Рішення

від 03.02.2020 по справі 918/847/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/847/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Сількогосподарського виробничого кооперативу "Іква" ,

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 128 176 грн 73 коп. ,

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Сількогосподарського виробничого кооперативу "Іква" (далі - Кооператив, відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про стягнення заборгованості в сумі 128 176 грн 73 коп., з яких: 117 795 грн 26 коп. - заборгованість за кредитом, 5 771 грн 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 609 грн 51 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кооперативом порушено умови кредитного договору, що призвело до виникнення у відповідача-1 перед позивачем заборгованості в сумі 128 176 грн 73 коп., з яких: 117 795 грн 26 коп. - заборгованість за кредитом, 5 771 грн 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 609 грн 51 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Оскільки ОСОБА_1 поручилася за виконання Кооперативом умов кредитного договору, Банк просить стягнути заявлену суму боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554 та 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

В даній позовній заяві відповідачем-2 вказана фізична особа, що не є підприємцем, ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, 2 грудня 2019 року суд звернувся з листом до начальника відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області Пятака С.М. про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області про ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

9 грудня 2019 року від відділу обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Рівненській області на адресу суду надійшла інформація (а.с. 62), згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 05.11.2019 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 13 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року розгляд справи відкладено на 27 січня 2020 року.

У судове засідання 27 січня 2020 року позивач не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310455076 (а.с. 75). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 27.01.2020 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

Відповідач-1 у судове засідання 27 січня 2020 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 10 грудня 2019 року направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1. Проте, під час розгляду справи, конверт з ухвалою суду від 10 грудня 2019 року був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про невручення "інші причини" (а.с. 65-68). Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 13 січня 2020 року також направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1. Однак, до початку судового засідання, призначеного на 27.01.2020 р., не повернулося ані рекомендоване повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення, ані конверт з ухвалою із зазначенням причини про невручення. При цьому, згідно інформації наявної на сайті https://track.ukrposhta.ua/ рекомендований лист з повідомленням № 3301310455106, яким на адресу відповідача-1 направлялась ухвала суду від 13.01.2020 р., значиться в стані "відправлено до точки видачі/доставки".

Крім того, відповідач-2 у судове засідання 27 січня 2020 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 10 грудня 2019 року направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2 та була отримана останнім 14.12.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310415384 (а.с. 64). Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 13 січня 2020 року також направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2. Однак, конверт з ухвалою суду від 13 січня 2020 року був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 72-74).

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.

У даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд звертає увагу, що застосування практику Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд вважає, що всі необхідні докази для вирішення спору по суті залучено до матеріалів справи. Інших додаткових доказів судом у сторін не витребовувалось, а явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, а неявка останніх не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 27 січня 2020 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2015 р. Сількогосподарський виробничий кооператив "Іква" звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (у зв`язку із зміною найменування - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк") із заявою про відкриття рахунку (вказано рахунок № НОМЕР_1 ), заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписавши яку приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Згідно з п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку "Приват24", sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів (п. 3.2.1.4.1.1. Умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8. (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов`язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56% річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов`язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії і п. 3.2.1.8. (Програма Кредитні Канікули) зобов`язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов`язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення. За невиконання Клієнтом зобов`язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60% річних від залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58% річних суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення його терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Банк залишає за собою право продовжити період, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват - 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, надавши відповідачу-1 у період з 10.12.2015 р. по 26.10.2018 р. кредитний ліміт в розмірах:

- 10.12.2015 р. - 0,00 грн;

- 09.12.2016 р. - 75 000 грн 00 коп.;

- 20.12.2016 р. - 0,00 грн;

- 21.12.2016 р. - 10 000 грн 00 коп.;

- 22.12.2016 р. - 75 000 грн 00 коп.;

- 11.01.2018 р. - 80 000 грн 00 коп.;

- 14.02.2018 р. - 120 000 грн 00 коп.;

- 26.10.2018 р. - 130 000 грн 00 коп.;

- 16.05.2019 р. - 0,00 грн, що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/191105143648 від 5 листопада 2019 року (а.с. 41).

На виконання умов кредитного договору позивач надав можливість відповідачу-1 використовувати кредитні кошти в межах встановлених позивачем кредитних лімітів, за наслідком чого вихідний залишок заборгованості склав 117 795 грн 26 коп., що підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача.

23 грудня 2015 року Банк та ОСОБА_1 уклали договір поруки № POR14508666541091 (далі - договір поруки, а.с. 48-49), предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 . за виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Іква" забов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода-1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. "Угоди 1" - 33% річних; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. "Угоди 1" - 66% річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. "Угоди 1" в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 10 000 грн 00 коп.

1.1.2. розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Угода-2) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2. "Угоди 2" - 36% річних; за період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2. "Угоди-2" - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки у відповідності порядку та строки, визначені в "Угоді 2";

в) кредиту в розмірі 10 000 грн 00 коп.

Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" або "Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку смерті або банкрутства Боржника за "Угодою 1" або "Угодою 2" та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання за "Угоди 1" і/або "Угоди 2" за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника), при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за "Угодою 1" і/або "Угодою 2" у розмірі і порядку, визначеному умовами "Угоди 1" і/або "Угоди 2'". При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).

Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" і/або "Угодою 2" цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано Стецюк С.З. та Банком, а також скріплено печатками останніх.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Підписавши 09.12.2015 р. заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття рахунку, відповідач-1 приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, що фактично складають договір кредиту в цілому.

Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем-1 договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу статей 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, на підставі умов кредитного договору б/н від 09.12.2015 р. позивач надавав відповідачу-1 кредитні кошти в межах кредитного ліміту і, як свідчить довідка № 08.7.0.0.0/191105143648 від 5 листопада 2019 року про розмір встановлених кредитних лімітів Кооперативу та виписки за період з 28.11.2018 р. по 05.11.2019 р., відповідач-1, отримуючи кредитні кошти, допустив виникнення заборгованості в сумі 117 795 грн 26 коп. щодо повернення кредитних коштів у вказаному розмірі.

Таким чином, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідача-1 перед позивачем в частині погашення суми основного боргу станом на 30.10.2019 р. склала 117 795 грн 26 коп.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного та зважаючи, що станом на час ухвалення рішення відповідач-1 не здійснив повернення кредиту, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, а сторонами їх не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 117 795 грн 26 коп. заборгованості за кредитом, є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 5 771 грн 96 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 609 грн 51 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором суд зазначає наступне.

За змістом статті 634 ЦК Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору комісії і проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у заяві відповідача на відкриття рахунку та заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 09.12.2015 р. процентна ставка не зазначена.

Крім того, у вказаних заявах, підписаних сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом і пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті: www.pb.ua як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Із зазначеного, суд приходить до висновку, що Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який міститься в матеріалах даної справи, не може беззаперечного свідчити про погодження останнього відповідачем-1, оскільки не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.12.2015 р. шляхом підписання заяви.

Окрім того, суд зазначає, що за відсутності в заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, окрім цього, на переконання суду, Умови, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових Умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17.

Одночасно, за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, господарський суд зазначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 процентів за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Оскільки, сторонами в договорі не було передбачено розміру заборгованості по процентам за користування кредитом та пені, а законом їх розмір для такого виду зобов`язань не передбачений, суд вважає за доцільне у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача-1 5 771 грн 96 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 609 грн 51 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором відмовити.

Щодо вимог позивача до відповідача-2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічна правова позиція щодо істотних умов договору поруки наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 р. по справі № 922/2913/18.

Судом встановлено, що предметом договору поруки від 23 грудня 2015 року № POR14508666541091, який був укладений з ОСОБА_1 , визначено як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Кооперативом зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2).

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Оскільки аналіз змісту договору поруки не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов`язання забезпечене порукою, то у даній справі підлягає застосуванню тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 753/11000/14-ц; постанові Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі № 910/3570/18.

Отже, із застосуванням даного принципу тлумачення умов договору, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону договору, яка передбачила таку умову договору, що не конкретизувала включення до предмета поруки умови щодо основного зобов`язання забезпечені порукою.

За таких підстав, суд не погоджується з твердженнями позивача, що договір поруки від 23 грудня 2015 року № POR14508666541091 укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за договором від 09.12.2015 р., як таким, що жодним чином не узгоджений сторонами договору поруки та матеріалами справи не підтверджені, а відтак суд позбавлений можливості встановити, які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Отже, умови укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки від 23 грудня 2015 року № POR14508666541091 у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором № б/н від 09.12.2015 р., спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідача-2 сплати заборгованості за кредитом у розмірі 117 795 грн 26 коп., а також додаткових нарахувань.

Доводи позивача щодо визначення всіх необхідних умов в договорах поруки визнаються судом необґрунтованими, оскільки спростовуються змістом долученого до матеріалів справи договору поруки від 23 грудня 2015 року № POR14508666541091.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Сількогосподарського виробничого кооперативу "Іква" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 117 795 грн 26 коп. заборгованості за кредитом. У решті позовних вимог в частині стягнення 5 771 грн 96 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 609 грн 51 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором відмовити.

Беручи до уваги положення ст. ст. 73, 74, 86 ГПК України, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, оскільки вимога не доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача-1 пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 766 грн 93 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сількогосподарського виробничого кооперативу "Іква" (35620, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Іваннє, код ЄДРПОУ 30717854) на користь Акціонерного товариства комерційного банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 117 795 (сто сімнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн 26 коп. - заборгованості за кредитом та 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн 93 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Сількогосподарського виробничого кооперативу "Іква" 5 771 грн 96 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 609 грн 51 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - відмовити.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 3 лютого 2020 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2-3 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1-Д; 49027, м. Дніпро, а/с 1800);

4 - відповідачу-1 (35620, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Іваннє);

5 - відповідачу-2 (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Берестецька, буд. 158).