Постанова

від 04.02.2020 по справі 360/1840/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року справа №360/1840/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Слєсарєва І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року (повне судове рішення складено 22 серпня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1840/19 (суддя в І інстанції Басова Н.М.) за позовом Фермерського господарства Застава-2010 до Головного управління Держпраці у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Застава-2010 (далі - ФГ Застава-2010 ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - ГУ Держпраці у Луганській області) про скасування постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування уточненого позову зазначив, що 19.03.2019 заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області Рисухіним Д.Л. винесено постанову №ЛГ168/35/НД/СП-ФС про накладення штрафу на Фермерське господарство Застава-2010 у розмірі 417300,00 грн.

При цьому позивач не згоден з прийнятою постановою, оскільки підставою для її прийняття стало, нібито, факт створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування ФГ Застава-2010 , який підтверджується актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 26 лютого 2019 року № ЛГ168/35/НД.

Згідно наказу про проведення інспекційного відвідування ФГ Застава-2010 воно повинно було здійснюватися за наступною адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , с. Соснівка, вул. Комсомольська, буд. № 31 о 14 год. 00 хв. 26.02.2019. Проте, позивач зазначає, що 26.02.2019 інспектори відповідача взагалі не здійснювали виїзд за адресою розташування позивача та відповідно жодного факту перешкоджання проведення інспекційного відвідування не було.

Крім того, вказав на те, що моментом виявлення порушення законодавства про працю співробітники Держпраці враховують саме факт недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведений (п. 7 ч. 2. ст. 265 Кодексу законів про працю України), але відсутність об`єкта відвідування чи уповноваженої особи за місцезнаходженням (про що вказано в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування від 26.02.2019) - взагалі це не ознака порушення законодавства про працю, це не факт недопущення до проведення перевірки.

Також позивач зазначив про те, що станом на час проведення інспекційного відвідування діяв мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, передбачений статтею 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VІІ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VІІ).

Село Соснівка Новопсковського району Луганської області, що є фактичною та юридичною адресою ФГ Застава-2010 , включена в перелік суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1669-VІІ (зі змінами та доповненнями) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

На даний час (та на момент здійснення перевірки) інформації стосовно ФГ Застава-2010 із зазначенням ступеня ризику від провадження ним господарської діяльності у сфері трудових відносин на офіційних веб-сайтах Державної служби України з питань праці та Головного управління Держпраці у Луганській області не має (не було).

Позивач також вказав, що відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (зі змінами та доповненнями) штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Таким чином, на думку позивача, у посадових осіб ГУ Держпраці у Луганській області не було правових підстав для накладення штрафу і винесення відповідної постанови.

На підставі викладеного, позивач просив суд скасувати постанову ГУ Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ168/35/НД/СП-ФС від 19.03.2019 на ФГ Застава-2010 (код ЄДРПОУ 37684904) у розмірі 417300,00 грн (а.с.69-79).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено наступне.

Згідно зі ст. 295 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) Кабінетом Міністрів України затверджена Постанова від 26.04.2017 № 295, якою, в свою чергу, затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295). Саме у Порядку № 295 визначені процедура здійснення державного контролю, повноваження органів державного контролю, їх посадових осіб, права та обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення державного контролю. В тому числі у п.2 цього Порядку зазначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Штрафи за порушення роботодавцями законодавства про працю накладаються посадовими особами відповідача згідно із Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою КМУ № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509), у якому встановлені підстави для накладення штрафу, у відповідності до ч.4 ст. 265 КЗпП України.

22.01.2019 до Головного управління надійшло рішення суду, а саме: ухвала про надання дозволу на проведення перевірки Білокуракинського районного суду Луганської області від 21.01.2019. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку № 295, статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України № 1986-ІV від 08.09.2004, на підставі рішення суду винесено наказ від 14.02.2019 № 116 Про проведення інспекційного відвідування Фермерського господарства Застава-2010 .

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 передбачено перелік підстав для проведення інспекційного відвідування. Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, у тому числі передбачено проведення інспекційного відвідування за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Порядку № 295 інспекційне відвідування проводиться за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю. Таким чином, у Головного управління є належні підстави для проведення інспекційного відвідування.

15.02.2019 Головним управлінням винесено направлення № 01-17/142 на проведення інспекційного відвідування. У відповідності до вищевказаного наказу, 19.02.2019 інспекторами праці Солдатовою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була здійснена спроба провести інспекційне відвідування.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

19.02.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), інспектором праці Солдатовою Юлією Геннадіївною винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 19.02.2019 № ЛГ168/35/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 26.02.2019 та Вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ168/35/ПД. Вказані документи направлено рекомендованим листом.

26.02.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), інспектором праці Солдатовою Юлією Геннадіївною винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 26.02.2019 № ЛГ168/35/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 07.03.2019 та Вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ168/35/ПД. Вказані документи направлено рекомендованим листом.

07.03.2019 заступник начальника Головного управління прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу о 11 год. 00 хв. 19.03.2019.

11.03.2019 Головне управління склало повідомлення, яке направлено рекомендованим листом.

19.03.2019 заступником начальника Головного управління розглянуто справу та винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ168/35/НД/СП-ФС у розмірі 417300 грн 00 коп., яку направлено рекомендованим листом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що посадовими особами Головного управління неухильно дотримано норми матеріального права під час підготовки до інспекційного відвідування, його проведення та прийняття рішення про накладення штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Фермерське господарство Застава-2010 , є юридичною особою, код ЄДРПОУ 37684904, місцезнаходження: 92313, Луганська область, Новопсковський район, с.Соснівка, вул. Комсомольська (Молодіжна), буд.31; основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.18-23).

Ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 21.01.2019 по справі №409/126/19 за клопотанням слідчого СВ Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області винесене в кримінальному провадженні за №42019131580000001 від 09.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, призначено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері труда суб`єкта господарювання ФГ Застава-2010 з метою встановлення порушень норм трудового законодавства та розміру завданої шкоди.

Проведення перевірки доручено працівникам Головного управління Держпраці у Луганській області.

Зобов`язано ФГ Застава-2010 забезпечити допуск працівників Головного управління Держпраці у Луганській області (а.с.47).

14.02.2019 Головним управлінням Держпраці у Луганській області видано наказ №116 про проведення інспекційного відвідування позивача.

Підставами для проведення зазначено підпункт 3 пункту 5 та пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, стаття 16 Конвенції Міжнародної організації праці №1 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України №1986-ІV від 08.09.2004, за результатами аналізу інформації, отриманої із ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 21.01.2019 у справі №409/126/19. Строк проведення визначений з 18.02.2019 по 19.02.2019. Предметом перевірки є додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника(ів) до роботи без оформлення трудового договору (а.с.48).

Того ж дня за №01-17/142 було видано інспекторам Держпраці направлення на проведення інспекційного відвідування (а.с.49).

19.02.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), інспектором праці Солдатовою Юлією Геннадіївною винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 19.02.2019 № ЛГ168/35/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 26.02.2019 та Вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ168/35/ПД. Місцем складення Акту та Вимоги є село Соснівка. Вказані документи направлено рекомендованим листом (а.с.59-60,61,63,63-зворотній бік).

Зазначені Акт та Вимогу уповноважена особа позивача отримала 28.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.119).

26.02.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), інспектором праці Солдатовою Юлією Геннадіївною винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 26.02.2019 № ЛГ168/35/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 07.03.2019 та Вимогу про надання/поновлення документів № ЛГ168/35/ПД. Місцем складення Акту та Вимоги є м. Лисичанськ. Вказані документи направлено рекомендованим листом (а.с.11-12,13-14,122).

Зазначені Акт та Вимогу вручено 04.03.2019, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта (а.с.123).

07.03.2019 заступник начальника Головного управління прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу об 11 год. 00 хв. 19.03.2019 (а.с.62).

11.03.2019 Головне управління склало повідомлення, яке направлено рекомендованим листом та отримано уповноваженою особою позивача 16.03.2019 (а.с.15, 65-зворотній бік, 66).

19.03.2019 заступником начальника Головного управління розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ168/35/НД/СП-ФС у розмірі 417300 грн 00 коп., яку направлено рекомендованим листом (а.с.16-17,65).

Підставою для прийняття постанови стало те, що відповідач встановив факт створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань фактичного допуска працівника(ів) до роботи без оформлення трудового договору у фермерському господарстві Застава-2010 , про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛГ168/35/НД від 26.02.2019.

Керувався при цьому відповідач статтею 259, абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місце самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку № 509.

Між тим, суд не може погодитись з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 295, який був чинний на час проведення інспекційного відвідування, встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4-7 цього пункту. В підпункті 4 даного пункту зазначено рішення суду, повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Згідно з п.8 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Пунктом 9 Порядку № 295 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

У відповідності до п.11 Порядку № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 12 Порядку № 295).

Пунктами 15, 16, 17 та 18 Порядку № 295 передбачено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об`єктом відвідування.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 265 КЗпП України).

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Водночас абз.6 ч.2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком № 509.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку № 509).

Приписами пункту 8 Порядку № 509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є з`ясування чи дійсно було з боку позивача створення перешкод у здійсненні перевірки інспекторам Держпраці та чи діяли посадові особи в межах повноважень та у спосіб передбачених законом при проведенні перевірки та при прийнятті постанови про накладення штрафу.

Як пояснив в судовому засіданні першої інстанції голова фермерського господарства Застава ОСОБА_3 .А., він є керівником господарства і на час проведення інспекційного відвідування (19.02.2019 та 26.02.2019) був відсутній на робочому місці, оскільки на той час перебував у службовому відрядженні в м. Києві на сільсько-господарській виставці, яка тривала три дні. В подальшому, в межах службового відрядження він вилетів до Єгипту, оскільки мав наміри укласти договори для здійснення фінансово-господарської діяльності господарства.

На підтвердження вказаних обставин надав суду наказ від 15.02.2019 про відрядження.

З вказаного наказу вбачається, що у період з 18.02.2019 по 27.02.2019 голова ФГ Застава-2010 ОСОБА_4 перебував у службовому відрядженні в м. Києві та в подальшому у Єгипті (а.с.150).

Оглядом витягу з інформаційної бази прикордонної служби вбачається, що 21.02.2019 ОСОБА_4 виїхав за межі України з аеропорту м. Бориспіль та 28.02.2019 повернувся до України в аеропорт м. Харкова (а.с.159). В цей час він дійсно перебував у Єгипті, що підтверджується копією закордонного паспорту ОСОБА_4 , оригінал якого був оглянутий судом в судовому засіданні (а.с.151-152).

Таким чином судом встановлено, що на час проведення інспекційного відвідування 19.02.2019 та 26.02.2019 безпосередній керівник господарства був відсутній за адресою здійснення діяльності підприємства: Луганська область, Новопсковський район, с. Соснівка, вул. Комсомольська (Молодіжна), буд.31.

Також судом встановлено, що фактично інспектори держпраці, яким було доручено проведення інспекційного відвідування вийшли на місце інспекційного відвідування лише 1 раз - 19.02.2019.

В подальшому, 26.02.2019 виходу на інспекційне відвідування за місцезнаходженням підприємства не було, а акт про неможливість проведення інспекційного відвідування був складений у м. Лисичанську.

Вказані обставини підтвердив допитаний судом першої інстанції у якості свідка інспектор Держпраці, якому було доручено проведення інспекційне відвідування, ОСОБА_5

Фактично, інспектори Держпраці прийняли самостійно рішення, щодо проведення в цей день не інспекційне відвідування, а невиїзне інспектування у приміщенні органу контролю.

Однак, як передбачає пункт 15 Порядку № 295 невиїзне інспектування здійснюється за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об`єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку.

Як пояснив свідок ОСОБА_5 такого рішення (наказу) керівник Головного управління не приймав.

Оглядом оскаржуваної постанови про накладення штрафу, судом встановлено, що позивач притягнутий до відповідальності саме за нібито факт створення перешкод у проведенні саме інспекційного відвідування, яке проводилось 26.02.2019.

Між тим, як вже встановлено судом, такого інспекційного відвідування інспекторами Держпраці проведено не було.

Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів від 19.02.2019, в яких строк для надання документів встановлений для позивача до 26.02.2019, отриманий уповноваженої особою позивача лише 28.02.2019.

Тобто, на час прийняття акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів від 26.02.2019 позивач не був обізнаний про необхідність надання витребуваних документів, його безпосередній керівник перебував за межами країни, а інспектори Держпраці не мали документального підтвердження отримання позивачем акту та вимоги від 19.02.2019 та самостійно прийняли рішення про проведення 26.02.2019 не інспекційного відвідування, а невиїзного інспектування.

При цьому посилання в апеляційній скарзі на норми пересилання поштової кореспонденції не можуть бути визнані судом обґрунтованими, тобто, такими, що свідчать про правомірність дій відповідача.

Вказані вище обставини дають підстави суду дійти висновку про те, що посадові особи Головного управління допустили грубі порушення порядку проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з чим прийнятий ними акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛГ168/35/НД від 26.02.2019 не може бути доказом, який би свідчив про факт створення перешкод позивачем у проведенні інспекційного відвідування та підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Як наслідок прийнята постанова Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ168/35/НД/СП-ФС від 19.03.2019 на фермерське господарство Застава-2010 у розмірі 417300,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідач взагалі не мав права здійснювати інспекційне відвідування у зв`язку з дією мораторію, встановленого Законом № 1669-VІІ, апеляційний суд зазначає, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, в тому числі щодо мотивів задоволення позову, апеляційний суд не надає оцінку таким посилання позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 360/1840/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 04 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук