Рішення

від 23.01.2020 по справі 920/956/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2020 Справа № 920/956/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/956/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» , м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДAPT ПАК» , м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІКА , м. Суми,

про стягнення 624 412 грн 84 коп,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Сіденко Л.В. (довіреність від 26.12.2018 № 007.1Др-41-1218);

від відповідача: адвокат Казак М.В. (ордер від 07.10.2019 № 173);

від третьої особи: адвокат Сенченко А.В. (ордер від 19.11.2019 № 183).

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДAPT ПАК» на свою користь 513 727 грн 04 коп - основного боргу, 14 519 грн 02 коп - інфляційних збитків, 8 509 грн 41 коп - 3 % річних, 87 557 грн 37 коп - пені, а також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача сплачений судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/956/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.10.2019.

07.10.2019 до Господарського суду Сумської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.10.2019, відповідно до якого адвокат просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також стягнути з позивача судові витрати.

22.10.2019 до Господарського суду Сумської області надійшла відповідь на відзив від 22.10.2019 № 40701-Ск-6746-1019, в якому позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, а також відшкодувати йому судовий збір за рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/956/19 на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/956/19 до судового розгляду по суті.

23.01.2020 Господарським судом Сумської області отримано заяву від 23.01.2020 представника відповідача, в якій адвокат просить суд застосовувати до спірних правовідносин правові висновки, які викладені в постановах, що приєднані до вищезазначеної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні по суті 23.01.2020 повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні по суті 23.01.2020 проти задоволення позову заперечували.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо- комерційним підприємством ЛОГІКА був укладений договір від 26.01.2016 № 1J4106JRIYCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з додатковими угодами до нього.

Відповідно до вищезазначеного договору постачальник зобов`язується передати споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором від 26.01.2016 № 1J4106JRIYCP016.

В період за жовтень-листопад 2018 року позивачем поставлено третій особі в даній справі природного газу на суму 691 864 грн 71 коп.

Факт отримання газу підтв`ерджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними Товариством з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ й Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством ЛОГІКА та скріпленими їх печатками, відповідно до яких нарахування за жовтень 2018 року становлять 387 518 грн 24 коп, за листопад 2018 року - 359 046 грн 47 коп.

Суд не покладає в основу висновків суду усні заперечення представників відповідача та третьої особи стосовно того, що оскільки в акті приймання-передачі природного газу № СМ300010182 від 31.10.2018 (а.с. 44) та акті приймання-передачі природного газу № СМ300012243 (а.с. 45) від 30.11.2018, а також у Додаткових угодах (а.с. 25-42) здійснено посилання на Договір постачання природного газу від 01.01.2016 № 1J4106JRIYCP016, а датою укладення Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1J4106JRIYCP016 у тексті Договору зазначено 26.01.2016, то у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи той факт, що номери та сторони повністю ідентичні, а згідно з наданими усно в судовому засіданні по суті справи поясненнями представників сторін та третьої особи, докази існування іншого договору між Товариством з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством ЛОГІКА з номером № 1J4106JRIYCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з додатковими угодами до нього від 01.01.2016, а не 26.01.2016, відсутні.

Крім того, суд враховує пояснення представника позивача стосовно того, що дане зазначення є технічною помилкою та, ймовірно, складення документів (додаткових угод та актів) із зазначенням дати договору - 01.01.2016, замість 26.01.2016, пов`язане із наявністю у договорі № 1J4106JRIYCP016 від 26.01.2016 пункту 11.1, яким визначено, що "цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року".

Згідно з п 4.2.3. Договору від 26.01.2016 № 114106JRIYCP016 - остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення вимог чинного законодавства та умов договору від 26.01.2016 № 114106JRIYCP016 споживач свої зобов`язання належним чином не виконав.

Станом на 10.12.2018 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ЛОГІКА з оплати за поставлений у жовтні та листопаді 2018 року природний газ складала 691 864 грн 71 грн.

21.12.2018 між ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ , ТОВ ВКП ЛОГІКА та ТОВ СТАНДАРТ ПАК був укладений договір № 38ASmz667-18 про переведення боргу (далі по тексту - Договір).

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов`язанням, вступ до зобов`язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов`язання при зміні суб`єктного його складу.

Відповідно до п.1.1 Договору регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із Договору від 26.01.2016 № 114106JRIYCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, укладеного між первісним боржником (ТОВ ЛОГІКА ) та кредитором (ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ ).

Відповідно до п. 1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю Логіка переводить на Товариство з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ ПАК основний борг (грошове зобов`язання) на загальну суму 691 864 грн 71 коп, що виникла на підставі основного договору станом на 21.12.2018.

Пунктом 1.3 Договору визначений порядок оплати заборгованості, а саме:

- 1-й платіж в сумі 200 000 грн 00 коп здійснити до 29.12.2018,

- 2-й платіж в сумі 163 954грн 91 коп здійснити до 31.01.2019,

- 3-й платіж в сумі 163 954 грн 90 коп здійснити до 28.02.2019,

- 4-й платіж в сумі 163 954 грн 90 коп здійснити до 29.03.2019.

Сторони тим самим підтвердили, що на момент підписання Договору борг ТОВ ВКП Логіка перед ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ за зобов`язаннями у розмірі, вказаному в пункті 1.2 Договору, є дійсним та непогашеним (не оплаченим). Тобто, ТОВ ВКП ЛОГІКА переводить на ТОВ СТАНДАРТ ПАК , а ТОВ СТАНДАРТ ПАК погоджується на таке переведення боргу ТОВ ВКП ЛОГІКА у розмірі, що становить 691 864 грн 71 коп.

Сторони домовились, що ТОВ СТАНДАРТ ПАК зобов`язується виконати обов`язки ТОВ ВКП ЛОГІКА перед ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ на умовах договору від 26.01.2016 № 114106JRIYCP016.

Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що засновані на відносинах між Кредитором та Первісним боржником (п.2.1. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами (п. 5.1. Договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ ПАК були здійснені часткові оплати наступним чином: 26.12.2018- 38 627 грн 67 коп, 03.01.2019- 40 170 грн 00 коп, 03.01.2019 - 44 340 грн 00 коп, 26.03.2019 - 25 000 грн 00 коп, 15.04.2019 -20 000 грн 00 грн, 23.05.2019 - 8 000 грн 00 коп, 23.05.2019 - 2 000 грн 00 грн.

Загалом сума проплат склала 178 137 грн 67 коп, тому залишок заборгованості склав 513 727 грн 04 коп. Таким чином, відповідачем не виконано зобов`язання за договором від 21.12.2018 № 38ASmz667 про переведення боргу.

Суд не покладає в основу висновків у даній справі твердження відповідача, наведене у відзиві від 07.10.2019, стосовно того, що заміна боржника за договором переведення боргу від 21.12.2018 не відбулась, а боржником залишилась третя особа - ТОВ ВКП "ЛОГІКА", що встановлено рішенням Господарського суду Сумської області від 06.06.2019 в справі № 920/365/19 за позовом ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" ТОВ ВКП "Логіка" про стягнення 440 743 грн 80 коп заборгованості за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1J4106JRIYCP016 від 26.01.2016., оскільки у справі № 920/365/19 предметом розгляду була заборгованість за споживання природного газу за інші періоди, а саме грудень 2018 та січень 2019 року, досліджувались докази на підтвердження саме цих поставок, в той час як предметом розгляду в даній справі № 920/956/19є стягнення за договором № 38ASmz667-18 про переведення боргу від 21.12.2018 за спожитий у жовтні та листопаді 2018 року природний газ.

Приписами ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Ггосподарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання, зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться,

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність' покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з положеннями ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві, товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у. момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного' законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, у зв`язку з укладенням Договору № 38ASmz667-18 від 21.12.2018 про переведення боргу за Договорам від 26.01.2016 114106JRIYCP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з моменту підписання сторонами вказаного договору відбулась заміна боржника у зобов`язанні, а саме заміна первісного боржника (TOB ВКП ЛОГІКА ) на нового боржника (ТОВ "СТАНДАРТ ПАК") у зобов`язанні щодо сплати кредитору (ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ") боргу у розмірі 691 864 грн 71 коп.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 4.3. Договору про переведення боргу усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України.

06.06.2019 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю СТАНДАРТ ПАК була направлена вимога від 04.06.2019 № 40701-СК- 3282-0619 з проханням виконати зобов`язання за Договором від 21.12.2018 № 38ASmz667-18 про переведення боргу та сплатити 513 727 грн 04 коп. Проте, вищезазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. Договору про переведення боргу, за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань за цим Договором, ТОВ СТАНДАРТ ПАК зобов`язується сплатити ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд встановив правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 87 557 грн 37 коп, 3% річних в розмірі 8 509 грн 41 коп та 14 519 грн 02 коп інфляційних нарахувань.

Щодо посилань відповідача на необхідність врахування судом при розгляді даної справи правових висновків, викладених у Постановах Верховного Суду від 14.08.2019 в справі № 925/561/15 та від 21.10.2019 в справі № 925/902/18, суд звертає увагу, що обставини даних справ та відповідні їм правовідносини не є ідентичними до даної, й враховані з огляду на обставини справи № 920/956/19, що розглядається, та надані сторонами на їх підтвердження докази.

Згідно з ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДAPT ПАК» (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, офіс 2, код ЄДРПОУ: 41739613) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. Береста, 21, код ЄДРПОУ: 39586236) 513 727 грн 04 коп - боргу за договором від 21.12.2018 № 38ASmz667-18 про переведення боргу, 14 519 грн 02 коп - інфляційних збитків, 8 509 грн 41 коп - 3% річних, 87 557 грн 37 коп - пені, а також 9 364 грн 69 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 03.02.2020.

Суддя Ю.А. Джепа