Ухвала від 31.01.2020 по справі 917/167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.01.20 Справа № 917/167/20

Суддя Кльопов І.Г., розглянувши заяву Державного підприємства "Миргородське лісове господарство" про забезпечення позову

за позовною заявою Державного підприємства "Миргородське лісове господарство", вул. Козацька, 22/1, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, 37600

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36038

про визнання наказу недійсним, визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 до господарського суду Полтавської області надійшов позов Державного підприємства "Миргородське лісове господарство" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить суд:

1) визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 14993 - сг від 26.12.2019 Про відмову у поновленні договору оренди землі щодо договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладеного 01.08.2009 Миргородською районною державною адміністрацією з Державним підприємством Миргородське лісове господарство зареєстрованого у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель 23.12.2009 вчинено запис за № 040956900111;

2) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, укладений 01.08.2009 Миргородською районною державною адміністрацією з Державним підприємством Миргородське лісове господарство зареєстрований у Миргородському районному відділі Полтавської регіональної філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель 23.12.2009 вчинено запис за № 040956900111;

3) визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.08.2009, зареєстрованого за 23.12.2009 року за № 04095600111 та внесення змін до нього на наступних умовах: (текст додаткової угоди згідно прохальної частини позову).

Разом з позовною заявою Державним підприємством "Миргородське лісове господарство" подано заяву (вх. № 1215 від 30.01.2020) про забезпечення позову, в якій просить: 1) накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області; 2) заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, надання у власність, користування (оренду), здійснювати поділ, об`єднання або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

В обґрунтування вказаної заяви міська рада зазначає наступне.

Між Миргородською районною державною адміністрацією та Державним підприємством Миргородське лісове господарство 01.08.2009 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (далі -Договір).

Пунктом 7 Договору передбачено, що він укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строк дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію ( п. 7 Договору).

ДП Миргородське лісове господарство неодноразово звернулось до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням стосовно продовження договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323286000:00:001:1000, площею 25,05 га, укладеного 01.08.2009 Миргородською районною державною адміністрацією та Державним підприємством Миргородське лісове господарство .

Однак, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом за № 32-16-0.3- 8076/2-19 від 24.12.2019 повідомило ДП Миргородське лісове господарство про те, що строк дії Договору закінчився 22.12.2019 та Головне управління, зокрема, з метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок, вважає за доцільне передати право оренди земельної ділянки на конкурентних засадах (торгах), відповідно до чого Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини з ДП Миргородське лісове господарство .

Крім того, 26.12.2019 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ № 14993 - сг, яким відмовлено ДП Миргородське лісовегосподарство у поновленні вищевказаного договору оренди землі з підстав наявності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак, ДП Миргородське лісове господарство вважає рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області незаконним, оскільки останній безпідставно ухиляється від укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди земельних ділянок, а тому звертається до суду з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборону вчиняти певні дії щодо такого майна, виходячи з наступного.

На думку заявника, вказане свідчать про явне можливе ускладнення виконання ухваленого судом рішення за результатами розгляду даної справи, оскільки наслідком проведення земельних торгів по визначеній земельній ділянці є укладення договору оренди землі з новим орендарем, передача її частини у власність, чому може передувати поділ земельної ділянки, що зумовлює виключення визначеного з Державного земельного кадастру кадастрового номеру земельної ділянки в той час, як питання поновлення договору оренди землі на даний час судом не вирішено.

Суд, вирішуючи заяву про забезпечення позову, виходить з наступного:

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України, одним із заходів забезпечення позову є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вбачається з поданої 30.01.2020 позовної заяви, якій присвоєно № 917/167/20, предметом судового розгляду є вимоги про визнання наказу недійсним, визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною.

Таким чином, у даному випадку при вирішенні питання про забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом, який має немайновий характер, без нових звернень до суду (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

При цьому, в силу положень частини 1 статті 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обґрунтовуючи заяву позивач посилається на лист головного управління № 32-16-0.3- 8076/2-19 від 24.12.2019, в якому останнє висловило намір передати право оренди земельної ділянки на конкурентних засадах (торгах).

Саме лише посилання в листі зі сторони відповідача, на думку суду, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Інших доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суду не надано, а заява ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, заявник же фактично просить суд застосувати заходи, які забезпечать користування спірним майном (земельною ділянкою) без врегулювання орендних правовідносин між сторонами .

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Миргородське лісове господарство" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її прийняття шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 31.01.2020.

Суддя Кльопов І.Г.