Рішення

від 30.01.2020 по справі 920/1215/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2020 Справа № 920/1215/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. за участі секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1215/19 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (010 0 1, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 143059 0 9),

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Логіка (40021 , м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 06711683),

2) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

про стягнення солідарно 233483 , 39 грн заборгованості на підставі кредитного договору № R350589/15676/375901 від 30 . 11.2017 та договору поруки № R350589/15676/375901/1П від 30.11.2017,

представники учасників справи:

позивача - не з`явилися,

відповідачів - 1) не з`явилися,

2) Казак М.В. згідно ордеру № 209 від 19.12.2019.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою № 114/5-170875 від 26.11.2019, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість в сумі 233483 , 39 грн за кредитним договором № R350589/15676/375901 від 30 . 11.2017, укладеним між позивачем та першим відповідачем, та договору поруки R350589/15676/375901/1П від 30.11.2017, укладеним між позивачем та другим відповідачем; вирішити питання про розподіл судових витрат .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № R350589/15676/375901 від 30 . 11.2017, укладеним між позивачем та першим відповідачем щодо погашення кредитної заборгованості. Крім того, оскільки перший відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а другий відповідач зобов`язався виконати зазначене зобов`язання, у разі невиконання його першим відповідачем, то наявні підстави для стягнення вищевказаних сум з відповідачів, як солідарних боржників.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.12.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1215/19; справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 ГПК України до 02.01.2020; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статей 166, 251 ГПК України до 03.01.2020; встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статтей 167, 251 ГПК України до 04.01.2020.

20.12.2019 від першого відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 17.12.2019 (вх. № 3888к від 20.12.2019) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, в якому зазначає, що сума позову становить 233483,39 грн, що більше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім наведеного перший відповідач подав до суду відзив б/н від 19.12.2019 (вх. № 10496 від 20.12.2019), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючи на те, що надана позивачем виписка не є випискою у розумінні пункту 5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ № 254, та не є достовірним доказом отримання першим відповідачем кредитних коштів від позивача.

Також 20.12.2019 від представника другого відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 20.12.2019 (вх. № 3888к від 20.12.2019) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, в якому зазначає, що сума позову становить 233483,39 грн, що більше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20.12.2019 представник другого відповідача подав до суду відзив б/н від 20.12.2019 (вх. № 10497 від 20.12.2019), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що в даному випадку на підтвердження зазначених позивачем у позовній заяві обставин не надано жодного допустимого, достатнього та достовірного доказу виникнення у другого відповідача обов`язку щодо солідарного погашення боргу.

Ухвалою суду від 21.12.2019 у справі № 920/1215/19 постановлено клопотання відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін задовольнити; призначити судове засідання для розгляду справи № 920/1215/19 по суті на 16.01.2020, 11:20; запропонувати позивачу надати суду відповідь на відзиви відповідачів.

02.01.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь № 114-5/173850 від 27.12.2019 на відзив другого відповідача, в якому представник позивача зазначає, що позивачем у позовній заяві детально описано обставини надання кредитних коштів першому відповідачу, неналежний стан виконання першим відповідачем зобов`язань за кредитним договором, розмір заборгованості першого відповідача перед позивачем за кредитним договором. У відзиві другий відповідач не надав оцінку зазначеним обставинам. В якості доказів до позовної заяви позивачем додано кредитний догові, договір поруки, укладений між позивачем та другим відповідачем та копії вимог про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Також представник позивача зазначає, що у своїй сукупності факт надання кредиту, укладання договору поруки, невиконання вимог щодо погашення боргу, зміст кредитного договору та договору поруки - свідчать про наявність підстав для солідарного стягнення боргу з відповідачів у розумінні статті 543 Цивільного кодексу України.

У відповіді на відзив № 114-5/173842 від 27.12.2019 першого відповідача, представник позивача зазначає, що у виписці, яку додано до позовної заяви, зазначено у скороченій формі про надання баком першому відповідачеві кредитних коштів, а саме: 30.11.2017 з рахунку позивача № НОМЕР_3 на поточний рахунок першого позивача № НОМЕР_2, відповідно до кредитного договору № R350589/15676/375901 від 30.11.2017, перераховані кошти у розмірі НОМЕР_4,22 грн з призначенням платежу надання кредитних коштів на погашення боргу (рефінансування) за договором овердрафту № 015/15676/314902 від 22.04.2016 . Позивач вважає, що вищезазначена виписка та розрахунок суми заборгованості є достатніми і належними доказами надання коштів кредиту першому відповідачеві у відповідності до умов кредитного договору. Також в обгрунтування свої позиції у справі позивач посилається на правову позицію Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі № 905/2009/15.

15.01.2020 від представника другого відповідача до суду надійшли письмові заперечення б/н від 15.01.2020 (вх. № 387 від 15.01.2020), де представник другого відповідача зазначає, що позивачем не доведено факту отримання другим відповідачем вимоги позивача щодо обов`язку виконання забезпечених порукою зобов`язань першого відповідача за кредитним договором.

Ухвалою суду від 16.01.2020 у справі № 920/1215/19 постановлено відкласти розгляд справи по суті на 29.01.2020, 12:00.

28.01.2020 від представника позивача до суду електронною поштою надійшла заява № 114-5/176164 від 27.01.2020 про розгляд справи без представника позивача, відповідно до якої представник позивача просить суд справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

29.01.2020 представник першого відповідача в судовому засіданні по суті усно пояснив, що визнає позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості з ТОВ Логіка , а в частині солідарного стягнення заборгованості з другого відповідача вважає позов необгрутованим.

Протокольною ухвалою від 29.01.2020 в судовому засіданні по суті судом оголошувалась перерва до 30.01.2020, 11:30.

Перший відповідач свого представника в судове засідання по суті 30.01.2020 не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Представник другого відповідача в судовому засіданні по суті усно пояснив, що визнає позов в частині стягнення кредитної заборгованості з першого відповідача, а в частині позовних вимог щодо другого відповідача вважає позов безпідставним.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні 30.01.2020 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

30.11.2017 між позивачем та першим відповідачем укладено кредитний договір № R350589/15676/375901 (далі - кредитний договір) відповідно до якого банк (позивач у справі) зобов`язався надати першому відповідачу кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі НОМЕР_4,22 грн строком до 27.11.2019, а перший відповідач зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути позивачу суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 24,0 % річних, комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені кредитним договором.

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору обов`язковими умовами надання першому відповідачу кредиту або його частини (траншу) є: укладання договорів забезпечення та договорів страхування відповідно до пункту 4 кредитного договору; набрання чинності договорами страхування на користь кредитора як вигородонабувача; надання кредитору (позивачу) копій документів, що підтверджують цільове призначення платежу за рахунок кредиту; забезпечення першим відповідачем наявності на поточному рахунку в гривні залишку коштів в сумі, достатній для повної оплати нарахованих та прострочених процентів за договором про надання овердрафту № 015/15676/314902 від 22.04.2016 в дату проведення рефінансування; відкриття поточного рахунку у позивача у валюті кредиту (в разі його відсутності) та надання першому відповідачу платіжних документів для перерахування кредиту/його частини з поточного рахунку за цільовим призначенням, яке зазначене в пункті 1.3 кредитного договору; підписання графіку погашення заборгованості (додаток 1 до кредитного договору). Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог пункту 3.2 Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок позивача на поточний рахунок першого відповідача для подальшого використання за цільовим призначенням визначеним в кредитному договорі.

Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному у постанові від 06.04.2017 у справі № 905/2009/15, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання, надавши першому відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості першого відповідача за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховуються день надання кредиту; останній день строку користування кредитом не враховується (пункт 2.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.1 кредитного договору, перший відповідач зобов`язався виконати зобов`язання за кредитним договором (в тому числі здійснити погашення заборгованості за кредитом, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, строки та на умовах визначених кредитним договором.

Перший відповідач здійснює погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (додаток 1 до кредитного договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою передбаченою кредитним договором (пункт 5.2 кредитного договору).

Згідно пунктом 5.3 кредитного договору, перший відповідач зобов`язався здійснювати ануїтетний платіж шляхом погашення кредиту та сплати процентів окремими платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату визначену графіком.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору, у разі настання обставин дефолту, кредитор (позивач) має безумовне право вимагати дострокового повного та/або дострокового часткового погашення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, відповідно до пункту 10.1 кредитного договору, перший відповідач засвідчив та гарантував, що він є суб`єктом господарювання, зареєстрованим та існуючим згідно законодавства України, діяльність та операції першого відповідача (його службових осіб та найманих працівників) не пов`язані та не будуть пов`язані з легалізацією злочинних доходів, фінансування тероризму або корупційною діяльністю, а також з проведенням заборонених операцій, зокрема перший відповідач не є санкціоновою особою, отриманий від позивача за кредитним договором кредит не буде використовуватися для прямого або опосередкованого фінансування та/або проведення заборонених операцій; на момент укладання кредитного договору має фінансовий стан і володіє достатній рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, необхідним для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором на момент укладення кредитного договору не існує відомих першому відповідачу обставин, які можуть негативним чином вплинути на його фінансовий стан, рівень його платоспроможності і кредитоспроможності; перший відповідач (представники першого відповідача) має всі повноваження для укладення та виконання кредитного договору згідно Статуту першого відповідача або співвласників/акціонерів/учасників, укладання та виконання кредитного договору не суперечить положенням законодавства України, Статуту першого відповідача, іншим внутрішнім документом першого відповідача, не суперечить жодним положенням договорів, укладених першим відповідачем з іншими особами або положенням інших правочинів, дія яких поширюється на першого відповідача, а також не існує рішень про призначення арбітражного керуючого та/або ліквідатора, ліквідаційної комісії та інших аналогічних осіб, що обмежують/скасовують повноваження органів управління першого відповідача тощо; не існує ніякого відомого першому відповідачу судового провадження або розслідування /перевірки з боку державних чи інших органів, в тому числі відсутні справи про банкрутство, рішення про припинення (ліквідацію, реорганізацію) юридичної особи першого відповідача, які можуть суттєво негативно вплинути на фінансовий стан або діяльність першого відповідача, обсяг його правоздатності або дієздатності та про які позивач не був попереджений до укладання кредитного договору; фінансові документи та інші надані позивачу документи були подані останньому в завершеному та правильному стані і вірно відображають стан справ фінансове становище і результат діяльності першого відповідача на дату подання відповідних документів; на момент укладання кредитного договору не існує жодної з обставин дефолту; до укладання кредитного договору перший відповідач отримав всю інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг перший відповідач засвідчив, що зазначена інформація є доступною в місцях обслуговування клієнтів позивача та/або на веб-сторінці позивача в мережі Інтернет, а також є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються позивачем, умови кредитного договору зрозумілі, відповідають інтересам першого відповідача, є розумними та справедливими.

Пунктом 10.2 кредитного договору визначено, що у разі зміни курсу гривні до іноземних валют, всі пов`язані із цим ризики несе перший відповідач. З підписанням кредитного договору перший відповідач засвідчив, що йому зрозуміло та він згодний, що зміна курсів гривні до іноземних валют може привести до збитків та погіршення фінансового стану першого відповідача.

Відповідно до пункту 10.3 кредитного договору перший відповідач засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких перший відповідач виходив при укладенні кредитного договору перший відповідач приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання першим відповідачем кредитного договору, договорів забезпечення, а також для невиконання першим відповідачем зобов`язань за вищезазначеними договорами.

Згідно з пунктом 12.1 кредитного договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до кредитного договору.

Отже, з укладенням кредитного договору у першого відповідача виник обов`язок повернути позивачу кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 30.11.2017 між позивачем та громадянкою України ОСОБА_1 (другим відповідачем) укладено договір поруки № R350589/15676/375901/1П (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель (другий відповідач) зобов`язується відповідати перед позивачем солідарно з першим відповідачем за виконання забезпечуваних зобов`язань, у тому числі, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) першим відповідачем всіх або окремих забезпечених зобов`язань, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) першим відповідачем всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, позивач набуває права вимоги до другого відповідача щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

За приписами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, всупереч вимогам пунктів 5.1, 5.2, 5.3 кредитного договору перший відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Відповідно до приписів статей 610, 554 Цивільного кодексу України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Згідно із статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

У відповідності до пункту 2.2 договору поруки другий відповідач зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом десяти банківських днів з дати отримання вимоги від позивача та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога позивача є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання другим відповідачем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному позивачем у вимозі. Позивач має право направляти вимоги другому відповідачу будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з невиконанням першим відповідачем умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу першого та другого відповідача позивачем направлено вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором за вихідним № 114/5-145117 від 22.02.2019, № 114/5-145118 від 22.02.2019, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів.

Направлення позивачем вищезазначених вимог на адресу першого відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями: списку згрупованих відправлень за 25.02.2019, фіскального чеку № 01432290128345 від 25.02.2019 та поштового повідомлення № 73003 (а.с. 28).

Однак, як встановлено судом, позивачем надіслано другому відповідачу вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором за вихідним № 114/5-145118 від 22.02.2019 згідно списку № 3231 згрупованих відправлень листів (а.с. 30) на адресу: Сумська область, Білопільський район, с. Піщане, пр. Лісний, буд. 5, 41858, Бобрик, Білопільський район, Сумська область, 41858 .

Тоді, як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом у відповідності до статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит № 1006072375 від 10.12.2019, станом на 10.12.2019 другий відповідач у справі - ОСОБА_1 , яка є засновником першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Логіка (40021 , м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 06711683), зареєстрована за адресою: 40000, Сумська область, м. Суми, с. Піщане, пров. Лісний, буд. 5.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду достовірних та достатніх доказів факту отримання другим відповідачем вимоги позивача щодо виконання забезпечених зобов`язань першого відповідача в солідарному порядку, а також факту виникнення у другого відповідача обов`язку здійснення виконання порушених першим відповідачем забезпечених зобов`язань протягом десяти банківських днів з моменту отримання вимоги позивача.

Судом встановлено, що перший відповідач свій обов`язок зі сплати кредитних коштів за кредитним договором не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку із чим у нього станом на 25.10.2019 виникла заборгованість у сумі 233483,39 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 185982,32 грн, в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом в сумі 155673,95 грн; заборгованості за відсотками в сумі 47501,07 грн, в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками в сумі 44076,95 грн.

На підтвердження вищевикладених обставин позивачем додано до позовної заяви обґрунтований розрахунок заборгованості (а.с. 14).

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання першим відповідачем зобов`язання за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з першого відповідача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 233483,39 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в іншій частині позову суд відмовляє у зв`язку з недоведеністю факту виникнення у другого відповідача обов`язку виконати забезпечене договором поруки зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають частковому задоволенню з огляду на вищевикладене.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з фактичних обставин цієї справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій першого відповідача, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 3502,25 грн покладається на першого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Логіка (40021 , м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, ідентифікаційний код 06711683) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (010 0 1, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 143059 0 9) достроково заборгованість за кредитним договором № R350589/15676/375901 від 30 . 11.2017 в сумі 233483,39 грн. (яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 185982,32 грн, в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом в сумі 155673,95 грн; заборгованості за відсотками в сумі 47501,07 грн, в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками в сумі 44076,95 грн) та витрати по сплаті судового збору в сумі 3502,25 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакціє Кодексу.

Повне рішення складено 03 лютого 2020 року.

Суддя С.В. Заєць