Рішення

від 03.02.2020 по справі 640/14932/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року м. Київ № 640/14932/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КНАУС СІТІ"

про визнання протиправними та скасування наказу № 10705 від 05.07.2018р.

та податкового повідомлення-рішення № 0043381404 від 17.08.2018р.,

зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позову (вх. від 11.12.2019р.) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві №10705 від 05.07.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві, яким ТОВ "Домобудівний комбінат-7" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 690 947 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 2 460 631 грн., за штрафними санкціями 1 230 316 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невнесення інформації про оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести інформацію до інтегрованої картки платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" відомостей щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що наказ ГУ ДФС у м. Києві №10705 від 05.07.2018 року про проведення перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7" є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що не дивлячись на зазначення пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, як на підставу для призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7", згідно пункту 1 оспорюваного наказу, в якості підстави для проведення позапланової перевірки зазначено: доповідна записка Департаменту аудиту від 04.07.2018 року за №3942/26-15-14-04-02 . Втім, жодним нормативно-правовим актом, зокрема ст. 78 ПК України, не передбачено та не закріплено в якості підстави для проведення документальної перевірки платника податків будь-які доповідні записки.

Також позивач посилається на те, що відповідач прийняв наказ ГУ ДФС у м. Києві №10705 від 05.07.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7" на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, тобто у зв`язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Втім, відповідно до акту за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки №718/26-15-14-04-02/38526328 23.07.2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Домобудівний комбінат-7" під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Кнаус Сіті вказано про те, що: Перевірка достовірності відображення податкових зобов`язань ТОВ "Домобудівний комбінат-7" у поданих Деклараціях по податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2017 року не проводилась .

Натомість, на думку позивача, відповідачем незаконно проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства з абсолютно інших підстав, а ніж ті, що були вказані у наказі, а саме - пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку позивача у зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням наказу ГУ ДФС у м. Києві №10705 від 05.07.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7", підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року, яким ТОВ "Домобудівний комбінат-7" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 690 947,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 460 631,00 грн., за штрафними санкціями - 1 230 316,00 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що на виконання приписів пункту 56.5 статті 56 ПК України він звернувся до відповідача з повідомленнями про оскарження в судовому порядку повідомлення-рішення № 0043381404 від 17.07.2018 року та клопотанням вважати суми податкових зобов`язань та штрафних санкцій, які визначені на підставі податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року неузгодженими до набрання судовим рішенням законної сили у адміністративній справі №640/14932/19. Однак, в порушення даної норми ПК України, клопотання позивача та його представника не були взяті до уваги відповідачем і на даний час відповідач протиправно визначив заборгованість (недоїмку) позивача за платежем з податку на додану вартість в сумі 3 690 947,00 гривень, не дивлячись на судове оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та наказу. Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Також, відповідачем на підставі п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 ПК України донараховано позивачу на суму заборгованості пеню в сумі 735 179,83 грн. і сума пені продовжуватиме збільшуватися щодня до прийняття у справі судового рішення.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу та податкового повідомлення-рішення. Відповідач зазначив, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку Відповідача, письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2017 року №34521/10/26-15-14-04-04-12 повністю відповідав встановленим ст. 73 ПК України вимогам.

Відповідач вважає, що у випадку допущення позивачем контролюючого органу до перевірки, він втрачає право на оскарження наказу про призначення перевірки та результатів такої перевірки. Позивач вже оскаржував податкове повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року, а подання вказаного позову, на думку відповідача, є ухилення позивачем від сплати податкового зобов`язання. Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на постанову Верховного Суду у справі №806/2127/16 від 10.05.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КНАУС СІТІ".

ТОВ "КНАУС СІТІ" у наданих поясненнях позовні вимоги ТОВ "Домобудівний комбінат-7" підтримує та вважає їх обґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

21.01.2020р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові з урахуванням заяви про зміну позову.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2020р. не з`явився.

В судовому засіданні 21.01.2020р. позивачем було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження. За результатами розгляду даного клопотання суд вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2017 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівний комбінат-7" надійшов запит Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за №34521/10/26-15-14-04-04-12 від 01.11.2017 року, в якому зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення даних податкового кредиту у сумі 2 482 245,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Кнаус Сіті , що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за квітень, травень, червень 2017 року.

До такого висновку відповідач дійшов у результаті аналізу даних показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди та даних Єдиного реєстру податкових накладних, отримання такої інформації та її опрацювання у порядку ст. ст. 72, 73, 74 ПК України, що, на думку відповідача, свідчить про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення. Також висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ТОВ Кнаус Сіті виписало на адресу позивача податкові накладні на будівельно-монтажні роботи за відсутності можливості фактичного надання вказаних робіт у зв`язку із відсутності необхідного трудового ресурсу для виконання робіт, які передбачають наявність значно більшого обсягу трудових витрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями, наявність на балансі основних засобів та значних обсягів оформлених документальних операцій з придбання різноманітних товарів, робіт, їх подальшої реалізації.

У зазначеному запиті №34521/10/26-15-14-04-04-12 від 01.11.2017 року ГУ ДФС у м. Києві посилається на пп. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.1, абз. 3 пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Листом від 08.11.2017 року за №458 ТОВ "Домобудівний комбінат-7" повідомило ГУ ДФС у м. Києві про те, що отриманий запит не містить визначених законом підстав для його направлення, що є порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 12 Порядку №1245. А оскільки в запиті не зазначено підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, позивач дійшов висновку про відсутність таких підстав у відповідача.

05.07.2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 10705 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7" у період з 10.07.2018 року тривалістю 5 робочих днів. Вказаний наказ прийнято на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв`язку з відмовою в наданні пояснення та їх документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2017 року №34521/10/26-15-14-04-04-12. Також в якості підстави для проведення перевірки вказано доповідну записку Департаменту аудиту від 07.07.2018 року №3942/26-15-14-04-02.

Судом встановлено, що у період з 10.07.2018 року по 16.07.2018 року ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Домобудівний комбінат-7" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Кнаус Сіті за квітень, травень, червень 2017 року.

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складено акт №718/26-15-14-04-02/38526328 від 23.07.2018р., відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2 460 631,00 грн., у тому числі за квітень 2017 року у сумі 1 676 624,00 грн., за травень 2017 року у сумі 471 396 грн., за червень 2017 року у сумі 312 611,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 Декларації) за червень 2017 року на суму 21 614,00 грн.

17 серпня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0043381404 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 690 947,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 460 631,00 грн., за штрафними санкціями - 1 230 316,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним наказу Головного управління ДФС у м. Києві №1965 від 07.02.2018р. про призначення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповіді на запити щодо надання податкової інформації від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування надаються протягом одного місяця, якщо інше не передбачено законом.

Поряд із цим, відповідно до п. 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог , визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Також, відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на платника податків покладається обов`язок надавати пояснення та копії документів лише на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючого органу.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № №820/5076/17 від 11 квітня 2019 року у справі №804/1188/18 , від 04 квітня 2019 року у справі №818/1553/16, вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

У контролюючого органу є право на оцінку пояснень плакатника податків і їх документальних підтверджень.

Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що запит за №34521/10/26-15-14-04-04-12 від 01.11.2017 року, направлений податковим органом на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації. При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав. Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Наявний в матеріалах справи наказ ГУ ДФС у м. Києві №10705 від 05.07.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домобудівний комбінат-7" відповідає цим вимогам.

Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 квітня 2019 року (справа №804/1188/18), посилання Товариства на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України , та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Письмові запити щодо необхідності подання пояснень були сформовані податковим органом на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

За змістом абзацу 1 пункту 74.1, абзацу 1 пункту 74.2, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган при направленні запиту та виданні наказу №10705 від 05.07.2018 року діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість стали господарські операції ТОВ "Домобудівний комбінат-7" з ТОВ Кнаус Сіті (код 40311720) за квітень, травень, червень 2017 року.

Так, в Акті перевірки зазначено, що між Позивачем та ТОВ Кнаус Сіті укладено ряд договорів, а саме: Договір будівельного підряду № Д020317-Д від 02.03.2017р., Договір підряду № Д030517-Р від 03.05.2017р. та Угоду № 010301 від 01.03.2017р. Згідно наданих до перевірки первинних документів, акти приймання виконаних будівельних робіт та акти на підготовчі роботи, виписані ТОВ Кнаус Сіті на адресу ТОВ "Домобудівний комбінат-7" за квітень, травень, червень 2017, складені на самостійно розроблених формах актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві. Поряд з цим, такі самостійно розроблені форми мають містити обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV.

Також в Акті перевірки зроблено висновок про неможливість виконання ТОВ Кнаус Сіті оформлених господарських операцій за перевіряємий період, у зв`язку з відсутністю основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, оскільки ТОВ Кнаус Сіті звітувало про наявність за вказаний період на підприємстві лише 6 робітників.

Крім того, в Акті перевірки вказано про використання інформації зазначеної в Єдиному Реєстрі судових рішень та встановлено, що ТОВ Кнаус Сіті фігурує у кримінальному провадженні від 30.10.2017р. № 42017000000003443, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, згідно ухвали Печерського районного суду від 10.01.2018р. по справі № 757/1482/18-к.

Таким чином, ГУ ДФС у м. Києві дійшло висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ Кнаус Сіті згідно оформлених документів з контрагентами-постачальниками та покупцями.

Як встановлено судом, основними видами діяльності ТОВ "Домобудівний комбінат-7" за КВЕД, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є будівельні роботи, а саме:

- 43.11 Знесення;

- 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

- 43.21 Електромонтажні роботи;

- 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

- 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

- 43.31 Штукатурні роботи;

- 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;

- 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

- 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування;

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

- 42.11 Будівництво доріг і автострад;

- 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Як вбачається з матеріалів справи, у період що перевірявся, позивач мав господарські відносини із ТОВ Кнаус Сіті .

Зокрема, відповідно до Договору підряду №0103 від 01.03.2017р., укладеного між ТОВ "Домобудівний комбінат-7" (замовник) та ТОВ Кнаус Сіті (підрядник), відповідно до якого замовник доручає та зобов`язується прийняти і оплатити, а підрядник бере на себе обов`язок виконати комплекс робіт на семи об`єктах будівництва, які визначені в п. 1.1 даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 - 2.3 Договору підряду №0103 від 01.03.2017р. сума договору являє суму підписаних сторонами угод. Порядок розрахунків, в т.ч. авансових платежів, сторони узгоджують в Угодах до Договору. Сторони домовились, що замовник сплачує вартість тільки фактично виконаних підрядником робіт.

На виконання Договору підряду №0103 від 01.03.2017р. між сторонами було підписано: 1) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 630 953,15 грн.; 2) додаткову угоду № 010301 від 01.03.2017р. на суму 1 589 418,45 грн.; 3) договірну ціну за березень 2017 року на суму 355 944,93 грн.; 4) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 841 592,90 грн.; 5) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 78 811,16 грн.; 6) додаткову угоду № 1 від 03.04.2017р. до Угоди № 010301 від 01.03.2017р. на суму 3 445 511,20 грн.; 7) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 1 530 534,60 грн.; 8) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 432 668,35 грн.; 9) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 1 530 534,60 грн.; 10) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 640 875,89 грн.; 11) додаткову угоду № 2 від 03.05.2017р. до Угоди № 010301 від 01.03.2017р. на суму 3 785 047,27 грн.; 12) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 639 224,45 грн.; 13) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 2 077 641,66 грн.; 14) договірну ціну на підготовчі роботи на суму 1 068 181,15 грн.; 15) Угоду № 010302 від 01.03.2017р. на суму 105 699,39 грн.; 16) договірну ціну на цегляну кладку на суму 34 971,42 грн.; 17) договірну ціну на цегляну кладку на суму 92 047,85 грн.; 18) Угоду № 010303 від 01.03.2017р. на суму 464 666,67 грн.; 19) договірну ціну на влаштування монолітного залізобетонного каркасу на суму 557 600,00 грн. 20) додаткова угода № 1 від 01.08.2017р. на суму 1 080 986,17 грн.; 21) договірну ціну на влаштування монолітного залізобетонного каркасу на суму 1 080 986,17 грн.; 22) угода № 010305 від 01.03.2017р. на суму 895 142,01 грн.; 23) договірна ціна на оздоблення приміщень на суму 678 612,31 грн.; 24) договірна ціна на оздоблення приміщень за серпень 2017 року на суму 216 529,70 грн.; 25) акт № 1 від 31.03.2017р. за березень 2017 року на суму 78 811,16 грн.; 26) Акт № 2 від 31.03.2017р. за березень 2017 року на суму 630 953,15 грн.; 27) акт № 3 від 31.03.2017р. за березень 2017 року на суму 841 592,90 грн.; 28) акт № 4 від 31.03.2017р. за березень 2017 року на суму 355 944,93 грн.; 29) акт № 1 від 30.04.2017р. за квітень 2017 року на суму 432 668,35 грн.; 30) акт № 2 від 30.04.2017р. за квітень 2017 року на суму 1 53 534,60 грн.; 31) акт № 3 від 30.04.2017р. за квітень 2017 року на суму 1 530 534,60 грн.; 32) акт № 4 від 30.04.2017р. за квітень 2017 року на суму 640 875,89 грн.; 33) акт № 1 від 31.05.2017р. за травень 2017 року на суму 639 224,45 грн.; 34) акт № 2 від 31.05.2017р. за травень 2017 року на суму 2 077 641,66 грн.; 35) акт № 3 від 31.05.2017р. за травень 2017 року на суму 1 068 181,15 грн.

02.03.2017р. між ТОВ "Домобудівний комбінат-7" (підрядник) та ТОВ Кнаус Сіті (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № Д020317-Д, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник за цим Договором зобов`язується на власний ризик, власними та залученими силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати за завданням Підрядника відповідно до умов Договору комплекс демонтажних робіт на об`єкті за адресою: Будівництво громадського, торгівельного, житлового комплексу з підземними паркінгами та благоустроєм ландшафтної зони на перетині вул. Борщагівської та прос. Повітрофлотського у Шевченківському районі м. Києва , а Підрядник зобов`язується оплатити субпідряднику зазначені виконані роботи у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору будівельного підряду № Д020317-Д склад, вартість та об`єми робіт визначаються в договірній ціні, що є додатком до цього договору. Датою прийняття Підрядником робіт виконаних Субпідрядником є дата підписання Сторонами Актів приймання виконаних робіт (п. 5.1).

На виконання Договору будівельного підряду № Д020317-Д від 02.03.2017р. між сторонами було підписано: 1) Договірна ціна на підготовчі роботи на суму 657 600,00 грн.; 2) Акт на підготовчі роботи за травень 2017 року на суму 300 000,00 грн.

02.03.2017р. між ТОВ "Домобудівний комбінат-7" (підрядник) та ТОВ Кнаус Сіті (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 020317-Р, відповідно до п. 1.1 якого Субпідрядник за цим Договором зобов`язується на власний ризик, власними та залученими силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати за завданням Підрядника відповідно до умов Договору комплекс демонтажних робіт (далі-Роботи) на об`єкті за адресою: Житлово-офісний та торгівельний комплекс з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вул. Регенераторній, 4, у Дніпровському районі м. Києва (надалі за текстом-Об`єкт), а Підрядник зобов`язується оплатити Субпідряднику зазначені виконані роботи у строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Склад, вартість та об`єми Робіт, вартість та кількість матеріалів, обладнання, механізмів необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, місце виконання окремих Робіт та інші додаткові умови визначаються в Договірній ціні, що є додатком до даного Договору (п. 1.1). Загальна вартість робіт за цим договором відповідно до Договірної ціни (додаток №1 до Договору) становить 166 666,67,00 грн., ПДВ 33 333,33 грн., всього з ПДВ 200 000,00 гривень (п. 2.1). Вартість робіт є нетвердою (неостаточною) на весь обсяг виконаних Робіт і може змінюватися (п. 2.2). Датою прийняття Підрядником робіт виконаних Субпідрядником є дата підписання Сторонами Актів приймання виконаних робіт (п. 5.1).

На виконання Договору будівельного підряду № 020317-Р від 02.03.2017р. між сторонами було підписано: 1) договірну ціну на виконання робіт по підготовці майданчика під будівництво на суму 400 000,00 грн.; 2) додаткову угоду № 1 від 04.05.2017р. на суму 400 000,00 грн.; 3) акт № 1 приймання виконання будівельних робіт за березень 2017 року на суму 462 468,12 грн.

03.05.2017р. між ТОВ "Домобудівний комбінат-7" (підрядник) та ТОВ Кнаус Сіті (субпідрядник) укладено договір підряду № Д030517-Р, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник за цим Договором зобов`язується на власний ризик, власними та залученими силами, засобами, устаткуванням, матеріалами виконати за завданням Підрядника відповідно до умов Договору комплекс демонтажних робіт (далі-Роботи) на об`єкті за адресою: Житлово-офісний та торгівельний комплекс з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгом на вул. Регенераторній, 4, у Дніпровському районі м. Києва (надалі за текстом-Об`єкт), а Підрядник зобов`язується оплатити Субпідряднику зазначені виконані роботи у строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Склад, вартість та об`єми Робіт, вартість та кількість матеріалів, обладнання, механізмів необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, місце виконання окремих Робіт та інші додаткові умови визначаються в Договірній ціні, що є додатком до даного Договору (п. 1.2).

На виконання Договору підряду № Д030517-Р від 03.05.2017р. між сторонами було підписано: 1) договірну ціну на виконання робіт щодо розробки котловану будинку № 23 на суму 491 080,67 грн.; 2) акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року на суму 491 080,67 грн.; 3) Акт № 1 за травень 2017 року на суму 191 080,67 грн.

Всі вказані вище документи були надані для перевірки, про що вказано перевіряючими в самому Акті перевірки №718/26-15-14-04-02/38526328 від 23.07.2018р.

Також, як зазначено в Акті перевірки, розрахунки між ТОВ ДБК-7 та ТОВ Кнаус Сіті за будівельно-монтажні роботи, зазначені у актах приймання виконаних будівельних робіт та актах на підготовчі роботи, у травні 2017 року проведено у безготівковій формі, а також на вказані роботи були виписані податкові накладні.

Як вказано відповідачем в Акті перевірки, самостійно розроблені ТОВ ДБК-7 та ТОВ Кнаус Сіті форми первинних документів мають містити обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бух обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995р. первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах , що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції , за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019р. у справі №804/9072/16 вказує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Наведені документи свідчать про фактичне виконання ТОВ Кнаус Сіті будівельних робіт згідно вказаних вище Договорів.

Доводи відповідача про неможливість реального виконання будівельних робіт через відсутність основних засобів та наявністю на підприємстві ТОВ Кнаус Сіті лише 6 робітників не беруться судом до уваги, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Отже відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна правова позиція викладена в численних судових рішеннях Верховного суду, а саме в постановах від 20.12.2019р. у справі № 1540/4811/18, від 22.10.2019р. у справі № 822/5413/15, від 11.06.2019р. у справі №825/2387/18.

Також в Акті перевірки відповідач посилається на те, що ТОВ Кнаус Сіті фігурує у кримінальному провадженні від 30.10.2017р. № 42017000000003443, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, згідно ухвали Печерського районного суду від 10.01.2018р. по справі № 757/1482/18-к.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, за номером справи № 757/1482/18-к наявне лише одне судове рішення - згідно ухвала Печерського районного суду від 10.01.2018р., відповідно до якої клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Савенкова Олексія Володимировича , у кримінальному провадженні № 42017000000003443 від 30.10.2017 року, про тимчасовий доступ речей і документів - задоволено. Надано старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України Савенкову О.В., іншим членам групи слідчих та групи прокурорів за дорученням тимчасовий доступ до документів з можливістю їх вилучення у копіях, а саме до реєстраційної справи ТОВ Регіонжитлобуд-21 (код 40095810), ТОВ Будівельна компанія Профітван (код 40916300), ТОВ Спецтрансбуд-1 (код 38526904), ТОВ Кнаус Сіті (код 40311720), які знаходиться у володінні відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 11.

Отже, необґрунтованими є і посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019р. у справі №813/4079/15 вказує, що відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу, як вирок, надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Втім, жодних доказів на підтвердження наявності рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено фіктивність контрагента позивача, що має безпосереднє значення для надання висновку щодо діяльності господарюючих суб`єктів, відповідачем суду надано не було. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року у справі №822/1815/17 (адміністративне провадження №К/9901/221/17), матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом , а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Слід зазначити, що платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Відповідачем на момент складання Акту перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаній кримінальній справі.

Разом з тим, наявність кримінального провадження не є тим доказом фіктивної підприємницької діяльності ТОВ Кнаус Сіті , яка б звільняла відповідача від доказування даних обставин, оскільки як вбачається з ч.6 ст.78 КАС України саме вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду.

Однак, таких вироків суду стосовно вказаних осіб (їх засновників, посадових осіб), які би набрали законної сили і встановлювали відповідні обставини, які є предметом даної справи, суду відповідачем не надано.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Роботи, отримані від контрагента, мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

Отже, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і запереченнях обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших доказів і аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив.

Таким чином, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування ним спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК України і в достатній мірі підтверджені належними і допустимими засобами доказування. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення інформації про оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.07.2018 року та зобов`язання внести інформацію до інтегрованої картки платника податку ТОВ Домобудівний комбінат-7 відомостей щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.07.2018 року, суд зазначає наступне.

Підпунктом 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 191 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів віднесено забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульована Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , затвердженим наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422).

Згідно пункту 1 Розділу 4 Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження, рішення суду, прийняте по суті спору.

Підпунктом 2 пунктом 2 Розділу 4 Порядку № 422 встановлено, що залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

- інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на Оскаржується в судовому порядку ).

У разі внесення вказаної інформації після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.

Пунктом 2 Розділу 9 Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями Порядку № 422 встановлено, що інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми , що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа .

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження:

- при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;

- при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться .

Таким чином, у разі судового оскарження податкового повідомлення-рішення в ІКП виключаються визначені ним суми грошового зобов`язання, а у разі задоволення позову - поновлення такої суми не проводиться.

Із матеріалів справи вбачається, що в інтегрованій картці позивача не було відображено факт оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року, у зв`язку з чим за останнім обліковується податковий борг з урахуванням податкових зобов`язань, визначених цим податковим повідомленням-рішенням. Це стало підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві внести відповідну інформацію до ІКП товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівний комбінат-7 .

Однак, за твердженням позивача, всупереч ухвали суду відповідна інформація так і не була винесена відповідачем до ІКП позивача. Доказів на спростування вказаного відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ж до підпункту 21.1.2 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Приймаючи до уваги, що відповідачем зазначеного обов`язку не виконано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в даній частині шляхом зобов`язання відповідача відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року.

У зв`язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невнесення інформації про оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві відобразити в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0043381404 від 17.08.2018 року.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Домобудівний комбінат-7 (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 17; код ЄДРПОУ 38526328)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 21 131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій