Рішення
від 04.02.2020 по справі 573/2403/19
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2403/19

Номер провадження 2/573/94/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

за участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Улянівська селищна рада Білопільського району Сумської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої вимоги позивач мотивує тим, що є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований син його покійної дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, з червня 2017 року останній за місцем реєстрації не проживає без поважних причин, участі в утриманні будинку не приймає. Вказує, що місцезнаходження відповідача йому невідоме. В добровільному порядку знятися з реєстрації ОСОБА_2 не бажає, тим самим створюючи йому перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні власністю. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 13 січня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а. с. 22-23).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 26).

Представник третьої особи - Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Селищний голова надіслав листа про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 24).

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 150 ЖК України.

Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

У відповідності з положеннями ст. 167 ЖК України - у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України судам роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Таким чином, під час вирішення питання про втрату особою права користування жилим приміщенням з`ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

За приписами ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва, виданого 25 березня 1993 року на підставі рішення виконавчого комітету Улянівської селищної ради від 01 березня 1993 року, зареєстрованого в Сумському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації та записаного 25 березня 1993 року в реєстрову книгу №2 за реєстровим номером 964, стор. 22, позивачу на праві особистої власності належить житловий будинок під АДРЕСА_1 (а. с. 8).

За вказаною адресою окрім позивача зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9, 20).

Згідно з актом, складеним депутатом Уляніської селищної ради ОСОБА_3 29 жовтня 2019 року у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з червня 2017 року (а. с.10).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є сином від першого шлюбу його дружини, яка померла в 2011 році. Останній зареєстрований в його житлі з 03 березня 2009 року, але з червня 2017 року не проживає, участі в утриманні будинку та сплаті комунальних послуг не приймає. Місцезнаходження останнього йому не відоме. Реєстрація відповідача в будинку є перешкодою в отриманні субсидії.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є співвласником або наймачем житлового будинку за вказаною вище адресою, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , понад рік без поважних причин не проживає в ньому, а лише зареєстрований, не приймає участі в його утриманні та сплаті комунальних послуг, між сторонами не досягнуто будь-якої домовленості щодо укладення договору найму (оренди) житла.

Суд вважає, що реєстрація відповідача у житловому будинку, який належить ОСОБА_1 , порушує права останнього, оскільки перешкоджає здійсненню ним права користування та розпорядження своїм майном, як складовими частинами права власності, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, сплачений останнім при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 768 грн 40 коп. (а. с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 150, 167 ЖК України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білопільським РВ УМВС України в Сумській області 19 березня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа: Улянівська селищна рада Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ 04390179, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду або через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 04 лютого 2020 року.

Суддя:

Справа № 573/2403/19

Номер провадження 2/573/94/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)