Рішення

від 03.02.2020 по справі 924/1210/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2020 р. Справа № 924/1210/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 337 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", м. Полтава

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан", с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 127234,16 грн. заборгованості, 72953,29 грн. пені, 20783,51 грн. 10% річних, 14820,92 грн. інфляційних втрат,

Представники сторін:

позивача: Гриценко І.Г. - представник за трудовим контрактом від 02.01.2020 р.;

відповідача: не з`явився.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.11.2019р. відкрито провадження у справі № 924/1210/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" 127234,16 грн. заборгованості, 72953,29 грн. пені, 20783,51 грн. 10% річних, 14820,92 грн. інфляційних втрат згідно договору поставки № 02/11/02 від 02.11.2017р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання договору поставки позивач передав у власність покупця товар на загальну суму 470618,13 грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак, в порушення умов договору поставки відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар у сумі 343383,97 грн. Окрім того, на суму основного боргу у розмірі 127234,16 грн. позивачем нараховано 72953,29 грн. пені, 20783,51 грн. 10% річних, 14820,92 грн. інфляційних втрат. На вимогу позивача про сплату заборгованості відповідач не відреагував.

Представник позивача в судове засідання 03.02.2020р. з`явився, позовні вимоги підтримав. Крім того, у клопотаннях від 12.12.2019р. та від 08.01.2020р. зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвала від 20.11.2019р., була отримана відповідачем, про що свідчить судова повістка.

Ухвали суду від 17.12.2019р., від 13.01.2020р. надіслані на юридичну адресу відповідача.

Згідно ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Згідно ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання сторін про відкладення розгляду справи, належного повідомлення відповідача, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006020465 від 27.11.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Соколівка, ідентифікаційний код 33167692.

02.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" (покупець) укладено договір поставки № 02/11/02, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця комбікорми (насипом або фасовані в мішки), білково-мінерально-вітамінні добавки, премікси, інший товар за погодженням сторін (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар.

Згідно п. 2.2. договору сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом терміну дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.

Як передбачено п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії цього договору.

Умовами п. 3.2. договору визначено, що терміни поставки конкретних партій товару узгоджуються сторонами додатково шляхом підписання відповідних додаткових угод або здійсненням конклюдентних дій сторін (дій спрямованих на виконання зобов`язання або таких, що свідчать про прийняття виконання зобов`язання з боку контрагента), пов`язаних з передачею-прийманням товару. У разі потреби термін поставки може бути змінений постачальником в робочому порядку з обов`язковим повідомленням покупця (при цьому відсутність письмових заперечень покупця до дати поставки, вказаної у повідомленні, буде свідченням узгодженості сторонами договору фактичної дати поставки конкретної партії товару).

Якщо інше не вказане у договорі (додаткових угодах до нього), поставка товару здійснюється на умовах EXW Україна, Хмельницька обл., Летичівський район, смт. Летичів вул. 50-річчя Жовтня, 101, склад ТОВ "Летичівський комбікормовий завод", згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року (п. 3.3. договору).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору ціна товару, що поставляється відповідно до договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки.

Згідно п. 4.2. договору загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару.

Як передбачено п.п. 5.1., 5.2. договору, оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника. Постачальник має право, без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу: в першу чергу - прострочені платежі (основного боргу); в другу чергу - поточні платежі.

Умовами п. 8.3. договору визначено, що у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент нарахування пені, від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої до оплати суми.

Пунктом 10.3. договору встановлено, що для штрафних санкцій, передбачених умовами цього договору, термін позовної давності складає три роки. Штрафні санкції за даним договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань.

Цей договір набуває чинності з 02.11.2017р. і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На підтвердження правовідносин між сторонами на підставі договору № 02/11/02 від 02.11.2017р. щодо поставки товару та здійснення розрахунків позивачем надано копії видаткових накладних: № Т17110300000007 від 03.11.2017р. на суму 60766,50 грн., № Т18021200000008 від 12.02.2018р. на суму 77284,01 грн., № Т18050300000009 від 03.05.2018р. на суму 6890,26 грн., № Т18060400000011 від 04.06.2018р. на суму 97113,20 грн., № Т18061900000012 від 19.06.2018р. на суму 1330,00 грн., № Т18091800000017 від 18.09.2018р. на суму 57297,40 грн., № Т18091800000016 від 18.09.2018р. на суму 33404,26 грн., № Т18111400000023 від 14.11.2018р. на суму 17080,50 грн., № Т18121000000003 від 10.12.2018р. на суму 115127,20 грн., № Т18121200000012 від 12.12.2018р. на суму 4324,80 грн.

На підтвердження отримання уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" від товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" цінностей (товару) по вищевказаних видаткових накладних позивачем надано довіреності, видані ветеринарному фельдшеру Кшишовському О.В., а саме: № 60 від 03.11.2017р. (дійсна до 13.11.2017р.), № 4 від 12.02.2018р. (дійсна до 21.02.2018р.), № 11 від 03.05.218р. (дійсна до 12.05.2018р.). № 14 від 19.06.2018р. (дійсна до 28.06.2018р.), № 24 від 18.09.2018р. (дійсна до 27.09.2018р.), № 28 від 14.11.2018р. (дійсна до 24.11.2018р.), № 32 від 10.12.2018р. (дійсна до 20.12.2018р.), № 13 від 04.06.2018р. (дійсна до 13.06.2018р.).

Відповідно до банківської виписки від 03.11.2017р. відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 343383,97 грн., а саме: 03.11.2017р. - 60766,50 грн., 07.03.2018р. - 77284,01 грн., 28.09.2018р. - 98443,20 грн., 15.05.2018р. - 6890,26 грн., 19.04.2019р. - 90000,00 грн., 27.06.2019р. - 10000,00 грн.

Згідно вимоги № 346 від 28.10.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" із вимогою про сплату заборгованості за договором поставки 02/11/02 від 02.11.2017р. у розмірі 127234,16 грн. Факт надіслання вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 28.10.2019р.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свої зобов`язання по поставці товару та не повернуто суму боргу за договором поставки № 02/11/02 від 02.11.2017р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки). Так, відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця комбікорми (насипом або фасовані в мішки), білково-мінерально-вітамінні добавки, премікси, інший товар за погодженням сторін (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Сторони у п. 5.1. договору погодили, що, оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору поставки № 02/11/02 від 02.11.2017р. поставив відповідачу товар на загальну суму 470618,13 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та довіреностями.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" частково здійснено оплату за поставлений товар на суму 343383,97 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з рахунку.

Таким чином, сума боргу за поставлений товар складає 127234,16 грн. (470618,13 грн. - 343383,97 грн.).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" за договором поставки № 02/11/02 від 02.11.2017р. 127234,16 грн. заборгованості в погоджені сторонами у договорі строки, тому суд приходить до висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку 72953,29 грн. пені за період з 05.06.2018р. по 13.11.2019р., 20783,51 грн. 10% річних за період з 05.06.2018р. по 13.11.2019р., 14820,92 грн. інфляційних втрат за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у п. 8.3. договору передбачили, що у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у момент нарахування пені, від простроченої до оплати суми за кожен день прострочення.

Судом здійснено перерахунок пені у системі „Законодавство» по кожній видатковій накладні окремо, зважаючи на обмеження встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України (оскільки п. 10.3 договору стосується позовної давності, а не періоду можливого для нарахування штрафних санкцій) та враховуючи п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", де встановлено, що якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов`язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов`язання буде 1 серпня 2014 року.

Так, суд вважає підставним до стягнення суму пені в розмірі 51535,79 грн., зважаючи на періоди визначені позивачем у розрахунку позовних вимог (по видатковій накладній від 04.06.2018р. на суму 97113,20 грн. за період з 05.06.2018р. по 27.09.2018р. = 10663,83 грн.; по видатковій накладній від 19.06.2018р. на суму 1330,00 грн. за період з 20.06.2018р. по 27.09.2018р. = 127,46 грн.; по видатковій накладній від 18.09.2018р. на суму 57297,40 грн. за період з 19.09.2018р. по 19.03.2019р. = 10285,28 грн.; по видатковій накладній від 18.09.2018р. на суму 33404,26 грн. за період з 19.09.2018р. по 19.03.2019р. = 5996,29 грн.; по видатковій накладній від 14.11.2018р. на суму 17080,50 грн. за період з 15.11.2018р. по 15.05.2019р. = 3056,71 грн.; по видатковій накладній від 10.12.2018р. на суму 115127,20 грн. за період з 11.12.2018р. по 11.06.2019р. = 20631,43 грн.; по видатковій накладній від 12.12.2018р. на суму 4324,80 грн. за період з 13.12.2018р. по 13.06.2019р. = 774,79 грн.). У задоволенні 21417,50 грн. пені необхідно відмовити з підстав необґрунтованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п. 8.3. договору погоджено, зокрема, що у разі прострочення здійснення плати за партію товарів, що поставляється, покупець сплачує постачальникові 10% річних від простроченої до оплати суми.

Суд, здійснивши перерахунок 10% річних в системі „Законодавство" по кожній видатковій накладні окремо, враховуючи часткові суми проплат відповідача за поставлений позивачем товар, вважає правомірною до стягнення суму 10% річних у розмірі 20783,51 грн., що заявлені позивачем.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в системі „Законодавство" по кожній видатковій накладні окремо, враховуючи часткові суми проплат відповідача за поставлений позивачем товар, вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 15012,07 грн. (по видатковій накладній від 04.06.2018р. на суму 97113,20 грн. за період червень-вересень 2018 року = 1152,44 грн.; по видатковій накладній від 19.06.2018р. на суму 1330,00 грн. за період липень-вересень 2018 року = 15,78 грн.; по видатковій накладній від 18.09.2018р. на суму 57297,40 грн. за період жовтень 2018 року - квітень 2019 року = 4313,04 грн.; по видатковій накладній від 18.09.2018р. на суму 33404,26 грн. за період жовтень 2018 року - квітень 2019 року = 2514,49 грн., на суму 701,66 грн. = 1,38 грн.; по видатковій накладній від 14.11.2018р. на суму 17080,50 грн. за період листопад 2018 року - червень 2019 року = 1014,21 грн., на суму 7782,16 грн. за період липень 2019 року - жовтень 2019 року = 38,45 грн.; по видатковій накладній від 10.12.2018р. на суму 115127,20 грн. за період грудень 2018 року - жовтень 2019 року = 5746,41 грн.; по видатковій накладній від 12.12.2018р. на суму 4324,80 грн. за період грудень 2018 року - жовтень 2019 року = 215,87 грн.).

Таким чином, судом встановлено, що вказана позивачем сума інфляційних втрат є меншою за визначену судом, а відтак, враховуючи, що визначення розміру позовних вимог є правом саме позивача та те, що суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог, суд визначає розмір інфляційних втрат за період червень 2018 року по жовтень 2019 року за розрахунком позивача в сумі 14820,93 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 127234,16 грн. основного боргу, 51535,79 грн. пені, 20783,51 грн. 10% річних, 14820,93 грн. інфляційних втрат. У задоволенні 21417,50 грн. пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002", м. Полтава до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан", с. Соколівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 127234,16 грн. заборгованості, 72953,29 грн. пені, 20783,51 грн. 10% річних, 14820,92 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ансевіан" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Соколівка, ідентифікаційний код 33167692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (м. Полтава, вул. Кондратенка, 6 А, ідентифікаційний код 32081777) 127234,16 грн. (сто двадцять сім тисяч двісті тридцять чотири гривні 16 коп.) заборгованості, 51535,79 грн. (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять гривень 79 коп.) пені, 20783,51 грн. (двадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 51 коп.) 10% річних, 14820,93 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 93 коп.) інфляційних втрат, 3215,62 грн. (три тисячі двісті п`ятнадцять гривень 62 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні 21417,50 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.02.2020р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (36009, м. Полтава, вул. Кондратенка, 6 А);

3 - відповідачу (32153, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Соколівка).

Всім рекомендованим з повідомленням.