Рішення

від 04.02.2020 по справі 904/4300/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020м. ДніпроСправа № 904/4300/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро", м. Київ

до Приватного підприємства "Родомир-Агро", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 291 235,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Зінченко Г.В., ордер серія ДН№062430 від 21 жовтня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5272 від 28 листопада 2018 року

Від відповідача: не з`явився

C У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного підприємства "Родомир-Агро" заборгованість у розмірі 291 235,00 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 67 923,00 грн.;

- штраф 5% у розмірі 16 807,00 грн.;

- пеня у розмірі 75 676,00 грн.;

- 25 % річних у розмірі 86 225,00 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 44 615,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ДП-17-060417/з-СА від 06 квітня 2017 року, укладеного між ТОВ "Сервісагро-Київ" та ПП "Родомир-Агро" в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

30 серпня 2019 року між ТОВ "Сервісагро-Київ" (первісний кредитор) та ТОВ "Розмай Агро" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ЦО-300819, відповідно до умов якого (п.1.1.) первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № ДП-17-060417/з-СА від 06 квітня 2017 року, укладеним між первісним кредитором та Приватним підприємством "Родомир-Агро".

За цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 291 235,00 грн. зі штрафними санкціями передбаченими діючим законодавством (п. 1.2 договору про відступлення права вимоги).

Відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 23.10.2019. З 23.10.2019 розгляд справи відкладено на 14.11.2019, з 14.11.2019 на 29.11.2019.

Ухвалою суду від 29.11.2019 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.12.2019.

Ухвалою суду від 19.12.2019 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 20.01.2020. Розгляд справи було відкладено з 20.01.2020 на 04.02.2020.

В судовому засіданні 04.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договорів поставки та відступлення права вимоги, строк дії договорів, факт поставки, загальна ціна товару, строк настання оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність/відсутність підстав нарахувань штрафних санкцій за договором, періоди прострочення виконання зобов`язання.

Так, 06.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" (постачальник) та Приватним підприємством "Родомир-Агро" (покупець) було укладено договір поставки № ДП-17-060417/з-СА (а.с. 21-25), відповідно до умов якого (п.1.1.) за цим договором постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар у власність та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором.

Загальна кількість та найменування товару, ціна одиниці товару, його співвідношення (асортимент), строк, порядок поставки та оплати, визначаються в договорі та додатках та/або додаткових угодах та/або специфікаціях до договору (додатки), які є невід 'ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору поставки).

Згідно п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 25 грудня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від обов`язку виконати свої договірні зобов`язання, які мали місце під час дії даного договору.

Пунктом 2.3 договору визначено, що поставка товару з урахуванням умов цього договору може здійснюватися окремими партіями відповідно до додатків до цього договору. Строки поставки кожної партії товару або її частини визначаються в додатках до цього договору з урахуванням умов цього договору.

Датою поставки, переходу права власності товар і всіх звичайних ризиків щодо товару, включаючи ризик випадкової загибелі, псування, пошкодження, втрати товару, вважається дата фактичної передачі покупцю вивантаженого в місці поставки товару - дата підписання покупцем відповідної видаткової накладної (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору загальну суму договору складають суми, відображені в усіх накладних та додатках до цього договору, відповідно до яких було поставлено товар протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 4.4. договору ціна (вартість) товару повинна бути сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в договорі та додатках до даного договору, що є невід 'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.5. договору розрахунок за даним договором здійснюється у наступному порядку: у безготівковій формі, в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі та/або в рахунку-фактурі на оплату товару.

Покупець зобов`язаний, зокрема: прийняти товар в строки та на умовах цього договору та додатків до нього. Своєчасно здійснити оплату за товар в порядку, що визначений у договорі та/або додатках до цього договору (п. 5.2 договору).

06.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" та Приватним підприємством "Родомир-Агро" була складена та підписана додаткова угода (специфікація) № 1 (а.с. 26) на поставку товару, на загальну суму з ПДВ 457 034,16 грн. Строк оплати: 30% до 11.04.2017, 70% до 01.10.2017. Строк поставки (за умови оплати) до 20.04.2017.

В установлений договором строк Приватне підприємство "Родомир-Агро" оплату не здійснило. Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 03.10.2017.

На підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару позивачем надано видаткові накладні №834 від 18.04.2017 на суму 366 741,84 грн. (а.с. 27), №922 від 26.04.2017 на суму 90 292,32 грн. (а.с. 28).

Приватним підприємством "Родомир-Агро" частково оплачений поставлений товар, а саме у розмірі 252 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1466 від 22.02.2018 на суму 7 000,00 грн., №1479 від 27.02.2018 на суму 10 000,00 грн., №1527 від 27.03.2018 на суму 50 000,00 грн., №1547 від 04.04.2018 на суму 50 000,00 грн., №1805 від 03.09.2018 на суму 50 000,00 грн., №1892 від 14.11.2018 на суму 25 000,00 грн., №1916 від 29.12.2018 на суму 20 000,00 грн., №1942 від 16.02.2019 на суму 20 000,00 грн., №1987 від 26.04.2019 на суму 20 000,00 грн. (а.с. 29-37).

Залишок несплаченої суми становить 67 923,91грн.

Станом на 30.08.2019 заборгованість ПП "Родомир-Агро" перед ТОВ "Сервісагро-Київ" за договором поставки № ДП-17-060417/з-СА від 06.04.2017 склала 291 235, 00 гривень, з яких: 67 923,91 грн. - сума основної заборгованості; 16 807 грн. - штраф у розмірі 5%; 75 676 грн. - пеня; 44 615 грн. - інфляційні збитки; 86 225 грн. - 25% річних.

30 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №ЦО-300819 (а.с. 38-39), за умовами якого (п. 1.1) за цим договором первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № ДП-17-060417/з-С від 06.04.2017 (основний договір) укладеним між первісним кредитором та Приватним підприємство "Родомир-Агро" (код ЄДРПОУ: 36933849).

За цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 291 235,00 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча двісті тридцять п`ять гривень 00 копійок) зі штрафними санкціями передбаченими діючим законодавством (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором, що оформлюється відповідним Актом приймання-передачі оригіналів документів, згідно додатку 1 до цього договору, що є невід 'ємною частиною даного договору.

Одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор повідомляє боржника про відступлення права вимоги за основним договором та направляє таке повідомлення боржнику (п. 2.2 договору).

Згідно п. 5.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

30.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" складено та підписано Акт приймання-передачі оригіналів документів (а.с. 40), відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору: договір поставки № ДП-17-060417/з-С від 06.04.2017, укладений між первісним кредитором та Приватним підприємство "Родомир-Агро"; оригінали видаткових накладних.

04.09.2019 ТОВ "Сервісагро-Київ" направило на адресу Приватного підприємства "Родомир-Агро" повідомлення про укладення з ТОВ "Розмай Агро" договору № ЦО-300819 від 30.08.2019 з вимогою оплати заборгованості у розмірі 291 235,00 грн. протягом 5 робочих днів з дня отримання даного повідомлення.

Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 67 923,00 грн., штраф 5% у розмірі 16 807,00 грн., пеня у розмірі 75 676,00 грн., 25 % річних у розмірі 86 225,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 44 615,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що строк оплати за поставлену продукцію: 30% до 11.04.2017, 70% до 01.10.2017.

Отже, строк оплати вартості поставленої продукції є таким, що настав 01.10.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у сумі 67 923,00 грн.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки позивач просить стягнути пеню у сумі 75 676,00 грн., яка нарахована за період з 01.10.2017 по 30.08.2019 та штраф 5% у розмірі 16 807,00 грн.

Пунктом 8.3 договору поставки передбачено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни (вартості) товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п`яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення від суми боргу.

Порушенням зобов`язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості (п. 8.4 договору).

За розрахунком суду, який зроблено у відповідності до вимог статті 549 ЦК України та п.8.3. договору, розмір штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань, який підлягає стягненню, складає 15 996,15грн.

Щодо розрахунку пені суд зазначає таке.

За умовами Додаткової угоди №1 вбачається, що строк оплати сторонами встановлено до 01.10.2017 (включно). Якщо у договорі строк виконання визначається "до" настання терміну, то останнім днем виконання зобов`язання буде цей день. Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16).

Загальний період нарахування пені позивачем зазначено з 01.10.2017 по 30.08.2019 (позивачем не враховано, що 01.10.2017 є вихідним днем - неділя, отже, останній день оплати - 02.10.2017). Тож, період прострочки виконання зобов`язання визначено невірно та починається з 03.10.2017.

За період з 03.10.2017 по 23.02.2018 на суму 319 923,00грн. (144дн прострочки) пеня складає 35 664,84грн.;

за період з 23.02.2018 по 27.02.2018 на суму 312 923,00грн. (4дн) пеня складає 1 097,37грн.;

за період з 27.02.2018 по 27.03.2018 на суму 302 923,00грн. (28дн) пеня складає 7 851,7грн.,

за період з 27.03.2018 по 04.04.2018 на суму 252923,00грн. (8дн) пеня складає 1 884,80грн.,

за період з 04.04.2018 по 03.09.2018 на суму 202 923,00грн. (152) пеня складає 29 020,76грн.,

а всього 75 519,47грн.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій (штрафу та пені) складає 91 515,62грн. (15996,15грн.+75 519,47грн.).

Враховуючи, що свої зобов`язання відповідач належним чином не виконав та, здійснивши ретельний перерахунок пені, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу у розмірі 91 515,62грн.

За приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Враховуючи, що нараховані пеня та штраф за прострочку виконання зобов`язання перевищують суму заборгованості, з урахуванням нарахованих 25% річних та інфляційних втрат, суд вважає за можливе зменшити нараховану до стягнення пеню на 50% та стягнути з відповідача 37 759,74грн.(75 519,47грн.х50%).

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та п.8.3.2. договору поставки заявлено до стягнення 25% річних у розмірі 86 225,00 грн. за період з 01.10.2017 по 30.08.2019 та інфляційні збитки у розмірі 44 615,00 грн. за період з жовтня 2017 року по серпень 2019 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку відсотків річних судом виявлені аналогічні помилки, що й при обчисленні пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення 25 відсотків річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 86 007,17грн.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції не враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 24 442,36грн. виходячи з наступного:

на суму 31 9923,00грн. за період з жовтня 2017 року по січень 2018 року втрати від інфляції складають 14 968,83грн.,

на суму 31 2923,00грн. позивач нарахував інфляційне збільшення за період з 23.02.2018 по 27.02.2018 у розмірі 2 1816,31грн., однак, інфляційні втрати не нараховуються по дням, індекс інфляції визначається за повний місяць, тому зазначена сума стягненню не підлягає. Також не підлягає стягненню сума інфляційних втрат нараховані за період з 27.02.2018 по 27.03.2018 у сумі 6 088,45грн. та за період з 27.03.2018 по 04.04.2018 у розмірі 2 782,15грн.

на суму 202 923,00грн. за період з травня 2018 року по серпень 2018 року (сукупний індекс інфляції складає 99,3%) втрати від інфляції складають - минус 1420,46грн.

на суму 152 923,00грн. за період з вересня по жовтень 2018 року втрати від інфляції складають 5 554,62грн.

на суму 127 923,00грн. за період з листопада 2018 по грудень 2019 року втрати від інфляції складають 2 828,63грн.,

на суму 107 923,00грн. за січень 2019 року втрати від інфляції складають 1079,23грн.,

на суму 87 923,00грн. за період з лютого по березень 2019 року втрати від інфляції складають 1 234,88грн.,

на суму 67 923,00грн. за період з квітня по серпень 2019 року втрати від інфляції складають 196,63грн.

З урахуванням викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 232 128,42грн., з яких 67 923,00рн. - основний борг, 15 996,15грн. - штраф, 37 759,74грн.- пеня (повна сума пені 75519,47грн.), 86 007,17грн. 25% річних та 24 442,36грн. - інфляційні нарахування.

Щодо розподілу судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, за змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Необхідною умовою для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи (постанови КГС ВС від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18).

Так, на підтвердження фактичного здійснення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до суду надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу: договір про надання юридичних послуг №001/18-SLS від 01.02.2018, додаток №1 до договору, додаток №2 до договору, виписка за рахунками за 05.09.2019 про сплату винагороди адвокату у розмірі 32 500,00грн.

Згідно опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 32 500,00 грн., а саме: вивчення документів, вивчення нормативних актів, вироблення правової позиції - 6 000,00 грн., написання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП "Родомир-Агро" - 7 500,00 грн., відправка до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП "Родомир-Агро" - 1 000,00 грн., написання та відправка до господарського суду Дніпропетровської області додаткових пояснень (уточнень) до позовної заяви - 6 000,00 грн., участь у судових засіданнях - 12 000,00 грн.

Проте, суд звертає увагу, що частина із наданих послуг, а саме відправка до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП "Родомир-Агро" - 1 000,00 грн. не може бути віднесена саме до правничої допомоги (ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі 9901/264/19 від 04 листопада 2019 року).

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Перелік видів адвокатської діяльності зазначено у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Натомість відправка адвоката позивача до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості з ПП "Родомир-Агро" - 1 000,00 грн. не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу. Відтак, сума витрат на правничу допомогу, яка заявлена позивачем правомірно, складає 31 500,00грн. та саме ця сума має бути розподілена за наслідком розгляду даної справи.

З огляду на те, що вимоги позивача задоволені частково, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 191,12грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4048,32грн. (269888,15грн. х1,5%).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" до Приватного підприємства "Родомир-Агро" про стягнення заборгованості у розмірі 291 235,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Родомир-Агро" (49000, м. Дніпро, вул. Червона, буд. 20-А, ідентифікаційний код 36933849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 14-Б, ідентифікаційний код 41622215) заборгованість у розмірі 67 923 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот двадцять три) грн. 00 коп., пеню у розмірі 37759 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять)грн.74 коп., штраф у розмірі 5% у розмірі 15996 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 15 коп., 25 % річних у розмірі 86 007 (вісімдесят шість тисяч сім)грн.17 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 442 (двадцять чотири тисячі чотириста сорок дві) грн. 36 коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 32 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 191 (двадцять дев`ять тисяч сто дев`яносто одна) грн. 12коп., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.02.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва