Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/15992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020Справа № 910/15992/19

За позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно технічний центр Спецтехнології

про стягнення 97 375, 00 грн

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Укртрансгаз (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно технічний центр Спецтехнології (далі-відповідач) про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 97 375, 00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526, 610, 611, 612 ЦК України, ст.193 ГК України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем за договором про закупівлю №1810000482/166 від 20.11.2018, в частині виконання проектно-вишукувальних робіт у визнані договором строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

26.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 року в справі № 910/15992/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 02.12.2019 про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 3.

Станом на дату розгляду справи по суті до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103052037992, відповідно до якого ухвала Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 була вручена відповідачу 10.12.2019.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними в ній документами відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір про закупівлю №1811000482/166 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надати послуги: електромонтажні роботи (ремонт систем відеоспостереження та охоронної сигналізації об`єктів БМФ Украгазпромбуд ), а позивач - прийняти та оплатити такі послуги. (п.1.1.)

Пунктом 1.3. визначено, що вимоги до послуг, інші умови визначені в технічному завданні, яке наведене в додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п.3.1. сума, визначена в договорі становить 389 500, 00 грн, в тому числі ПДВ - 64 916, 67 грн.

Місце надання послуг: БМФ Украгзпромбуд - м.Полтава, вул. Кагамлика, 33-А, 36002. ( п.5.1. договору)

Послуги повинні надаватись у відповідності до узгодженого виконавцем і замовником графіком надання послуг, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 4).

За умовами пункту 5.2. договору термін надання послуг: 63 календарних дні з дати підписання, але не пізніше 28.02.2019.

За узгодженим сторонами графіком надання послуг (п.3), послуги мали бути надані протягом 63 календарних днів з дати підписання, але не пізніше 28.02.2019.

Пунктом 4.2. оплату наданих послуг за договором замовник здійснює шляхом поетапної оплати протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 15 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін актів наданих послуг (форми КБ-2в, КБ-3).

Графіком надання послуг передбачалось, що виконавець забезпечить ремонт, встановлення та налагодження охоронної сигналізації: встановлення приладів охоронної сигналізації та підключення до них датчиків відкриття дверей, розбиття скла, руху та охоронної сигналізації, встановлення світлозвукового оповіщувача та підключення охоронної сигналізації до головної системи контролю.

Згідно з п.7.10. договору, за порушення строків виконання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання послуг понад тридцять днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків послуг з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє виконавця від виконання зобов`язання.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. ( п.10.1. договору)

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав роботи передбачені договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 70 110,00 грн пені в розмірі 0,1 % вартості послуг за кожний день прострочення за період з 01.03.2019 по 28.08.2019 та 27 265, 00 грн штрафу в розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт понад 30 днів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 1811000482/166 за своєю правовою природою є договором про надання послуг та регулюється приписами Глави 63 Цивільного кодексу України.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ГПК не скористався, відзив на позовну заяву та доказів виконання зобов`язання за договором суду не надав.

З огляду на те, що відповідачем не надано послуги, передбачені умовами договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 70 110, 00 грн за період з 01.03.2019 по 28.08.2019 та 27 265, 00 грн штрафу.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п.7.10. договору, відповідно до якого за порушення строків виконання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання послуг понад тридцять днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків послуг з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє виконавця від виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем у розмірі 70 110, 00 грн за загальний період з 01.03.2019 по 28.08.2019, судом визнано його арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення пені в розмірі 70 110, 00 грн підлягає задоволенню.

Також, судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 27 265, 00 грн штрафу в розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт понад 30 днів, у зв`язку із ненаданням послуг відповідачем згідно умов договору.

Судом перевірено наведений у матеріалах справи розрахунок штрафу та визнано його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення суми штрафу в розмірі 27 265,00 грн підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, а також те, що сторони передбачили п.10.1 договору, що останній діє в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 97 375, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України , покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86 , 129 , 232-234 , 240 , 250-252 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно технічний центр Спецтехнології (03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 3, ідентифікаційний код 34500589) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 70 110 (сімдесят тисяч сто десять) грн 00 коп. пені, 27 265 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 00 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 03.02.2020.

Суддя Я.А.Карабань