Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/16913/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/16913/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

справу за позовом Акціонерного товариства Київгаз (вул. М. Бойчука, буд. 4Б, м. Київ, 01103) до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (вул. Прилужна, буд. 6, м. Київ, 03179) про стягнення заборгованості у розмірі 643821,38 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Київгаз , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на користь Акціонерного товариства Київгаз суму основного боргу у розмірі 643821,38 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1-508 про умови поставки газу для побутових потреб у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 643821,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 10.12.2019, відповідачем - 11.12.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві зазначає, що після прийняття рішення Київською міською радою від 09.10.2014 № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва та передачі функцій з обслуговування житлового фонду комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва до комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва . Після цього підприємство втратило джерела прибутку та змогу розраховуватись із кредиторами. Надалі засновником Київською міською радою прийнято рішення № 838/4902 від 23.05.2018 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання , відповідно до якого в місті Києві підлягає реорганізації 57 комунальних підприємств, в тому числі комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва. На виконання рішення Київської міської ради № 838/4902 від 23.05.2018 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання виконавчим органом Київської міської ради (Київської міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження № 1555 від 27.08.2018 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання , відповідно до якого утворено комісію з реорганізації комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та затверджено її склад. Зазначеній комісії доручено вжити передбачених законодавством заходів з реорганізації підприємства шляхом приєднання. Відповідно до вищевказаного розпорядження № 1555 від 27.08.2018 комісії з реорганізації доручено, за результатами інвентаризації скласти передавальний акт та подати його на затвердження виконавчому органу, яким визначити всі права та обов`язки, майно комунального підприємства, що переходить до правонаступника. При цьому комісія з реорганізації наділена лише повноваженнями для включення або відмови у включенні до передавального акту суми заборгованості відповідного кредитора. Господарська діяльність комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва не здійснюється, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що від 30.08.2018 підприємство знаходиться у стані припинення. Вважає, що відповідач попередньо виконав вищезазначені кредиторські вимоги шляхом включення їх до передавального акту підприємства у загальному розмірі 643821,38 грн. На адресу позивача відповідачем направлено лист від 05.12.2019 № 23 з повідомленням про те, що вимогу було попередньо виконано шляхом включення її до передавального акту підприємства.

24.12.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що передавальний акт по відповідачу не затверджений, відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в силу вимог ст. 104 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесені. Відповідач не є припиненим, а його приєднання до іншої юридичної особи є незавершеним. Вважає, що зобов`язання відповідача не припинилися у зв`язку з чим позивач, як кредитор, має право вимагати від відповідача в особі комісії з його припинення виконання цих зобов`язань на будь-якій стадії процедури припинення юридичної особи.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.11.2008 між Відкритим акціонерним товариством Київгаз , правонаступником якого є позивач, як постачальником та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, як виконавцем, укладено договір № 1-508 про умови поставки газу для побутових потреб, за умовами якого постачальник зобов`язується забезпечити в інтересах виконавця транспортування (доставку) природного газу для комунально-побутового споживання населення, а виконавець зобов`язується забезпечити безперервне надання газу в якості комунальної послуги населенню - наймачам (орендарям, власникам) квартир, іншим особам, які зареєстровані в житловому приміщенні (квартира, комунальна квартира, гуртожиток), та своєчасно здійснювати оплату постачальнику вартості спожитого мешканцями газу в термін і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 11.7. розділу 11 договору даний договір набирає чинності з 03.11.2008 і дії до повного переходу постачальника на прямі розрахунки з мешканцями району.

Сторони домовились, що зняття та фіксування показників здійснюється представниками обох сторін договору до кожного 25-го числа звітного місяця, про що складається відповідний акт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками. На підставі вищезазначених актів постачальником до 27-го числа звітного місяця складається та надсилається виконавцю зведений акт обсягів переданого виконавцю газу для побутових потреб у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, в якому відображається загальна вартість поставленого виконавцю газу з урахуванням всіх пільг та субсидій мешканців та показників побудинкових лічильників. Протягом 5-х робочих днів з дня отримання акту виконавець розглядає, підписує його та повертає один примірник постачальнику, і він є основою для проведення розрахунків з постачальником (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. розділу 3).

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. розділу 4 договору роздрібні ціни на природний газ (за наявності лічильника газу і у разі відсутності лічильника газу) для комунально-побутових потреб мешканців монопольно встановлюються уповноваженим на це органом державної влади - Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). У випадку зміни державою ціни на газ, такі зміни є обов`язковими для розрахунку грошових зобов`язань сторін за даним договором з моменту введення в дію нових цін.

Відповідно до п. 5.3. розділу 5 договору якщо виконавець не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщепленням платежів, виконавець зобов`язується щомісячно до 20 числа включно наступного за звітним місяця, забезпечувати збір коштів та перераховувати їх на рахунок постачальника як вартість газу, спожитого мешканцями.

31.03.2015 позивачем та відповідачем складено і підписано акт № УК000015024 передачі-приймання природного газу за березень 2015 року, згідно якого за березень 2015 року позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ для потреб населення в обсязі 1006,37954 тис. куб. м. загальною вартістю 1306077,05 грн.

В подальшому сторонами складено та підписано акт звіряння розрахунків за послуги з газопостачання за договором № 1-508 від 03.11.2018, згідно якого станом на 01.04.2015 за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 1764802,67 грн.

15.10.2015 відповідачем на адресу позивача направлено гарантійний лист за № 1503, в якому зобов`язався та гарантував сплату заборгованості у розмірі 756992,96 грн за складеним графіком.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № 1-508 від 03.11.2008 за період 2015-2017 р.р. за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 662255,67 грн.

Відповідно до п.п. 7.1.1. п. 7.1. розділу 7 договору постачальник має право вимагати від виконавця своєчасної і в повному обсязі оплати вартості переданого йому газу для надання комунальної послуги мешканцям.

Згідно із п. 8.1. розділу 8 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору № 1-508 про умови поставки газу для побутових потреб від 03.11.2008 у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору № 1-508 про умови поставки газу для побутових потреб від 03.11.2008, за умовами якого позивачем забезпечувалося, в інтересах відповідача, транспортування природного газу для комунально-побутового споживання населення, а відповідач зобов`язався своєчасно здійснювати оплату вартості таких послуг.

Згідно із п. 45 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Статтею 32 Закону України Про ринок природного газу передбачено, що Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Оператор газотранспортної системи зобов`язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Закону України Про ринок природного газу розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.

Правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначені Кодексом газотранспортної системи, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс).

Згідно із п. п. 5 п. 1 розділу І Кодексу алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 7 розділу ІІІ Кодексу порядок приймання-передачі природного газу в точках входу та точках виходу на міждержавному з`єднанні визначається відповідною угодою про взаємодію між оператором газотранспортної системи та оператором суміжної газотранспортної системи. Замовник послуг транспортування разом з оператором суміжної газотранспортної системи та оператором газотранспортної системи укладають до 5-го числа наступного місяця акти приймання-передачі газу на обсяги, які замовник послуг транспортування отримав або направив у точках входу та точках виходу на міждержавному з`єднанні за цей газовий місяць. Оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством, оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого: 1) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо до мереж суміжного газовидобувного підприємства підключені інші газовидобувні підприємства, суміжне газовидобувне підприємство зобов`язане в акті приймання-передачі природного газу деталізувати загальний обсяг газу по всіх газовидобувних підприємствах, які через його мережі подають газ до газотранспортної системи; 2) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором LNG оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 3) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газосховища оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 4) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 5) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем відбувається в точках комерційного обліку газу і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно із п.п. 1, 2 розділу ХІІІ Кодексу замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з акту № УК000015024 передачі-приймання природного газу за березень 2015 року, за березень 2015 року позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ для потреб населення в обсязі 1006,37954 тис. куб. м. загальною вартістю 1306077,05 грн. Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками постачальника та споживача. Будь-яких застережень або заперечень з боку відповідача щодо поставки вказаного обсягу природного газу та на визначену суму акт не містить. При цьому в подальшому у гарантійному листі № 1503 від 15.10.2015 відповідачем не заперечувалося факту наявності заборгованості за оплату послуг транспортування газу, а згідно акту звіряння розрахунків за послуги з газопостачання, підписаного відповідачем також без зауважень та застережень, за відповідачем наявна заборгованість за оплатою транспортування природного газу на рівні 1764802,67 грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором № 1-508 від 03.11.2008 за період 2015-2017 р.р. за відповідачем станом на 01.01.2019 наявна заборгованість у розмірі 643821,38 грн. Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, при цьому факт споживання природного газу на вказану суму відповідачем не спростовано.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач 04.03.2019 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про включення вимог 643821,38 грн до передавального акту (справа № 910/2700/19).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 вказаний позов задоволено повністю, зобов`язано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної О.О. включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Київгаз в сумі 643821,38 грн до передавального акту; стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на користь публічного акціонерного товариства Київгаз судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Вказаним рішенням суду встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором у Відповідача виникла перед Позивачем заборгованість у сумі 643821,38 грн. Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований, власного розрахунку заборгованості відповідачем до суду не подано. При цьому судом також встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва перебуває в стані припинення з 30.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 31.10.2018. 27.12.2018 Публічне акціонерне товариство Київгаз звернулося із вимогою №3454/09 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про сплату боргу у розмірі 643 821,38 грн. Відповідач у задоволенні вимоги про визнання кредиторських вимог на суму 643 821,38 грн відмовив, у зв`язку з пропуском строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів. Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання вирішено реорганізувати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом його приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району ; встановлено, що Комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва. З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про задоволення вказаного позову (справа № 910/2700/19).

10.06.2019 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано накази про примусове виконання рішення.

Рішенням Київської міської ради № 270/270 від 09.10.2014 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва створено Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва та віднесено його до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Вирішено Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва передати новоствореному Комунальному підприємству Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва житловий фонд, який був переданий до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014.

Рішенням Київської міської ради за № 838/4902 від 23.05.2018 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району .

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація № 1555 від 27.08.2018 утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва шляхом приєднання до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району та затверджено її склад.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Відповідно до ст. 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників. Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов`язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов`язаннями, відповідають за зобов`язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов`язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

Протоколом засідання комісії з реорганізації комунального підприємства Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва № 11А від 31.05.2019 вирішено після завершення формування реєстру кредиторських вимог при складанні передавального акту підприємства включити кредиторські вимоги АТ Київгаз у загальному розмірі 643821,38 грн та направити акт на погодження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно супровідного листа від 05.12.2019 копію вказаного протоколу направлено на адресу позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває у стані припинення з 30.08.2018, при цьому відомостей про припинення відповідача як юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи дані реєстру не містять, що свідчить про відсутність підстав вважати відповідача припиненим у розумінні ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України.

При цьому необхідність включення вимог позивача у загальному розмірі 643821,38 грн у передавальний акт шляхом прийняття рішення комісією з реорганізації відповідача, затвердженого протоколом № 11А від 31.05.2019 не свідчить про завершення процедури складення та затвердження такого передавального акту та відповідного припинення відповідача шляхом реорганізації (приєднання).

Крім того, згідно відомостей системи документообігу суду 27.01.2020 від акціонерного товариства Київгаз до Господарського суду міста Києва надійшла скарга від 24.01.2020 №4 на дії заступника начальника відділу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. з виконання наказів господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі № 910/2700/19.

28.12.2019 АТ Київгаз надіслало на адресу ВДВС заяви про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання рішення від 17.05.2019 у справі № 910/2700/19;

14.01.2020 заступник начальника ВДВС Макаревич Я.А. за результатом розгляду заяв стягувача про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання рішення від 17.05.2019 у справі № 910/2700/19 винесла повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання від 14.01.2020 №60960105 та від №60960025 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що наразі виконавче провадження по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/2700/19 не здійснюється, при цьому припинення відповідача не завершено, передавальний акт досі не затверджено, що свідчить про неможливість реалізації позивачем права захисту. При цьому відповідачем не спростовано належними доказами наявність заборгованості у розмірі 643821,38 грн, не надано доказів включення таких вимог до передавального акту та відповідного затвердження такого акту.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (вул. Прилужна, буд. 6, м. Київ, 03179, ідентифікаційний код 03366552) на користь Акціонерного товариства Київгаз (вул. М. Бойчука, буд. 4Б, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 03346331) заборгованість у розмірі 643821 грн 38 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9657 грн 33 коп, а всього 653478 (шістсот п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн 71 (сімдесят одну) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 04.02.2020.

Суддя В.О.Демидов