Рішення

від 04.02.2020 по справі 904/4072/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020м. ДніпроСправа № 904/4072/19 За позовом ОСОБА_5 , м. Дніпро

до ОСОБА_3 , м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Берса", м. Дніпро

про виключення учасника з товариства

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Зацепин В.С., адвокат

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить виключити з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса" ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі № 0440/5210/18 задоволено позов ОСОБА_5 про визнання протиправними дії державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23941780) та скасовано запис про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації від 23.01.2018 № 12241710010004926 та записи про державну реєстрацію припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації від 23.02.2018 № 12241720011004926 винесені державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Під час розгляду вказаної справи позивачем виявлено, що Піркл Олександр Олександрович, який є керівником та підписантом, головою комісії з припинення (ліквідатором) ТОВ "Берса", неналежно виконує повноваження ліквідатора, не здійснив процедуру відновлення платоспроможності, а також, той факт, що інший засновник - ОСОБА_3 , не сплатила свій внесок до статутного капіталу товариства. Згідно п.3.3. Статуту товариства учасник ОСОБА_3 вносить до статутного капіталу (фонду) власне майно згідно з переліком на суму 95000,00грн., а ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 95000,00грн. Всупереч наведеному, відповідач свої зобов`язання щодо фактичної передачі майна до статутного капіталу не виконав, акт приймання-передавання майна відсутній. Оскільки частка позивача становить 50%, Товариство не має змоги самостійно прийняти рішення про виключення учасника - відповідача зі складу учасників товариства, у зв`язку з відсутністю достатніх голосів інших учасників для прийняття відповідного рішення. Тому, єдиним механізмом захисту законних корпоративних прав позивача є звернення з позовом до суду з відповідною заявою.

При цьому позивач посилається на положення Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.ст.100, 117, 144 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 15.10.2019. Позивач та відповідач у судове засідання 15.10.2019 не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися судом (ухвала суду направлялась на адресу відповідача: АДРЕСА_5 та на адресу позивача: АДРЕСА_4 ). В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на адреси позивача і відповідача та повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання №4930009719689, №4930009719670 (арк.с. 46-48).

У зв`язку з наведеним, підготовче засідання відкладалось з 15.10.2019 на 30.10.2019.

21 жовтня 2019 року до господарського суду надійшло клопотання від позивача про участь у судовому засіданні, яке призначено на 30.10.2019 о 15 год. 30 хв. в режимі відеоконференції в Ковпаківському районному суді м. Суми (м. Суми, вул. Першотравнева, 12).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2019 в задоволенні клопотання позивача про участь представника позивача в судовому засіданні, яке призначено на 30.10.2019 в режимі відеоконференції відмовлено, оскільки, 30 жовтня 2019 року, відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій, зал відеоконференції у Господарському суді Дніпропетровської області був зайнятий.

Позивач та відповідач у судове засідання 30.10.2019 не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлені судом за адресами, зазначені в позовній заяві. В матеріалах справи наявні поштові конверти з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на адреси позивача і відповідача та повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання №49300010086029 (арк. с.44-46), №49300010086010 (арк.с. 62-64).

Ухвалою суду від 30.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 27.11.2019, зазначено, що судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області; доручено проведення відеоконференції Ковпаківському районному суду м. Суми.

Ухвалою від 27.11.2019 відкладено підготовче засідання на 16.12.2019, в режимі відеоконференції доручено проведення відеоконференції Ковпаківському районному суду м. Суми.

27 листопада 2019 року до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що уповноважений представник позивача буде перебувати в іншому судовому засіданні.

Позивач та відповідач у судове засідання 27.11.2019 не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на адресу відповідача та повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання №4930010340863 (арк. с.71-73).

Ухвалою суду від 27.11.2019 підготовче засідання відкладено на 16 грудня 2019 року, яке відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті №3-409; доручено проведення відеоконференції Ковпаківському районному суду м. Суми.

У судове засідання 16.12.2019 представники позивача та відповідача не з`явилися, підготовче засідання відкладено на 27.12.2019 в режимі відео конференції; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Берса".

Ухвалою суду від 27.12.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 20.01.2020. Розгляд справи відкладався з 20.01.2020 на 04.02.2020.

У судове засідання 04.02.2020 відповідач та третя особа не з`явилися.

У судовому засіданні 04.02.2020 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берса" (ідентифікаційний код 23941780) зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська №4-р від 110.01.1996, реєстраційна справа 04052442Ю0010866.

Рішенням загальних зборів учасників цього товариства на підставі протоколу загальних зборів №6 від 07.12.2005 затверджено нову редакцію Статуту товариства, державну реєстрацію якого проведено 30.03.2006.

Відповідно до п.1.1 Статуту Товариство створено шляхом об`єднання майна учасників та їх підприємницької діяльності.

Товариство створено та здійснює господарську, зовнішньоекономічну, іншу комерційну діяльність у відповідності з Конституцією, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", іншим діючим законодавством України та даним статутом (п.1.4. Статуту).

Учасниками товариства є:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ),

Пузирьков - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), п.1.2. Статуту.

Згідно п.2.1. Статуту Товариство створено з метою здійснення комерційної, виробничо-господарської, науково-дослідної, іншої діяльності та отримання на цій основі прибутку.

Відповідно до п.3.1. Статуту Товариство є власником майна, яке передане йому у власність учасниками, як внески, продукції, виробленої Товариством у результаті господарської діяльності, доходів, одержаних від господарської діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах не заборонених законом.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал (фонд) у розмірі 190 000,00грн, який розподіляється між учасниками у наступному співвідношенні:

ОСОБА_5 вносить грошові кошти у розмірі 95000,00грн., що складає 50% Статутного капіталу,

ОСОБА_3 вносить власне майно загальною вартістю 95000,00грн. (перелік цього майна наведено в п.3.3. Статуту), що складає 50% Статутного капіталу.

Пунктом 10.1. Статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, що складаються із учасників товариства.

Загальні збори скликаються не рідше двох разів на рік (п.10.2 Статуту).

Загальні збори обирають голову зборів.

Згідно із пунктом 10.5 Статуту ТОВ "Берса" до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, виключення учасника товариства (підпункт "м".

Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності понад 60% голосів (п.10.6 Статуту). Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Берса" перебуває з 25.09.2014 у стані припинення, за судовим рішенням (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/16147/13-а).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №0440м/5210/18 визнано протиправними дії державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса" (ідентифікаційний код юридичної особи: 23941780) та скасовано про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації від 23.01.2018 № 12241710010004926 та запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації від 23.02.2018 № 12241720011004926, винесені державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Рішення набрало законної сили 31.01.2019.

Позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса", просить суд виключити зі складу учасників Товариства іншого учасника цього Товариства - ОСОБА_3 , частка у статутному капіталі Товариства якого складає - 50%.

В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_3 не виконала свій обов`язок щодо внесення до статутного капіталу внеску - власне майно загальною вартістю 95000,00грн. (перелік цього майна наведено в п.3.3. Статуту).

Оскільки керівник Товариства Піркл О.О. , який є керівником (підписантом), головою ліквідаційної комісії з припинення Товариства, неналежно виконує свої повноваження, самостійно прийняти рішення про виключення відповідача - ОСОБА_3 зі складу учасників товариства у зв`язку із відсутністю достатньої кількості голосів інших учасників для прийняття рішення, позивач просить суд виключити відповідача із складу учасників товариства.

Враховуючи Закон України "Про господарські товариства" та Цивільний кодекс України, позивач вбачає підстави для розгляду питання виключення учасника з товариства судом.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з частиною 1 статті 89 Господарського кодексу України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Частиною 2 статті 97 Цивільного кодексу України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства (частина 2 статті 100 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018, загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 10.5. Статуту Товариства, який є чинним, до компетенції зборів відноситься, зокрема, виключення учасника з Товариства.

З цього питання, як передбачено Статутом Товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю. Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті. Це питання не може бути передане на вирішення виконавчому органу або суду. Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом.

Нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасник товариства може бути виключений:

- якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку (частина 2 статті 15 цього Закону);

- у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону (частина 2 статті 23 цього Закону).

Так, у статті 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" врегульовано правові наслідки прострочення внесення вкладу учасником товариства. А саме, передбачено, якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне із перелічених рішень, зокрема і виключення учасника з товариства.

А статтею 23 цього Закону передбачено порядок переходу частки до спадкоємця або правонаступника учасника товариства. У тому числі, передбачено можливість виключення учасника товариства, у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону.

Отже, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає лише дві підстави для виключення учасника з ТОВ/ТДВ: невнесення ним вкладу (ч.2 ст. 15), а також смерть учасника, якщо його спадкоємці не звернулися до ТОВ/ТДВ із заявою про вступ (ч.2 ст. 23).

Частиною першою статті 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі статтею 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 145 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якими до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

Отже виходячи зі змісту статті 59 Закону України "Про господарські товариства" та статті 145 Цивільного кодексу України, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним. Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (пункт 4.24) та постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (пункт 29), які носять роз`яснювальний характер.

Частиною 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Як убачається, у наведеному переліку відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про виключення учасника з товариства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про виключення учасника зі складу учасників товариства на підставі рішення суду, оскільки дане питання згідно з нормами Закону України "Про господарські товариства" відносилось до виключної компетенції зборів учасників товариства, а норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають лише дві підстави для виключення учасника з ТОВ/ТДВ, при цьому також за рішенням органів управління товариства, а не суду.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин господарський суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 922/1590/17 та від 16.01.2020 у справі №905/859/19.

З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд звертає увагу позивача, що відповідачем у спорах про виключення з учасників Товариства є саме Товариство, а не учасник цього Товариства. Проте, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у справі співвідповідача, або за клопотанням позивача замінити первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. (Наведене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17 (12-78гс19) (п.38 постанови)).

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст..ст.2, 46, 73-74, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса" про виключення з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Берса" ОСОБА_3 - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.02.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва