Ухвала

від 04.02.2020 по справі 915/95/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

04 лютого 2020 року Справа № 915/95/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 93; ідентифікаційний код 41318030)

до відповідачів:

1) Баштанська міська рада (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38; ідентифікаційний код 04376469)

2) Комунальне підприємство Баштанське районне бюро технічної інвентаризації (56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Полтавська, буд. 8, офіс 1; ідентифікаційний код 19301324)

про: визнання права власності, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2020 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.01.2020 (вх. № 1252/20) до відповідачів: Баштанської міської ради та Комунального підприємства Баштанське районне бюро технічної інвентаризації , в якій просило суд ухвалити рішення, яким задовольнити позов повністю про визнання права власності на будинок № 1/1 по вул. Фрунзе в м. Баштанка за Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 41318030), яке є правонаступником Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 20866865), та визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2006, виданого Баштанською міською радою на нежитлову будівлю, адмінбудівлю за адресою Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Фрунзе, буд. 1/1 недійсним.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області підписана його представником Астаховою О.С., на підтвердження повноважень якої додано копію довіреності № 9-09-15 від 02.01.2020.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30.09.2016, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Законом України від 18.12.2019 № 390-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення , який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:

3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника .

Отже, прийнятий Закон визначає поняття самопредставництва юридичної особи шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва.

Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва органу місцевого самоврядування та державної влади в суді 1 січня 2020 року.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19.

Таким чином, з огляду на непідтвердження Астаховою О.С. права діяти від імені Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області в порядку самопредставництва, а також за відсутності доказів наявності у неї статусу адвоката, суд доходить висновку про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати , що є самостійною підставою для повернення позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати , або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Отже, недотримання позивачем вимог статті 162 ГПК України тягнуть за собою застосування наслідків, встановлених статтею 174 ГПК України - повернення позовної заяви позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Водночас суд також звертає увагу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області на деякі недоліки поданого позову в частині його невідповідності вимогам ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, по-перше, позовна заява не містить відомостей, передбачених ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

1) у позовній заяві найменування та адреса місцезнаходження першого відповідача - Баштанської міської ради зазначено з помилками, що суперечить вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Так, позивачем найменування та адреса місцезнаходження першого відповідача (ідентифікаційний код 04376469) зазначені як Баштанка міська рада Баштанського району Миколаївської області, 56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 38 , в той час як з отриманого на запит суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.02.2020 за № 1006280744 вбачається, що повним найменуванням юридичної особи є Баштанська міська рада, а адреса її місцезнаходження: 56101, Миколаївська обл., Баштанський район, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 38;

2) позовна заява не містить належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, що суперечить вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162, зокрема: в тексті позовної заяви взагалі не зазначено таких доказів (як і обставин, які вони підтверджують), що додані до позовної заяви, як: реєстраційне посвідчення від 10.12.2001; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.07.2006; рішення Баштанської міської ради № 22 від 29.12.2006; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4804058272017 від 07.11.2017. Суд не наділений правом самостійно вирішувати за позивача, які обставини підтверджуються наданими до позову доказами, за відсутності відповідних обґрунтувань. Вказане свідчить про те, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, як це передбачено п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, здійснений позивачем неналежним чином.

Крім наведеного, позовна заява на містить правових підстав позову, зокрема: в тексті позовної заяви відсутнє посилання на норми права, якими позивач обґрунтовує безпідставність зазначення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно відомостей про власника, та порушення, у зв`язку із цим, майнових прав позивача;

3) всупереч вимогам п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява не містить викладу обставин з посиланням на докази, що їх підтверджують, щодо змісту позовних вимог до кожного з відповідачів. Крім того, в прохальній (резолютивній) частині позовної заяви також не виокремлено зміст позовних вимог до кожного із визначених позивачем відповідачів;

4) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, всупереч вимогам п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

5) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, всупереч вимогам п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

6) перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично доданим до неї документам, про що свідчить акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2020. Крім того, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

7) у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що суперечить вимогам п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

По-друге, до позовної заяви не додано документів, передбачених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

1) позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 172 ГПК України щодо надіслання відповідачеві копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення;

2) до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області б/н від 27.01.2020 (вх. № 1252/20) як документ, що підтверджує сплату судового збору додано копію платіжного доручення № 19 від 26.12.2019 у сумі 1921,00 грн.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем в позовній заяві фактично викладено дві позовні вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до правил п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Крім того, згідно з п. 2.2.1 вказаної постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

З урахуванням наведеного:

- за вимогу майнового характеру про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно судовий збір повинен бути визначений з урахуванням визначеної позивачем (з документальним підтвердженням) вартості спірного майна;

- за заявлену немайнову вимогу судовий збір повинен складати 2102,00 грн.

Всупереч вимог ст. 164 ГПК України, позивач до позовної заяви надав докази сплати судового збору лише на суму 1921,00 грн.

Таким чином, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 174, ст. ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області б/н від 27.01.2020 (вх. № 1252/20) та додані до неї документи у справі № 915/95/20 повернути позивачу.

2. Надіслати позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Додатки (лише на адресу позивача):

- позовна заява б/н від 27.01.2020 (вх. № 1252/20) з доданими до неї документами всього на 45 арк.;

- акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2019 на 1 арк.

Суддя О.Г. Смородінова