Рішення

від 30.01.2020 по справі 905/2168/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2020 Справа № 905/2168/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №905/2168/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод , м. Авдіївка Донецької області,

до Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

про стягнення збитків у вигляді недостачі, у розмірі 31 790, 49 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця стягнення збитків у вигляді недостачі, у розмірі 31 790, 49 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що вагони № 61673984, №56963044, №53451498, № 55006506, № 56493521, №56872575, №61841375, №55340988, №53485876, №54753249, №53412110, №56968860 прибули з вантажем на станцію Авдіївка з недостачею, яка підтверджена складеними цією ж станцією комерційними актами №482803/42, 482803/43, №482803/44, №482803/45, №482803/46, №482803/47, №482803/48, №482803/49, №482803/50, №482803/51, №482803/52, №482803/53 від 16.06.2019р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 2 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

17 грудня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив № 12122 від 12.12.2019р., за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову на підставі того, що позивачем під час розрахунку позовних вимог застосовувався коефіцієнт норми недостачі у розмірі 1 відсоток, але, за позицією відповідача, вантаж є вологим, виходячи з даних, зазначених у документації між ТОВ Д.ТРЕЙДИНГ та позивачем, а тому у даному випадку під час розрахування недостачі слід застосовувати коефіцієнт норми недостачі, що складає 2 відсотки. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення недостачі з урахуванням ПДВ.

2 січня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь № 11/10/1080 від 24.12.2019р. на відзив, згідно з якою позивач наполягає на нарахуванні недостачі саме з застосуванням саме 1% природної втрати, адже у спірній накладній вказано, що вугілля знаходиться у твердому стані, а не у вологому. Стосовно ПДВ позивачем зазначено, що оплата за вантаж здійснювалась в повному обсязі, а залізниця зобов`язана відшкодовувати фактичні збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Таким чином, позивач вважає правомірним вимагати стягнення збитків саме в зазначеному у позові розмірі.

Ухвалою суду від 23 січня 2020 року відкладено судове засідання на 30 січня 2020 року.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2019 року зі станції Миколаївка-Донецька Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля відправлено вантаж вугілля кам`яне марки г за залізничною накладною № 47231048 із визначенням станції призначення - м. Авдіївка Донецької області.

При оформленні зазначеної накладної у вагоні № 61673984 вказано масу вантажу - 69 300 кг., у вагоні № 56963044 - 68 400 кг., у вагоні № 53451498 - 69 550 кг., у вагоні № 55006506 - 69 550 кг., у вагоні № 56493521 - 68 700 кг., у вагоні № 56872575 - 70 600 кг., у вагоні № 61841375 - 69 500 кг., у вагоні № 55340988 - 69 300 кг., у вагоні № 53485876 - 69 550 кг., у вагоні № 54753249 - 69 600 кг., у вагоні № 53412110 - 68 450 кг., у вагоні № 56968860 - 68 550 кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаних накладних, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150 т) відправником.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить підпис працівника станції відправлення.

16 червня 2019 року на станції Авдіївка Донецької залізниці складено комерційні акти №482803/42, № 482803/43, № 482803/44, № 482803/45, № 482803/46, № 482803/47, № 482803/48, № 482803/49, № 482803/50, № 482803/51, № 482803/52, № 482803/53.

Відповідно до зазначених вище комерційних актів на станції Авдіївка Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагонах № 61673984, №56963044, №53451498, № 55006506, № 56493521, №56872575, №61841375, №55340988, №53485876, №54753249, №53412110, №56968860 не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Із комерційного акту № 482803/42 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 61673984 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 250 кг., тара - 23 400 кг., нетто - 66 850 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 450 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60-70 см.

Із комерційного акту № 482803/43 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 56963044 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 89 400 кг., тара - 23 100 кг., нетто - 66 300 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 100 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60-70 см.

Із комерційного акту № 482803/44 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 53451498 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 350 кг., тара - 23 300 кг., нетто - 67 050 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 500 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60-70 см.

Із комерційного акту № 482803/45 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 55006506 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 91 100 кг., тара - 23 600 кг., нетто - 67 500 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1-2 люками наявна виїмка 300/280/70 см, над 7 люком 150/280/60 см. - з порушенням маркування.

Із комерційного акту № 482803/46 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 56493521 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 88 000 кг., тара - 21 800 кг., нетто - 66 200 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 500 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу розрівняне, нижче рівня бортів на 10 см., марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60-70 см.

Із комерційного акту № 482803/47 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 56872575 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 89 400 кг., тара - 21 000 кг., нетто - 68 400 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 200 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу розрівнене, нижче рівня бортів на 10 см., марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1-2 люками наявна виїмка 300/280/70 см., над 6-7 люками також виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/48 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 61841375 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 500 кг., тара - 23 300 кг., нетто - 67 200 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 300 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1 люком наявна виїмка 150/280/60-70 см., над 7 люком також виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/49 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 55340988 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 550 кг., тара - 23 600 кг., нетто - 66 950 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 350 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/50 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 53485876 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 750 кг., тара - 23 500 кг., нетто - 67 250 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 300 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома повздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/51 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 54753249 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 850 кг., тара - 23 400 кг., нетто - 67 450 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 2 150 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/52 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 53412110 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 90 550 кг., тара - 23 900 кг., нетто - 66 650 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 1 800 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 1, 7 люками наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Із комерційного акту № 482803/53 вбачається, що на станції Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольне зважування спірних вагонів та встановлено, що при зважуванні вагону № 56968860 на справних 100-тонних тензометричних вагонних вагах вантажоотримувача (держповірка від 22.04.2019р.) виявилось, що вага брутто - 89 750 кг., тара - 22 200 кг., нетто - 67 550 кг., що менше даних, зазначених у накладній на 1 000 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люки зачинені, течі немає. Навантаження вантажу на рівні бортів розрівняне, марковане двома поздовжними полосами, плівкою не покривалось. У вагоні над 7 люком наявна виїмка з порушенням маркування 150/280/60-70 см. При повторному зважуванні дані підтвердились.

Відповідно до ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Враховуючи викладене, та приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу,визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції

призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку,передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до положень п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах. 1 % норми природної втрати застосовується під час перевезення мінерального палива.

Відповідач заперечував проти нарахування недостачі з використанням норми природної втрати в один відсоток, адже, на думку останнього, вантаж (вугілля кам`яне) за своїми характеристиками є вологим, що вбачається як з норм ДСТУ 4083-2002, так і з первинної документації постачальника та отримувача. Зокрема, згідно з актом приймання передачі № 1506-5 від 15.06.2019р. вбачається, що вологість прийнятого позивачем вантажу становить 4,7 %.

Позивач проти зазначених вище обставин заперечував та наполягав на розраховані недостачі з використанням норми природної втрати 1 відсоток, адже вантаж був у твердому стані, а не у вологому, про що зазначено у накладній.

Як вбачається зі Специфікації № 1 від 07.06.2019 року, вугілля кам`яне має код Української класифікації товарів ВЕД 2701. Проаналізувавши зміст класифікатору, судом встановлено, що код 2701 мають товари, які знаходяться у групі 27 під назвою Мінеральні палива , а саме: вугілля кам`яне, антрацит; котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам`яного вугілля.

Також суд зазначає, що відповідно до міждержавного стандарту № 11022-95 Паливо тверде мінеральне. Методи визначення зольності , затвердженого протоколом № 8 від 12.10.1995 року, стандарту № 27313-95 Позначення показників якості та формули перерахунку результатів аналізу для різних станів палива , затвердженого протоколом № 8 від 12.10.1995 року, стандарти пошириться на буре і кам`яне вугілля, антрацит, лігніти, горючі сланці, торф, кокс, продукти механічної та термічної переробки і встановлюють позначення показників якості та формули перерахунку результатів аналізу, зольності для різних станів палива.

Таким чином, вугілля кам`яне є мінеральним паливом, у зв`язку з чим суд погоджується з позицією позивача щодо застосування до вугілля, під час визначення недостачі норм природної втрати розміром 1 відсоток.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт саме на залізницю покладено обов`язок збереження вантажу під час перевезення.

У розумінні Господарського кодексу України (ст. 306) перевезенням є господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання у тому числі залізницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України, що кореспондується зі ст. 25 Закону України Про залізничний транспорт та ст.ст. 110, 127 Статуту залізниць України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту його видачі одержувачу, зокрема, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу псування або пошкодження вантажу.

Як вже зазначалось вище, відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що позивач помилково визначив вартість втраченого вантажу з урахуванням ПДВ та посилався на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 905/788/19, у якій розглядався спір, що виник з подібних правовідносин.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено відшкодування залізницею фактичних збитків, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

До матеріалів справи позивачем долучено Договір поставки № 19/151 від 07.06.2019р. (далі - договір), укладений між Позивачем та ТОВ Д.ТРЕЙДІНГ (далі - постачальник), відповідно до якого постачальник прийняв на себе обов`язок поставити у власність позивача вугільну продукцію. Відповідно до п. 3.4 договору сторонами обумовлено, що право власності на вугілля переходить від постачальника до позивача з моменту постачання продукції.

Датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля у залізничній накладній згідно умов постачання, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідній специфікації.

П. 6.1. Договору встановлено, що приймання продукції за кількістю відбувається на підставі даних, викладених у залізничній накладній.

На виконання умов Договору між контрагентами укладено Специфікацію № 1 від 07.06.2019р. до Договору, згідно з якою визначено, що поставка відбувається із застосуванням термінів Інкотермс-2000 на умовах СРТ.

Умови поставки СРТ означають, що продавець має сплатити витрати, пов`язані з транспортуванням товару до вказаного місця призначення. З цього випливає, що покупець бере на себе усі ризики втрати або пошкодження товару після передачі товару продавцем покупцю.

Як вбачається з акту приймання-передачі вугільної продукції № 1506-5 від 15.06.2019 року, постачальником передано, а позивачем прийнято вугільну продукцію за залізничною накладною № 47231048 загальною сумою 1 700 647, 43 грн. з урахуванням ПДВ. Вага вантажу, зазначена в акті, співпадає з вагою у залізничній накладній.

Виходячи зі змісту договору, підписаних сторонами актів приймання-передачі, право власності від постачальника до позивача перейшло саме в момент проставляння в накладній дати календарного штемпеля, тобто у день прийняття вантажу на станції відправлення (15.06.2019р.).

Крім того, суд, проаналізувавши розрахунок позовних вимог з урахуванням позиції відповідача, встановив, що позивач просить стягнути збитки у вигляді недостачі у розмірі суми втраченого вантажу, з врахуванням 20% ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. а ст. 185.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; або дата відвантаження товарів. (ст. 187 Податкового кодексу України).

Враховуючи висновки щодо переходу права власності на вугілля до позивача на час прийняття вантажу до перевезення, суд зазначає, що податкові зобов`язання позивача та його контрагента за договором постачання виникли саме до втрати майна. Виходячи зі змісту вказаних відносин, втрата майна відбулася після переходу права власності до позивача. Саме ця обставина відрізняє обставини по справі № 905/2168/19 від справи № 905/788/19, на яку посилається відповідач як справу, в якої зроблений висновок Верховного Суду, який ,за позицією відповідача, слід застосувати в межах цієї справи.

Податкові зобов`язання Позивача та податкові права Покупця (право на податковий кредит), у відповідності до розділу V (податок на додану вартість) Податкового кодексу України, обмежені фактичним виконанням договірних зобов`язань та завжди підлягають корегуванню, коли обставини змінюються. Проте, господарська операція між позивачем та постачальником з приводу поставки товару є завершеною, сторонами підписано акти приймання-передачі вугілля в обсязі, передбаченому специфікацією та накладною. Втрата вугілля відбулася після переходу прав власності до позивача, що унеможливлює коригування податкових зобов`язань постачальника.

За змістом ст. 198.5 Податкового кодексу платник податку (у якого раніше виникло право на податковий кредит) зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи зазначені норми, а також лист ДФС від 19.01.2019 року № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, суд зазначає що кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому, відповідно до п. 201,1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Таким чином, отримуючи від відповідача компенсацію втраченого майна у позивача виникають податкові зобов`язання, у зв`язку з чим позив в частин стягнення заборгованості з урахуванням ПДВ підлягає задоволенню.

Правовідносини, що досліджувалися у Постанові Верховного Суду по справі № 905/788/19 від 24 вересня 2019 року, за своїм змістом не є подібними відносинам, які склалися між учасниками в межах цієї справи, адже відповідно до фабули спору податкові зобов`язання у позивача виникли вже після отримання вантажу з врахуванням його недостачі.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги частково. Перевіривши розрахунок обсягів нестачі, судом встановлено, що позивач допустив незначні відхилення (вагон 61841375 позивачем вказано обсяг нестачі 1,61 т. замість 1.60 т., вагон 53412110 вказано 1,21т. замість 1, 11т.) Враховуючи встановлення фактів відхилення, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 31 753, 87 грн.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця стягнення збитків у вигляді недостачі, у розмірі 31 790, 49 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька обл., місто Авдіївка, Проїзд Індустріальний, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191075) суму збитків у вигляді недостачі, у розмірі 31 753, 87 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 918, 89 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).