Рішення

від 22.01.2020 по справі 911/1764/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1764/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши справу в судовому засіданні

За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного підприємства "Давос-Ойл-Сервіс"

ОСОБА_1

про стягнення 273 771,96 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Свиридов І.Б.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Давос-Ойл-Сервіс" та ОСОБА_1 про стягнення 273 771, 96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Приватним підприємством "Давос-Ойл-Сервіс" своїх зобов`язань за кредитним договором № 011/9449/376006 від 14.11.2017 та кредитним договором № R322904/9449/460079 від 03.10.2018 в забезпечення яких між позивачем та ОСОБА_1 , як поручителем відповідача-1, укладено договір поруки № 011/9449/376006П та договір поруки № R322904/9449/460079 від 03.10.2018.

Враховуючи наявну заборгованість Приватного підприємства "Давос-Ойл-Сервіс" перед позивачем, а також, як стверджує позивач, наявне право останнього за рахунок поруки, задоволення вимог, що випливають з кредитних договорів Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" і було подано зазначений позов до суду.

16.07.2019 судом, на виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України, складено та направлено запит до органу державної влади щодо доступу до персональних даних відповідача-2 для встановлення офіційної адреси реєстрації ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/1764/19 від 22.07.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без руху.

09.08.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2019.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на те, що справа є незначної складності, а ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 15.08.2019 було відкрито провадження у справі № 911/1764/19. Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також заявлене клопотання позивача, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив; призначено засідання у справі на 05.09.2019.

05.09.2019 в судове засідання представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з`явились, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 05.09.2019 судом вирішено відкласти судове засідання у справі на 03.10.2019.

З метою повідомлення учасників справи про відкладення судового засідання, судом складено на направлено позивачу та відповідачам ухвалу-повідомлення від 05.09.2019.

03.10.2019 в судове засідання представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 повторно не з`явились, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Господарський суд, оцінюючи зміст позовної заяви, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано позивачем в обґрунтування своїх вимог, дійшов висновку щодо доцільності розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.10.2019 вирішено здійснювати розгляд справи №911/1764/19 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №911/1764/19 на 06.11.2019; запропоновано відповідачам у строк протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду від 03.10.2019 подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх праваподати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.08.2019, а також ухвала суду від 03.10.2019 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, а також на поштову адресу: АДРЕСА_2 та на адресу відповідача-2, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1

Зазначені поштові відправлення були повернуті на адресу суду із помітками працівників поштового відділення: не існує; адресат вибув; не приживає .

06.11.2019 представник позивача в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали документів, копії яких долучені до позовної заяви.

06.11.2019 в судове засідання представник відповідача - 1, 2 не з`явились, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду від 03.10.2019 не виконали, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

06.11.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 28.11.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідачів про дату судового засідання, 07.11.2019 судом складено та направлено на адреси учасників судового процесу ухвалу-повідомлення, яку відповідач -2 отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення відповдіча-1 знову повернулось на адресу суду із поміткою за закінченням строку зберігання .

В судове засідання 28.11.2019 представники відповідача - 1, 2 не з`явились, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду від 03.10.2019 не виконали, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

28.11.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 18.12.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідачів про дату судового засідання, 03.12.2019 судом складено та направлено на адреси учасників судового процесу ухвалу-повідомлення, яку відповідач -2 отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення відповдіча-1 знову повернулось на адресу суду із поміткою за закінченням строку зберігання .

18.12.2019 позивачем подано до суду додаткові докази по справі, які судом залучені до матеріалів справи.

В судове засідання 18.12.2019 учасники судового процесу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

18.12.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та про призначення справи № 911/1764/19 до судового розгляду по суті на 22.01.2020.

З метою повідомлення відповідачів про дату судового засідання, 18.12.2019 судом складено та направлено на адреси учасників судового процесу ухвалу-повідомлення.

22.01.2020 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю, посилаючись на наступне. Як стверджує позивач, між ним та відповідачем-1 було укладено два кредитні договори, на виконання яких позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти. Також, для забезпечення вимог по кредитним угодам між позивачем та відповідачем-2 було укладено два договори поруки, умовами якого передбачено обов`язок поручителя перед кредитором, у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) умов кредитних угод щодо повернення кредитних коштів та передбачених відсотків, повернути кредитору достроково всю суму кредиту та нарахованих відсотків. З урахуванням того, що відповідачем-1 порушено умови кредитного договору в частині здійснення фіксованих платежів, тому у позивача(кредитора) виникло право звернення як до відповідача-1 так і до відповідача-2 з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих відсотків. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача із даним позовом.

В свою чергу, представники відповідача - 1, 2 в судове засідання знову не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, свої заперечення щодо поданого позову суду не повідомили.

Наразі, суд наголошує, що представники відповідачів, в судові засідання жодного разу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, позовних вимог не оспорили, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, проте, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017 та 03.10.2018 між Публічним Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (на даний час - Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль ) (далі - кредитор, позивач) та Приватним підприємством "Давос-Ойл-Сервіс" (далі - позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 011/9449/376006 (далі - кредитний договір-1) та кредитний договір № R322904/9449/460079 (далі - кредитний договір -2) відповідно. Пунктом 1.1 кредитного договору-1 визначено, що відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 100 000,00 гривень (сто тисяч гривень 00 копійок) (надалі - ліміт), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором. Пунктом 1.1 кредитного договору-2 визначено, що відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок), а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Пунктом 1.4 кредитного договору-1 передбачено, що кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності, а саме: придбання сировини та матеріалів, оплата товарів та послуг (в т.ч. за зовнішньоекономічними контрактами); виплата заробітної плати та сплати обов`язкових платежів до Державного Бюджету, Пенсійного Фонду України та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з виплатою заробітної плати, сплата інших платежів до бюджету; інших поточних потреб, пов`язаних з веденням господарської діяльності Позичальника, за винятком: придбання основних засобів і витрат, що збільшують вартість основних засобів Позичальника, то надання або повернення фінансової допомоги.

Пунктом 1.3 кредитного договору-2 передбачено, що кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов`язань, які виникли згідно умов договору про надання овердрафту № 015/9449/376219 від 14.11.2017 року, укладеного між кредитором та позичальником, в сумі 200 000,00 гривень, а саме погашення: основної заборгованості у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору-1, протягом всього строку фактичного користування кредитом (в т.ч. після настання кінцевого терміну погашення кредиту) позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 26 % річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору-2, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 23 процентів річних на рахунок нарахованих доходів кредитора № 20480161, відкритий в КРД АТ Райффайзен Банк Аваль , Код Банку 322904, або на інші рахунки, визначені кредитором та доведені до відома позичальника.

Судом встановлено, що позивачем, 16.11.2017, на виконання умов кредитного договору-1 та 17.10.2018, на виконання умов кредитного договору - 2, було перераховано відповідачу 100 000,00 грн. та 200 000,00 грн. відповідно, що підтверджується виписками по рахунку (копії наявні у матеріалах справи).

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 та 5.3 кредитного договору-1, позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 14 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку.

При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 та 5.7 кредитного договору-2, позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором ( в тому числі здійснити погашення заборгованості за кредитом, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, строки та на умовах, визначених договором. Позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів щомісячно ануїтетними платежами згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів(додаток 1 до договору) (надалі - графік) відповідно до умов договору. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Позичальник зобов`язується здійснювати ануїтетний платіж шляхом погашення кредиту та слати процентів окремими платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену графіком. Відповідно до змісту графіка - 28 число кожного місяця, починаючи з 28.10.2018 по 28.09.2021.

При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачем-1 припинено виконання умов кредитних договорів та не здійснено вчасного погашення кредитних коштів. Протилежного суду не доведено, доказів вчасного перерахування грошових коштів, у відповідності до графіків не подано.

Згідно з п. 12.1 кредитного договору - 1, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 12.1 кредитного договору - 2, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір № 011/9449/376006 від 14.11.2017 та кредитний договір № R322904/9449/460079 від 03.10.2018, як належні підстави, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача-1 взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що данні правочини за своєю правовою природою є кредитними договорами.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору - 1, виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, міх кредитором і поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті оформлюється відповідним договором поруки.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору - 2, виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується заставою/іпотекою: іншого майна, що належить позичальнику або будь-якій третій особі, шляхом оформлення відповідного договору застави/іпотеки, що вчинений на користь кредитора протягом строку дії договору; порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, міх кредитором і поручителем - громадянином України ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору.

Судом встановлено, що на виконання пунктів 4.1 кредитних договорів, 14.11.2017 та 03.10.2018 між Публічним Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (на даний час - Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль ) (далі - кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) було укладено договори поруки № 011/9449/396006П (далі - договір поруки 1) та № R322904/9449/460079/П (далі - договір поруки -2), відповідно.

Відповідно до підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору поруки -1, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 100 000,00 гри. (Сто тисяч гривень 00 коп. ) (далі - кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 14.11.2019 р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 26 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.

Відповідно до підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору поруки - 2, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит у розмірі 200 000,00 гривень (Двісті тисяч гривень 00 копійок) (кредит), в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 28 вересня 2019 року, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 23% (двадцять три відсотки) або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.

Умовами пунктів 2.1 - 2.3 та 2.5 договору поруки -1 визначено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права і вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями. Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпеченій зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань. Поручитель зобов`язаний здійснювати виконання забезпечених зобов`язань в валюті, визначеній умовами кредитного договору. Виконання забезпечених зобов`язань здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на зазначені в вимозі рахунки кредитора.

Умовами пунктів 2.1 - 2.3 та 2.5 договору поруки -2 визначено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права і вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями. Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпеченій зобов`язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань. Поручитель зобов`язаний здійснювати виконання забезпечених зобов`язань в валюті, визначеній умовами кредитного договору. Виконання забезпечених зобов`язань здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на зазначені в вимозі рахунки кредитора.

У зв`язку із невиконанням боржником забезпечених зобов`язань за кредитними договорами 1 та 2, кредитором(позивачем) було складено та направлено боржнику і поручителю вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором-1 вих. № 114/5-151672 від 24.04.2019 та № 114/5-151673 від 24.04.2019, а також за кредитним договором -2 вих. № 114/5-144507 від 19.02.2019 та вих. № 114/5-144508 від 19.02.20199(копії вимог та доказів направлення долучені до матеріалів справи).

Відповідно до пунктів 7.2 договорів поруки 1 та 2, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор, у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчених строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поруки № 011/9449/376006/П від 14.11.2017 та договір поруки № R322904/9449/460079/П від 03.10.2018, як належні підстави, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача-2 взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладених між сторонами договорів, суд дійшов висновку, що данні правочини за своєю правовою природою є договорами поруки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договорами належним чином, перерахувавши відповідачу-1 кредитні кошти по двом договорам на загальну суму 300 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, сторонами передбачено та закріплено у п. 5.3 кредитного договору-1, що позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 14 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі, а також у п. 5.3 кредитного договору - 2, що позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів щомісячно ануїтетними платежами згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів(додаток 1 до договору) (надалі - графік) відповідно до умов договору. Відповідно до змісту графіка - 28 числа кожного місяця, починаючи з 28.10.2018 по 28.09.2021.

З урахуванням визначеної сторонами чіткої дати виконання відповідачем-1 зобов`язання щодо повернення останнім кредитних коштів та процентів, а також, визначеної чіткої суми зобов`язання(відповідно до графіків, копії яких долучені до матеріалів справи), господарський суд встановив, що відповідачем порушено умови кредитних договорів щодо здійснення ануїтетних платежів в строки та у розмірі, визначених сторонами. У зв`язку із вищенаведеним, та з урахуванням інформації, що міститься у банківських виписках по рахункам відповідача-1, щодо здійсненних платежів, господарський суд встановив, що відповідачем-1 порушено умови кредитних договір. Протилежного суду не доведено, доказів перерахування грошових коштів у розмірі та у строки, визначені кредитними угодами до суду не подано.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 8.1.3 кредитного договору-1 та п. 8.1.2 кредитного договору-2, у разі настання обставин дефолту ( невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Як було встановлено судом вище, у зв`язку із невиконанням боржником забезпечених зобов`язань за кредитними договорами 1 та 2, кредитором(позивачем) було складено та направлено боржнику і поручителю вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором-1 вих. № 114/5-151672 від 24.04.2019 та № 114/5-151673 від 24.04.2019, а також за кредитним договором -2 вих. № 114/5-144507 від 19.02.2019 та вих. № 114/5-144508 від 19.02.20199(копії вимог та доказів направлення долучені до матеріалів справи).

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Статтею 555 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення за кредитним договором -1 кредитних коштів у розмірі 51 212,99 грн. та відсотків за користування у сумі 4 971,31 грн., а також за кредитним договором -2 кредитних коштів у сумі 195 623,23 грн., а також відсотків за користування у розмірі 21 964,43 грн.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували та належних докази на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 246 836,22 грн. заборгованості за кредитом та 26 935,74 грн. заборгованості за відсотками.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 106,58 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Давос-Ойл-Сервіс" (юридична адреса: АДРЕСА_1; місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Згурівська, буд. 29; код ЄДРПОУ 35088487) та з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактична адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; адреса для листування: 73003, Україна, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 53; код ЄДРПОУ 14305909) 246 836,22 грн. заборгованості за кредитом, 26 935,74 грн. заборгованості за відсотками та 4 106,58 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020.

Суддя Л.В. Сокуренко