визначено початок нарахування пені.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Виходячи, з приписів договору, а також дати отримання відповідачем актів ( 19.04.2019), грошові кошти мали бути ним сплачені до 25.04.2019 включно. Отже, період нарахування штрафних санкцій мав початися з 26.04.2019

Суд здійснив перерахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу з урахуванням початку періоду нарахування від 26.04.2019 та часткових оплат виконаних відповідачем ( відповідно до платіжних доручень № 480 від 14.06.2019; № 57 від 05.07.; № 595 від 03.09.2019 ; № 616 від 30.09.2019; № 615 від 01.10.2019).

Згідно перерахунку суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 6387,30 грн.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню на суму 6387,30 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими частково, а саме, в частині стягнення боргу в розмірі 20000,00 грн., пені у розмірі 6387,30 грн. та 30% річних у розмірі 5621,53 грн..

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Головна Мануфактура (03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14, ідентифікаційний код 42293604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта (03131, м. Київ, вул. Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, ідентифікаційний код 31316718) основний борг у розмірі 20000 (двадцять тисяч ) грн 00 коп., пеню в розмірі 6387 (шість тисяч триста вісімдесят сім) грн 30 коп., 30% річних у розмірі 5621 ( п`ять тисяч шістсот двадцять одну) 53 коп. та судовий збір у розмірі 1907 (одна тисяча дев`ятсот сім) грн. 63 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 156,58 грн. та 30% річних у розмірі 67,72 грн. - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко