Рішення

від 03.02.2020 по справі 640/1678/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року м. Київ № 640/1678/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовомРади адвокатів міста Києва доРади адвокатів України про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення № 216, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Рада адвокатів міста Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, код ЄДРПОУ 38517528) з позовом до Ради адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 39274335) про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Ради адвокатів України № 216 "Про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на незаконність прийнятого відповідачем рішення, оскільки відбувається втручання останнім в діяльність самоврядування адвокатури міста Києва, яке не має об`єктивного та розумного виправдання, тобто суперечить загальним принципам адвокатури та ст. 58 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , пунктам 2.1-2.6 Положення про внески.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на правомірність оскаржуваного рішення .

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2018 року № 216 для адвокатів міста Києва встановлено окремий порядок сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році, шляхом його перерахування одним платежем на поточний банківський рахунок Національної асоціації адвокатів України у розмірі 100 % щорічного внеску.

Відповідно до вказаного Положення, щорічний внесок вважається сплаченим з моменту надходження коштів на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування. Обов`язок по сплаті щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не вважається виконаним адвокатом, якщо його внесено не в повному розмірі (крім випадків розстрочки платежу) чи на рахунок лише одного із двох органів адвокатського самоврядування: ради адвокатів регіону чи Національної асоціації адвокатів України.

Вважаючи, що дане рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та порушенням вимог законодавства України, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Згідно ст.3 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до статті 2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Приписами статті 45 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Відповідно до ч.1, ч.7 ст.54 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України. З`їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків.

У період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України (ч.1 ст.55 Закону).

Рада адвокатів України: зокрема, забезпечує виконання рішень з`їзду адвокатів України; встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з`їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання) (п.3, п.6 ч.4 ст.55 Закону).

Частиною першою статті 57 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими для виконання всіма адвокатами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.58 Закону, утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Порядок та строки сплати адвокатами щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування регламентуються Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затв. рішенням Ради адвокатів України №4 від 03.02.2017.

Пунктом 4.3 ст.4 Положення визначено, що Рада адвокатів України своїм рішенням може встановлювати спрямування та систему розподілу щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування через ради адвокатів регіонів, а у випадку, якщо рада адвокатів регіону не створена як юридична особа, або/та не має поточного рахунку, щорічні внески адвокатів сплачуються на поточний рахунок НААУ.

Судом встановлено, що відповідно до Порядку денного засідання Ради адвокатів України 13-14.12.2018, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №194 від 13.12.2018, включено питання про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році.

Таким чином, Рада адвокатів України розглянувши на засіданні питання щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році, прийняла рішення №216, яким в п. 2 встановлено окремий порядок сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році, шляхом його перерахування одним платежем на поточний банківський рахунок Національної асоціації адвокатів України у розмірі 100 % щорічного внеску.

В порядку статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку , що приймаючи пункт 2 рішення Ради адвокатів України № 216 "Про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2019 році" відповідач , діяв на підставі, у межах наданих повноважень, визначених Законом № 5076-VI та відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного позивачем рішення, а отже суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9,7,243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Ради адвокатів міста Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30, код ЄДРПОУ 38517528) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа