Рішення

від 19.12.2019 по справі 448/1460/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1460/19

Провадження № 2/448/716/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.12.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відносився до суспільної групи колгоспний двір , головою якого була ОСОБА_2 , а членами такого її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вважає, що кожному з них відповідно належало по 1/3 ідеальній частині вказаного будинковолодіння.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/3 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, яка належала їй як члену колгоспного двору. Стверджує, що спадщину спадкодавця ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.549 ЦК України в редакції 1963 року в рівних частках прийняли спадкоємці першої черги спадкування за законом - її сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, тобто кожен по 1/6 частці (1/3:2) спірного будинковолодіння.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який за свого життя своїм майном не розпорядився. Стверджує, що після смерті такого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами (1/3 частка, яка належала йому як члену колгоспного двору та 1/6 частка, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_2 ) Стверджує, що спадщину спадкодавця ОСОБА_3 прийняв його брат - ОСОБА_4 , факт прийняття ним спадщини підтверджується спільним проживанням на час смерті спадкодавця та заявою про прийняття спадщини, поданою до нотаріуса.

Покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , котрий за свого життя склав заповіт, яким усе своє майно заповів саме йому (позивачеві). Стверджує, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі спірний житловий будинок в цілому (1/3 частка такого, яка належала йому як члену колгоспного двору, 1/6 частка, яку успадкував в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та 1/2 частка, яку успадкував в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 ;), факт прийняття ним спадщини підтверджується заявою про прийняття спадщини, поданою до нотаріуса.

Стверджує, що нотаріус відмовив йому (позивачеві) у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на дане майно, роз`яснивши право на звернення до суду із відповідним позовом.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Голубінка Л.В. подала через канцелярію суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача - Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати справу у їх відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С.в судове засідання не з`явився, проте подав копії сторінок спадкової справи №668/2018, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 26.11.2019р. №58485627 та №58485638, з яких вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 заведено спадкову справу №668/2018, спадкодавець ОСОБА_4 29.08.2017р. склав заповіт, посвідчений Золотковицькою сільською радою Мостиського району; а також подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/753; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462537, з якої слідує, що спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462496, з якої слідує, що спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилась; інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р. №58462553, №58462503. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого була ОСОБА_2 , а членом такого, як вважає суд, її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою, виданою Золотковицькою сільською радою Мостиського району Львівської області №154 від 22.08.2019р. про суспільну групу двору та склад його членів станом на 1988-1991рр. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок № 5-24/26 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України Про власність від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто кожен на 1/3 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 . До складу даної спадщини входило право на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцю ОСОБА_2 як члену колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7,спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", "Про міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно із ст.534 ЦК України 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, за ст.549 ЦК України спадкоємець вважається таким, що фактично прийняв спадщину, якщо він довів, що він вступив в управління або володіння спадковим майном.

Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК України в редакції 1963 року.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилася. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1225 від 29.08.2019р., після смерті спадкодавця ОСОБА_2 саме її діти - сини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вступили у фактичне володіння і управління спадковим майном,тобто у відповідності до вимог ст.549 ЦК України 1963 року вчинили дії, які свідчать про прийняття ними даної спадщини.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №58462496 від 25.11.2019р. та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №58462503 від 25.11.2019р., спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не заводилася, заповіт останньою не складався.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 майно (1/3 частку спірного будинковолодіння, яке належало їй як члену колгоспного двору) успадкували в рівних частках спадкоємці першої черги спадкування за законом, її сини, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Отже, після смерті ОСОБА_2 саме її сини стали фактичними власниками спірного будинковолодіння, зокрема кожен по 1/2 частці такого (1/3 частка, що належала кожному з них як членам колгоспного двору + 1/6 частка, яку кожен успадкував після смерті матері ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3 , входило право на 1/2 частку у спірному будинковолодінні АДРЕСА_1 .

Спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області №1226 від 29.08.2019р., спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом з ним за вказаною адресою проживав його брат ОСОБА_4 .

Також, згідно матеріалів спадкової справи №61/2015, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_3 приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р., саме його рідний брат - ОСОБА_4 як спадкоємець другої черги спадкування за законом звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із грошових вкладів, які знаходяться на рахунку у Мостиському відділенні АТ Райффайзен Банк Аваль .

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_3 спадкове майно, в тому числі 1/2 частку спірного будинковолодіння, успадкував саме брат такого - ОСОБА_4 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 його рідний брат ОСОБА_4 став фактичним власником спірного будинковолодіння в цілому (1/3 частина, що належала йому як члену колгоспного двору, + 1/6 частина, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_2 , та 1/2 частина, яку він успадкував після смерті свого рідного брата ОСОБА_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

До складу даної спадщини входить право на спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном розпорядився, а саме 29.08.2017 року склав заповіт, яким усе свої майно заповів ОСОБА_1 (позивачу). Даний заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за №61250174.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області від 16.11.2018 №1342, спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копій сторінок спадкової справи №668/2018р., заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом та отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 .. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ТзОВ ім.Сагайдачного Золотковицької сільської ради, розміром 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Тобто, в силу ст.1269 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , та які б прийняли спадщину, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_4 майно (спірне будинковолодіння) успадкував саме позивач ОСОБА_1 .

При цьому, приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця ОСОБА_4 . Нотаріус роз`яснив позивачу ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень . Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1 та через належність такого до суспільної групи колгоспний двір право позивача на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим такий звернувся до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; повідомленням-інформацією Золотковицької сільської ради Мостиського району №154 від 22.08.2019р.; довідками, виданими виконавчим комітетом Золотковицької сільської ради Мостиського району №1128 від 31.07.2019р., №№1225-1226 від 29.08.2019р. та №1342 від 16.11.2018р.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462537; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25.11.2019р. №58462496; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.11.2019р. №58462553, №58462503; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) від 26.11.2019р. №58485627 та №58485638; копіями сторінок спадкової справи №668/2018, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копіями сторінок спадкової справи №61/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; листом-повідомленням приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. від 15.08.2019р. №1310/02-14, адресованого позивачу ОСОБА_1 , про відмову в оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією паспорта позивача ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірне майно - будинковолодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) по АДРЕСА_1 - в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Золотковицької сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Золотковицька сільська рада Мостиського району Львівської області, місцезнаходження: 81355, с.Золотковичі, вул.Миру,2 Мостиського району Львівської області, код ЄДРПОУ - 04371986.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Третя особа - Приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя підпис Ю.В.Кічак

З оригіналом згідно:

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак