Справа № 520/9558/18
Провадження № 2/496/900/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Богдан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства Олеся до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном,
В С Т А Н О В И В:
30.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 36 га, що складається з наступних земельних ділянок: 5121010100: НОМЕР_1 0897, 5121010100:01:001:0894, 5121010100:01:001:0902, 5121010100:01:001:0891, 5121010100:01:001:0905, 5121010100:01:001:0901, 5121010100:01:001:0903, 5121010100:01:001:0895, 5121010100:01:001:0896, 5121010100:01:001:0900, 5121010100:01:001:0890, 5121010100:01:001:0906, 5121010100:01:001:0904, 5121010100:01:001:0898, 5121010100:01:001:0893, 5121010100:01:001:0892, 5121010100:01:001:0899, 5121010100:01:001:0907 та перебуває в користуванні Селянського фермерського господарства Олеся , шляхом зобов`язання відповідача та будь-яких інших органів та організацій і осіб не вчиняти дії, спрямовані на вилучення, користування у будь-який спосіб, в тому числі і для сільськогосподарського використання та вирощування, виробництва сільськогосподарської продукції, передачу у користування (найм, оренду, позичку) та/чи зберігання третім особам земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 5121010100:01:001:0897, 5121010100:01:001:0894, 5121010100:01:001:0902, 5121010100:01:001:0891, 5121010100:01:001:0905, 5121010100:01:001:0901, 5121010100:01:001:0903, 5121010100:01:001:0895, 5121010100:01:001:0896, 5121010100:01:001:0900, 5121010100:01:001:0890, 5121010100:01:001:0906, 5121010100:01:001:0904, 5121010100:01:001:0898, 5121010100:01:001:0893, 5121010100:01:001:0892, 5121010100:01:001:0899, 5121010100:01:001:0907.
При цьому посилається на те, що СФГ Олеся є користувачем земельної ділянки загальною площею 38 га, що розташована за межами населеного пункту на території Біляївської міської ради Одеської області та межує з земельними ділянками (кадастрові номери): на півночі: 5121085600:01:001:0347, 5121085600:01:001:0350, 5121085600:01:001:0380, 5121085600:01:001:0383; на сході: 5121010100:01:001:0136; на півдні: 5121010100:01:001:0864, 5121010100:01:001:0878, 5121010100:01:001:0854; на заході: 5121010100:01:001:0198, 5121010100:01:001:0197. Вказана земельна ділянка була виділена у постійне користування СФГ Олеся відповідно до рішення Біляївської міської ради. Нещодавно позивачу стало відомо, що відповідач почав називати себе власником земельних ділянок, намагається фактично заволодіти земельними ділянками та чинить перешкоди в користуванні цими земельними ділянками, а саме: разом з іншими невідомими особами намагається знищити врожай, який належить Приватному підприємству Єдність , здійснити засадження, оброблення та використання сільськогосподарської техніки. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права як титульного володільця та перешкоджають реалізовувати права, передбачені законом та договорами оренди земельних ділянок.
Представник позивача жодного разу до судового засідання, які призначались на 27.11.2018 року, 05.03.2019 року, 10.04.2019 року, 18.06.2019 року, 19.07.2019 року, 22.11.2019 року та 24.01.2020 року не з`явився, а тому суд вирішує вказану справу на підставі наданих суду доказів.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, але подав до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що у період з 18.10.2017 року по 20.10.2017 року відповідачем було придбано спірні земельні ділянки і належним чином оформлено права на них. Рішення Біляївської міської ради, на яке посилається позивач як на підставу користування земельною ділянкою, матеріали справи не містять, не вказано його номер та дату прийняття, а в статуті самого товариства мова йде про зовсім інші ділянки. Позивач зазначає, що користується земельною ділянкою з 1997 року, але не додав до позовної заяви жодних доказів, які б надавали йому право користування спірною земельною ділянкою, отриманих у відповідності до законодавства, яке діяло на той момент. Жодних договорів оренди відповідач з ним не укладав. Постановою заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області від 27.08.2018 року, керівника СФГ Олеся ОСОБА_2 за самовільне зайняття земельної ділянки було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту).
В судовому засіданні встановлено, що статут Селянського (фермерського) господарства Олеся , зареєстрований Біляївською районною державною адміністрацією за реєстраційним №215 від 27.10.1997 року, ідентифікаційний код 25044044 (а.с.6-14).
Згідно п. 3.1 вказаного статуту для забезпечення діяльності господарства засновник отримав державний акт серії ІІ-ОД №029857 на право постійного користування земельною ділянкою площею 15 га на території Біляївської міської Ради народних депутатів розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації від 05.08.1997 року за №221/97, та державний акт серії І-ОД №003465 на право постійного користування землею площею 0,3 га на території Біляївської міської Ради народних депутатів від 26.11.2001 року за №340/ХХІІІ (а.с.9).
В позовній заяві позивач зазначає, що з 1997 року по теперішній час на підставі рішення Біляївської міської ради про виділення СФГ Олеся вищезазначеної земельної ділянки, яке на даний час є чинним, ОСОБА_3 користується земельними ділянками з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0897, 5121010100:01:001:0894, 5121010100:01:001:0902, 5121010100:01:001:0891, 5121010100:01:001:0905, 5121010100:01:001:0901, 5121010100:01:001:0903, 5121010100:01:001:0895, 5121010100:01:001:0896, 5121010100:01:001:0900, 5121010100:01:001:0890, 5121010100:01:001:0906, 5121010100:01:001:0904, 5121010100:01:001:0898, 5121010100:01:001:0893, 5121010100:01:001:0892, 5121010100:01:001:0899, 5121010100:01:001:0907.
Але матеріали справи не містять вказаного рішення, не вказано його номер та дату прийняття, а в п. 3.1 статуту СФГ Олеся мова йде про інші земельні ділянки площею 15 га та 0,3 га, а не 36 га.
Позивач у позові вказує, що відповідач почав називати себе власником земельних ділянок, намагається фактично заволодіти земельними ділянками та чинить перешкоди в користуванні ними, а саме: разом з іншими невідомими особами намагається знищити врожай, який належить Приватному підприємству Єдність , здійснити засадження, оброблення та використання сільськогосподарської техніки.
При цьому жодних доказів на підтвердження вказаних доводів позивач до суду не надав.
У відзиві відповідач зазначає, що у період з 18.10.2017 року по 20.10.2017 року він придбав земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами і його право власності на них належно зареєстроване в державному реєстрі, про що свідчать відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.42-75).
Крім цього, постановою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.08.2018 року керівника СФГ Олеся Ніцевича В.М. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850 грн. Суть правопорушення полягає в тому, що керівником СФГ Олеся Ніцевичем В.М ОСОБА_4 самовільно були зайняті земельні ділянки загальною площею 36 га з кадастровими номерами 5121010100:01:001:0897, 5121010100:01:001:0894, 5121010100:01:001:0902, 5121010100:01:001:0891, 5121010100:01:001:0905, 5121010100:01:001:0901, 5121010100:01:001:0903, 5121010100:01:001:0895, 5121010100:01:001:0896, 5121010100:01:001:0900, 5121010100:01:001:0890, 5121010100:01:001:0906, 5121010100:01:001:0904, 5121010100:01:001:0898, 5121010100:01:001:0893, 5121010100:01:001:0892, 5121010100:01:001:0899, 5121010100:01:001:0907, які належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу (а.с.37-41).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Положеннями ст. 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, земельні ділянки, у користуванні яких він просить усунути перешкоди, належать на праві власності відповідачу, який ці земельні ділянки не надавав в оренду позивачу, а тому позивачу слід відмовити у позові.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 319, 321, 387, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Селянському фермерському господарству Олеся в позові до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Повне судове рішення складено 03.02.2020 року.
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2020 |
Оприлюднено | 05.02.2020 |
Номер документу | 87353723 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Біляївський районний суд Одеської області
Пендюра Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні