Рішення

від 23.01.2020 по справі 752/16168/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16168/19

Провадження № 2/752/2457/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 січня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арма до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди (фактичних витрат), заподіяних джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу, -

в с т а н о в и в:

у серпні 2019 року ПрАТ Страхова компанія Арма звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (фактичних витрат), заподіяних джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу, в якому просило стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди в страховим відшкодуванням в сумі 143 751,61 грн. та судовий збір - 2 156,27 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що 15.07.2016 року на вул. Заболотного у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під керуванням відповідача - ГАЗ 31105 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , котрий автомобіль було застраховано згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 022-751-00-020 в ПрАТ СК Арма .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2016 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 43-D22/2 про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , від 13.08.2016 року вартість матеріального збитку склала 260 960,54 грн.

Відповідно до рахунків-фактури ТОВ Автосаміт на Столичному вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 242 636,61 грн., котра страхувальником була оплачена самостійно.

Після отримання від страхувальника всіх необхідних оригіналів документів, позивачем був складений страховий акт № 4655-А-К, на підставі яких та відповідно до умов договору страхувальнику було виплачене страхове відшкодування в сумі 242 636,61 грн.

Автомобіль ГАЗ 31105 д.н.з. НОМЕР_1 на день дорожньо-транспортної пригоди був зареєстрований в Російській Федерації СК Страховий дім ВСК , котрою 15.07.2017 року ОСОБА_1 був виданий страховий сертифікат Зелена картка RUS/002/16784457.

В порядку п. 41.2 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК Арма звернулось до МТСБУ, від якого ПрАТ СК Арма 15.11.2016 року отримало відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.

У зв`язку з цим, ПрАТ СК Арма звертається до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 143 751,61 грн. (242 636,61 грн. - 100 000,00 грн. + 490,00 грн. телеграма + 625,00 грн. - послуги експерта), посилаючись на ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України, згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ухвалою від 06.08.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 24.10.2019 року (а.с. 53-54).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Позивач подав до заяву те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа пояснення щодо позову не надала.

Ухвалою від 24.10.2019 року судовий розгляд відкладено на 23.01.2020 року (а.с. 58).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.07.2016 року на вул. Заболотного у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля під керуванням відповідача - ГАЗ 31105 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , котрий автомобіль було застраховано згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 022-751-00-020 в ПрАТ СК Арма (а.с. 8-16).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2016 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні даної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 17-18).

Відповідно до звіту № 43-D22/2 про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 , від 13.08.2016 року, складеного ТОВ Промислова компанія СЕЛТИМ , вартість матеріального збитку склала 260 960,54 грн. (а.с. 19-24).

Відповідно до рахунків-фактури ТОВ Автосаміт на Столичному вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 242 636,61 грн., котра страхувальником була оплачена самостійно (а.с. 27-35).

19.08.2016 року позивачем складений страховий акт № 4655-А-К, на підставі якого та відповідно до умов договору страхувальнику було виплачене страхове відшкодування в сумі 242 636,61 грн. (а.с. 35, 36).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ГАЗ 31105 д.н.з. НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди був зареєстрований в Російській Федерації СК Страховий дім ВСК , котрою 15.07.2017 року ОСОБА_1 був виданий страховий сертифікат Зелена картка RUS/002/16784457.

11.10.2016 року листом за вих. № 496 в порядку п. 41.2 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ СК Арма звернулось до МТСБУ, від якого ПрАТ СК Арма 15.11.2016 року отримало відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. (а.с. 38-41).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 2 п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року передбачено, що оскільки відповідно до ст. 3 Закону України № 1961-ІУ обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, так і захисту майнових прав страхувальника, враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, встановлюється залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах, передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 року в справі № 6-2878цс15 відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При цьому за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. За змістом ст. 1194 ЦК України в системному зв`язку зі ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону № 85/96-ВР можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Стороною відповідача не надано суду доказів на спростування розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем.

Таким чином, відповідач для відшкодування завданої ним шкоди зобов`язаний сплатити на користь позивача страхову виплату в розмірі 142 636,61 грн.

Також, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача 490,00 грн., сплачених позивачем за направлення телеграми останньому.

В той же час, через недоведеність в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 625,00 грн., сплачених за послуги експерта. Матеріали справи не містять доказів в розумінні положень цивільного процесуального законодавства України. котрими підтверджувався факт понесених витрат.

Наявне в матеріалах справи на аркуші 37 платіжне доручення № 2120 від 29.08.2016 року судом до уваги не приймається, оскільки містить відомості, що не стосуються предмету позову, а саме: містять відомості про сплату суми в розмірі 1 425,00 грн. на рахунок ТОВ Експертум-АВЕ .

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов ПрАТ СК Арма до ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2 146,90 грн. (143 126,61 грн. * 1,5%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арма до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди (фактичних витрат), заподіяних джерелом підвищеної небезпеки, за правом регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арма різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням в сумі 143 126,61 грн. (сто сорок три тисячі сто двадцять шість гривень 61 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арма судовий збір у справі в сумі 2 146,90 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 90 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арма , код ЄДРПОУ 21265671, п/р НОМЕР_3 в ВАТ БТА Банк, МФО 321723, адреса: вул. Смілянська, буд. 10/31, м. Київ, 03151.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 3.02.2020 року.

Суддя В.С. Хоменко