Рішення

від 30.01.2020 по справі 918/875/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/875/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Горплюка А.М. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ"

про стягнення в сумі 8 379 грн. 50 коп.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" про стягнення в сумі 8 379 грн. 50 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 13.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №918/875/19. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до слухання на 16.01.2020.

Ухвалою від 16.01.2020 розгляд справи відкладено на 30.01.2020.

У судове засідання 30.01.2020 позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, однак 13.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відзиву на позов не подав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301310526607 (арк.с. 41). Крім того, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" згідно видаткових накладних №1247 від 12 червня 2019 року на суму 4 098 грн. 50 коп., №1453 від 08 липня 2019 року на суму 3 974 грн. 00 коп., №1634 від 16 липня 2019 року на суму 307 грн. 00 коп. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" будівельні матеріали на загальну суму 8 379 грн. 50 коп. (арк.с. 11-13).

Зазначені видаткові накладні підписана повноважними представниками сторін без заперечень та зауважень, зокрема, щодо кількості та якості товару, та скріплена печатками юридичних осіб.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплати за поставлений товар.

Судом встановлено, що відповідач не заперечує про наявність заборгованості в сумі 8 379 грн. 50 коп. перед позивачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.07.2019, який підписаний боржником (арк.с. 14).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" з вимогою про оплату за поставлений товар від 04.11.2019 № 1 (арк.с. 21), в якій вимагало протягом 7 днів з дня отримання вимоги перерахувати суму боргу в розмірі 8 379 грн. 50 коп. Вказана вимога отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" особисто 19.11.2019, що підтверджується підписом останнього на вимозі від 04.11.2019 №1.

Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідач не оплатив за поставлений товар, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 8 379 грн. 50 коп.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 ЦК України).

Враховуючи викладене, на підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено, що між сторонами укладений договір поставки у спрощений спосіб, за яким позивач поставив товар на загальну суму 8 379 грн. 50 коп., а відповідач вказаний товар прийняв в повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними. Доказів повної або часткової оплати товару матеріали справи не містять.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, обов`язок відповідача по оплаті товару виник після прийняття ним товару та підписання видаткової накладної, однак докази здійснення відповідачем оплати за поставлений товар матеріали справи не містять.

Крім того, як було встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити поставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Факт невиконання зобов`язання відповідача перед позивачем щодо оплати товару на суму 8 379 грн. 50 коп. підтверджено доказами наявними в матеріалах справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" про стягнення заборгованості в сумі 8 379 грн. 50 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1 921 грн. покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Також позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, що складають 1 000 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого 30.08.2019 Серія ВЛ № 1161 та Договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019 (арк. с. 22-23).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявляючи вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надає копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019, укладеного між позивачем, як Замовником, та адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною, як Виконавцем, Акт виконаних робіт від 26.11.2019, додаток до Акту виконаних робіт від 26.11.2019 та платіжне доручення від 25.11.2019 № 3012 (арк.с. 23-26).

Відповідно до умов п. 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати від імені замовника наступні юридичні дії, а саме: підготовки позовних заяв до господарських судів про стягнення заборгованості із контрагентів ТзОВ "Група компаній "Бекон", ТзОВ "ІБК "РАНГ".

Згідно п. 3.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019 оплата послуг Виконавця (гонорар) за даним договором визначається за домовленістю сторін та встановлюється в додатку до даного договору (в рахунку-фактурі, акті наданих послуг).

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 01.05.2020 (п. 5.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019).

Згідно платіжного доручення від 25.11.2019 № 3012 позивач сплатив адвокату Юрковській Ользі Юріївні 1 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу - за надання правової допомоги.

Отже суд вважає доведеними понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн. 00 коп., які відповідно до вимог ст. 129 ГПК України з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "РАНГ" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62Г, код ЄДРПОУ 38165836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСАД ЕКСПО ПЛЮС" (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 16А, код ЄДРПОУ 40149808) заборгованість в сумі 8 379 (вісім тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 50 коп., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.

Суддя А.М. Горплюк