ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3296/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/3296/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Маяковського, 44; код ЄДРПОУ 21736490)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5; код ЄДРПОУ 39987368)
Про стягнення 286353,59 грн.
Представники:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» про стягнення 286353,59 грн.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» заборгованості за товар згідно договору поставки від 12 липня 2019р. в сумі 266735,74грн., пені у розмірі 17996,85 грн., 3% річних у сумі 1621,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. прийнято позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3296/19. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "02" грудня 2019 р. о 11:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.12.2019р. о 11:00.
25.11.2019р. за вх.№2-5738/19 господарський суд одержав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно з яким позивач просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3296/19, яке призначене на 02 грудня 2019 р. о 11:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» за вх.№2-5738/19 від 25.11.2019р. про проведення судового засідання по справі №916/3296/19, яке призначене на 02.12.2019р. о 11:00, в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3296/19 на 30 днів до 10.02.2019р. Відкладено підготовче засідання на "15" січня 2020 р. о 10:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 15.01.2019р. о 10:00.
06.12.2019р. за вх.№2-5992/19 господарський суд одержав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, згідно з яким позивач просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3296/19, яке призначене на 15 січня 2020р. о 10:00, в режимі відеоконференції. Визначити Нововолинський міський суд Волинської області відповідальним за проведення відеоконференції під час проведення судових засідань по даній справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» від 06.12.2019р. про проведення судового засідання у справі №916/3296/19, яке призначене на 15 січня 2020р. о 10:00, в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Нововолинському міському суду Волинської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3296/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» про стягнення 286353,59 грн. 15 січня 2020р. о 10:00 в режимі відеоконференції.
15.01.2020р. у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3296/19. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "03" лютого 2020 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 03.02.2020р. о 12:30. Усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» задоволено. Доручено Нововолинському міському суду Волинської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3296/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» про стягнення 286353,59 грн. 03 лютого 2020р. о 12:30 в режимі відеоконференції.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
12 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» (покупець) було укладено Договір поставки №12/07 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору, асортимент товару, що постачається за даним Договором. Вказується у Специфікації та видатковій накладній на поставку відповідної партії товару та/або рахунку.
Згідно до п. 3.2.4. Договору, покупець зобов`язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами та на умовах даного Договору.
Положеннями п. 4.1. Договору сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA, склад покупця, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС - 2010. Поставка здійснюється за рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.1. Договору, приймання-передача товару здійснюється на складі покупця згідно накладної.
Згідно до п. 6.1. Договору, ціна та асортимент товару визначається в специфікації та вказується в накладних. Ціна на товар зазначається в гривні на дату поставки в т.ч. 20% ПДВ.
Відповідно до п. 6.3. Договору, покупець зобов`язаний здійснити оплату товару протягом 21 календарних днів з моменту здійснення поставки.
Також, відповідно до п. 7.3. Договору визначено, що у випадку прострочення строків оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За умовами п. 10.1. Договору, цей Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2020 року.
Позивачем на виконання умов укладеного Договору на користь відповідача було здійснено поставку товару на суму 266735,74 грн., відповідно до видаткової накладної №664 від 16.07.2019р., видаткової накладної №705 від 26.07.2019р. та видаткової накладної №722 від 31.07.2019р., які підписані з боку відповідача та скріплені печатками.
Однак, в порушення умов п. 6.3. Договору, відповідачем не було проведено оплату вартості отриманого товару.
Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №12/07 від 12 липня 2019 року, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 17996,85 грн. та 3% річних у розмірі 1621,00грн.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» заборгованості за товар згідно договору поставки від 12 липня 2019р. в сумі 266735,74грн., пені у розмірі 17996,85 грн., 3% річних у сумі 1621,00 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» виникли на підставі укладеного між ними12 липня 2019 року Договору поставки №12/07.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №12/07 від 12 липня 2019 року, щодо оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 266735,74 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем було здійснено нарахування пені, по видатковій накладній №664 від 16.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 104219,00 грн. за період з 06.08.2019р. по 28.10.2019р., по видатковій накладній №705 від 26.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 63120,00 грн. за період з 19.08.2019р. по 28.10.2019р. та по видатковій накладній №722 від 31.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 99396 грн. за період з 22.08.2019р. по 28.10.2019р.
Загальна сума пені, яка заявлена до стягнення з відповідача становить грошову суму у розмірі 17996,85 грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 17996,85 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних, по видатковій накладній №664 від 16.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 104219,00 грн. за період з 06.08.2019р. по 28.10.2019р., по видатковій накладній №705 від 26.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 63120,00 грн. за період з 19.08.2019р. по 28.10.2019р. та по видатковій накладній №722 від 31.07.2019р. розрахунок проведено на суму боргу - 99396грн. за період з 22.08.2019р. по 28.10.2019р.
Загальна сума 3% річних, яка заявлена до стягнення з відповідача становить грошову суму у розмірі 1621,00 грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1621,00 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про її стягнення правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4295,30 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЮГДИСТРИБЬЮШН» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5; код ЄДРПОУ 39987368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕРБЕНА» (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Маяковського, 44; код ЄДРПОУ 21736490) основний боргу у розмірі 266735 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот тридцять п`ять) грн. 74 коп., пеню у розмірі 17996 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 85 коп., 3% річних у розмірі 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одну) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4295 (чотири тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн. 30 коп.
Повний текст рішення складено 04 лютого 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2020 |
Оприлюднено | 06.02.2020 |
Номер документу | 87362757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні