Постанова

від 21.01.2020 по справі 910/9669/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 910/9669/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

За участі секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Горбовський Ю.В., довіреність № 2020-012 від 20.01.20

від відповідача - Мандриков Д.В., ордер ЛГ №013312 від 10.07.19

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.11.2019

у справі № 910/9669/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський"

про стягнення 643 500,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Поліський" про стягнення заборгованості у розмірі 643 500, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 19/04-07/2018 від 30.07.2018.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/9669/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтінг" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтінг" 643 500,00 - заборгованості та 9 652,50 - судового збору.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" про відстрочення виконання рішення суду - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено умови договору № 19/04-07/2018 від 30.07.2018 та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 643 500, 00 грн. підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/9669/19 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" щодо відстрочки виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказану заяву задовольнити, відстрочити виконання судового рішення до 01.03.2020.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок Господарського суду міста Києва про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.12.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/9669/19, призначено справу до розгляду на 21.01.2020.

Позиції учасників справи

Представник скаржника у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі № 910/9669/19 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" щодо відстрочки виконання рішення суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказану заяву задовольнити, відстрочити виконання судового рішення до 01.03.2020.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтінг" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі №910/9669/19 залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" (далі - замовник) укладено договір № 19/04-07/2018, умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується надати платні послуги замовнику передбачені КВЕД 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, які в результаті надання послуг оформити відповідним звітом з оцінки впливу на довкілля із додержанням всіх передбачених законодавством етапів, щодо планової діяльності замовника з будівництва Поліської ВЕС на території зони відчуження: Київська обл., Іванківський район, м. Чорнобиль (біля відселеного с. Лелів).

Надати інші інформаційні послуги та здійснити консультування в сфері навколишнього середовища (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2019), замовник виплачує виконавцю винагороду у розмірі 1 193 500, 00 грн.

Згідно п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2019), виплата винагороди, передбаченої п. 2.2. цього договору, здійснюється наступним чином:

- передоплата у розмірі 550 000, 00 грн без ПДВ протягом 20 робочих днів після підписання сторонами цього договору;

- здійснення замовником остаточної оплати у розмірі 643 500, 00 грн з ПДВ протягом 20 робочих днів після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що по закінченню робіт виконавець та замовник складають двосторонній акт приймання-передачі наданих послуг.

За умовами п.4.3 договору, замовник зобов`язаний оплатити послуги виконавця у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1 та 5.2 договору, виконавець зобов`язується розпочати надання послуг по договору протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання авансу, зазначеного в п. 2.3. договору та вихідних даних, зазначених у п. 4.3.2. договору. Виконавець зобов`язується виконати послуги, передбачені умовами п. 1.1. договору, протягом 120 календарних днів з моменту початку виконання робіт відповідно до п. 5.1. договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно цього договору (п. 9.1 договору).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору були надані послуги на загальну суму 1 193 500, 00 грн, за які відповідач розрахувався частково у сумі 550 000, 00 грн, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" утворилась заборгованість у розмірі 643 500, 00 грн, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 01.07.2019, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

При цьому, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами № 249 від 20.03.2019 та № 285 від 11.05.2019, в яких просив погасити заборгованість у розмірі 643 500, 00 грн за договором № 19/04-07/2018 від 30.07.2018, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовим конвертом, який повернувся позивачу з відміткою: за закінченням терміну зберігання .

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" утворилась заборгованість у розмірі 643 500, 00 грн. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 01.07.2019.

З урахуванням наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Поліський" про стягнення заборгованості у розмірі 643 500, 00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 19/04-07/2018 від 30.07.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 643 500, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 01.07.2019, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" утворилась заборгованість у розмірі 643 500, 00 грн, що визнано й самим відповідачем.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 2.3. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2019), здійснення замовником остаточної оплати наданих послуг у розмірі 643 500, 00 грн з ПДВ здійснюється протягом 20 робочих днів після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи п. 2.3. договору та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний був здійснити оплату наданих послуг протягом 20 робочих днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт, тож за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 від 01.07.2019 строк оплати настав 29.07.2019 та, починаючи з 30.07.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 19/04-07/2018 від 30.07.2018 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 643 500, 00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно із частиною 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення, відповідач посилається на тяжке фінансово-економічне становище, яке викликане довготривалим погодженням необхідних дозвільних документів, на підтвердження чого долучив до заяви звіт про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" у 2019 році, банківські виписки про відсутність коштів на рахунках ТОВ "Вітряний парк Поліський".

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відповідачем у поданій до суду першої інстанції заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі.

При цьому довготривале погодження необхідних дозвільних документів не є тією винятковою обставиною для відстрочення виконання рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що долучені до заяви про відстрочення виконання рішення суду виписки по рахунку відповідача відкриті у АТ ОТП Банк за період з 01.08.2019 по 06.11.2019, АТ Перший український міжнародний банк за один операційний день з 06.11.2019 по 06.11.2019 та ПАТ АБ Укргазбанк за один операційний день з 06.11.2019 по 06.11.2019, відповідно до яких у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" обліковуються кошти у розмірі 1 052, 37 грн. в АТ ОТП Банк , у розмірі 484, 92 грн. в АТ Перший український міжнародний банк та 549, 54 грн в ПАТ АБ Укргазбанк , не є належним та достатнім доказом на підтвердження відсутності грошових коштів для виконання рішення суду, враховуючи що виписки по рахунку відповідача в АТ Перший український міжнародний банк та ПАТ АБ Укргазбанк надані за один операційний день, а також приймаючи до уваги те, що звіт про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" у 2019 році є внутрішнім документом відповідача та неналежним доказом наявності скрутного фінансового становища.

В той же час, колегія суддів зазначає, що юридична особа не обмежена правом мати декілька рахунків відкритих у різних банківських установах.

З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, оскільки рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" про відстрочення виконання рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було порушено умови договору № 19/04-07/2018 від 30.07.2018 та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 643 500,00 грн підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еспо-Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Поліський" про стягнення заборгованості у розмірі 643 500, 00 грн, є законним і обґрунтованим.

Інших доводів та доказів, які б могли бути підставою для скасування судового рішення у даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Поліський" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі № 910/9669/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Поліський" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський".

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Поліський" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі № 910/9669/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/9669/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 31.01.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич