Постанова

від 30.01.2020 по справі 560/2240/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2240/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

30 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищого професійного училища №36 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький, повний текст складено 01.11.2019) у справі за адміністративним позовом Вищого професійного училища №36 до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року Вище професійне училище №36 звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №1 від 25.06.2019 року про повернення до відповідного бюджету використаної позивачем не за цільовим призначенням субвенції в сумі 1 204 456 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 25.06.2019 року відповідачем винесена вимога №1 про повернення до відповідного бюджету використаної позивачем не за цільовим призначенням суми субвенції в сумі 1 204 456 грн. Підставою для винесення вищезазначеної вимоги стало нецільове використання на думку відповідача бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції на підготовку робітничих кадрів і використані не за цільовим призначенням - "проведено незаконні видатки на оплату поточних видатків з підготовки кадрів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" за спеціальністю 5.10010201 "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва". Позивач вважає, що вищевказана вимога є необґрунтованою та безпідставною.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні позову Вищого професійного училища № 36, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги № 1 від 25.06.2019 року - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. На думку позивача, оскаржувана вимога є актом індивідуальної дії, тому відповідно ст. 4 КАС України адміністративний суд наділений повноваженнями щодо визнання протиправною та скасування вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Натомість, представники відповідача заперечили щодо вимог апеляційної скарги, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області відповідно до пункту 8.2.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року, проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 36 за період з 01.01.2015 року по 28.02.2019 року.

Примірник програми ревізії, та на направлення на її проведення під особистий підпис вручено директору ВПУ № 36, що підтверджується змістом акту перевірки, та не заперечується представниками позивача.

За результатами проведення ревізії, на підставі плану проведення заходів державного фінансового контролю, затвердженого в установленому порядку, складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Вищого професійного училища № 36, с. Балин Хмельницької області за період з 01.01.2015 року по 28.02.2019 року № 03-08/19 від 31.05.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог фінансового законодавства, допущених підконтрольною установою, а саме: у 2015 році Вище професійне училище № 36, в порушення вимог частини 1 статті 103-3 БК України, пункту 3 Порядку та умов надання субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 7 за рахунок коштів субвенції на підготовку робітничих кадрів, яка надана з державного бюджету місцевим бюджетам за КТКВ 070501 "Професійно технічні заклади освіти", проведено незаконні видатки на оплату поточних видатків з підготовки кадрів за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" за спеціальністю 5.10010201 "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва" на загальну суму 1204456 грн.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області сформовано вимогу №1 від 25.06.2019 року до розпорядника бюджетних коштів про повернення до відповідного бюджету використаної ним не за цільовим призначенням суми субвенції, якою вимагається від керівника Вищого професійного училища № 36 повернути бюджетні кошти у вигляді субвенції на підготовку робітничих кадрів і використанні не за цільовим призначенням, у сумі 1 204 456 грн, до обласного бюджету Хмельницької області.

Не погоджуючись із вказаною вимогою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень, довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом. Суд вказав, що обґрунтованість і правомірність виявлених збитків може бути предметом позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не позову підконтрольної установи про визнання протиправними і скасування вимоги № 1 від 25.06.2019 року, який вказує на виявлені збитки в сумі 1 204 456 грн, та їх відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-12 (далі - Закон №2939-12), визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У підпункті 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, встановлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16.

У справі, що розглядається, управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області пред`явило вимогу, яка вказує на виявлені збитки, а саме: позивачем використано бюджетні кошти у вигляді субвенції не за їх цільовим призначенням, та їхній розмір. Так як, збитки, в даному випадку бюджетні кошти у вигляді субвенції, які використані не за їх цільовим призначенням, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічний висновок підтримав Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 28 березня 2019 року у справі №813/1745/17, від 28 березня 2019 року у справі №808/8247/15, від 29 липня 2019 року у справі №400/2658/18.

Щодо посилання апелянта на те, що оскаржувана вимога як акт індивідуальної дії може бути оскаржена до суду адміністративної юрисдикції, суд апеляційної інстанції не заперечує, однак адміністративний суд, розглядаючи позов про скасування такої вимоги, не може перевіряти обставини правильності визначення у вимозі збитків, які, як зазначалося, можуть бути предметом розгляду суду лише у справі за позовом органу державного фінансового контролю про їх стягнення.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вищого професійного училища №36 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 лютого 2020 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.