Ухвала

від 30.01.2020 по справі 757/2934/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2934/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ БУД» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2019 у кримінальному провадженні №42019000000000054, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2019, на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, -

В С Т А Н О В И В :

21.01.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ БУД» ОСОБА_3 , яке передано слідчому судді ОСОБА_1 22.01.2020, про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2019 у кримінальному провадженні №42019000000000054, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2019, на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках заявника.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що кримінальне провадження, в рамках якого застосовувався арешт вже закрито, що свідчить, що у подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба.

У судове засідання представник заявника не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність представників заявника та Офісу Генерального прокурора, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000054, зареєстрованому в ЄРДР 10.01.2019 за фактами розтрати майна ДП «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль» в особливо великих розмірах, умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «ТМ Буд» в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/12298/19-к від 11.04.2019 у кримінальному провадженні № 42019000000000054 накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТМ БУД» ( код ЄДРПОУ 39135493), а саме: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що відкриті в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 43;№ НОМЕР_3 , який відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г; №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які відкриті в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д та № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 які відкриті в банківській установі ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 10 749 650,29 грн».

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника ТОВ «ТМ БУД» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2019 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Наряду з вказаним під час судового розгляду встановлено, що 06 травня 2019 року Постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 постановлено матеріали досудових розслідувань № 42018000000002085 та № 42019000000000054 об`єднати в одне провадження під № 42018000000002085.

В подальшому 10 жовтня 2019 року Постановою про закриття кримінального провадження старший слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 постановив кримінальне провадження № 42018000000002085 від 23.08.2018 у частині скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України закрити, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що строк досудового розслідування визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру».

За викладених обставин вбачається, що в подальшому застосуванні арешту майна ТОВ «ТМ БУД» відпала необхідність, враховуючи при цьому, що сторона обвинувачення не з`явилась в судове засідання та не надала суду допустимих доказів, в розумінні ст. 86 КПК України, які б могли свідчити про протилежне.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/12298/19-к від 13 березня 2019 року, на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТМ БУД» (код ЄДРПОУ 39135493), а саме: №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що відкриті в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528), що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 43; № НОМЕР_3 , який відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г; №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які відкриті в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д та № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 які відкриті в банківській установі ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 10 749 650,29 грн.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1